19 березня 2025 року справа №320/16539/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Національного університету «Києво-Могилянська академія», президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Квіт Сергія Мироновича до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови про накладення штрафу,-
Позивачі, Національний університет «Києво-Могилянська академія», президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Квіт Сергій Миронович звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просять суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 28 від 22.02.2024 «Про проведення позапланової перевірки» Державної інспекції архітектури та містобудування України,
- визнати протиправним та скасувати Припис від 13 березня 2024 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складений головними інспекторами будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) Авдющенко Людмилою Борисівною та Яременко Ганною Володимирівною, виданий президенту НаУКМА Квіту Сергію Мироновичу з вимогою до допустити посадових осіб ДІАМ на об'єкт будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ (згідно з відомостями ЄДЄССБ об'єкт будівництва «Реставрація з пристосуванням під навчальні та службові приміщення братських келій Братського монастиря на вул. Григорія Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва (Коригування)») для проведення позапланової перевірки та надати документи, необхідні для здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, які зазначені в Повідомленні, а також забезпечити присутність суб'єкта містобудування або уповноваженої особи на вказаному об'єкті будівництва у термін до 27.03.2024 р.,
- визнати протиправним та скасувати Постанову №1-2024/02-1-10 від 25 березня 2024 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ Авдющенко Людмилою Борисівною, якою визнано Національний університет «Києво-Могилянська академія» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тобто у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, та накладено на Національний університет «Києво-Могилянська академія» штраф у розмірі 90840 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачем не дотримано порядку призначення позапланової перевірки з підстав звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зауважено, що ГО «Спадщина» не наділене правосуб'єктністю, а тому не може бути суб'єктом звернення, яке є підставою для позапланової перевірки. Окрім цього, на думку позивачів, депутатські звернення не можуть бути законною підставою для проведення позапланової перевірки.
Також звернуто увагу на відсутності обґрунтування порушень у сфері містобудівної діяльності, які були підставою для призначення позапланової перевірки, а тому всі створені відповідачем за наслідком контролюючого заходу документи є недопустимими доказами.
Наголошено, що відсутні подія та склад зазначеного правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку з чим провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не повинно було розпочинатись, а оскільки було розпочато протиправно, то підлягає закриттю на підставі пп.1 п.8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Окрім цього, позивачі зазначали про порушення відповідачем норм законодавства при складанні акту, протоколу, припису та постанови відносно позивача-1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що приписи спеціального законодавства дотримано відповідачем як при призначенні позапланової перевірки, так і під час здійснення відповідного заходу.
Поряд з цим наголошено, що об'єкт перевірки - Келія Братського монастиря, 1823 р., є об'єктом культурної спадщини - пам'яткою національного значення, а тому відповідачем обґрунтовано вчинено відповідні дії для проведення позапланової перевірки у період дії воєнного стану з метою убезпечення зникнення предмета охорони об'єкта культурної спадщини.
Наголошено, що посилання позивачів на відсутність складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності з підстав недопущення посадових осіб до проведення перевірки, а не до об'єкта перевірки, є помилковими та недоречними.
За висновком відповідача, посадова особа ДІАМ діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами діючого законодавства, а прийняті спірні наказ, припис та постанова складені обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних права позивачів в процесі їх вчинення.
У відповіді на відзив позивачі наголошували на безпідставності аргументів відповідача у відзиві та непідтвердженості правомірності прийнятих оскаржуваних індивідуальних актів відносно позивача-1.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
До Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло звернення Громадської організації «Спадщина», скероване зверненнями народного депутата України Шуляк Олени Олексіївни від 21.12.2023 № 13д9/7-2023/281426, від 29.12.2023 № 13д9/7 2023/287144, зареєстрованими відповідачем 22.12.2023 за № 80/04-23, 29.12.2023 № 83/04-2, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ.
У зверненні Громадська організація «Спадщина» зокрема зазначила, що на пам'ятці національного значення - Келії Братського монастиря, 1823 р., проводяться будівельні роботи за відсутності повного пакету документів та не у відповідності до наданого дозволу на реставрацію, яка дозволяє відновлювати втрачені або пошкоджені елементи пам'ятки, лише за умови збереження їх автентичності, а тому фактично відбувається реконструкція пам'ятки національного значення і будівельні роботи є незаконними.
На підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.02.2024 № 89 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі звернення Громадської організації «Спадщина», скерованого зверненнями народного депутата України Шуляк Олени Олексіївни від 21.12.2023 № 13д9/7-2023/281426, від 29.12.2023 року № 13д9/7-2023/287144, зареєстрованими в ДІАМ 22.12.2023 року за № 80/04-23, 29.12.2023 року № 83/04-23, відповідачем прийнято наказ від 22.02.2024 №28 «Про проведення позапланової перевірки», яким затверджено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ. Предмет перевірки: законність будівництва за означеною адресою.
На підставі наказу відповідача від 22.02.2024 № 28 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.03.2024 № 264/02/12-24 головний інспектор будівельного нагляду Першого відділу ДБК Департаменту ДБК ДІАМ Авдющенко Людмила Борисівна та головний інспектор будівельного Першого відділу ДБК Департаменту ДБК ДІАМ Яременко Ганна Володимирівна здійснили виїзд для проведення відповідної перевірки.
За наслідком відмови уповноважених осіб Національного університету «Києво-Могилянська академія» у допуску головним інспекторам до проведення перевірки відповідачем складено акт від 08.03.2024.
З метою усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил головними інспекторами 13.03.3034 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий президенту НаУКМА Квіту Сергію Мироновичу з вимогою допустити посадових осіб ДІАМ на об'єкт будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ (згідно з відомостями ЄДЄССБ об'єкт будівництва «Реставрація з пристосуванням під навчальні та службові приміщення братських келій Братського монастиря на вул. Григорія Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва (Коригування)») для проведення позапланової перевірки та надати документи, необхідні для здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, які зазначені в повідомленні, а також забезпечити присутність суб'єкта містобудування або уповноваженої особи на вказаному об'єкті будівництва у термін до 27.03.2024.
Такою відповідачем було прийнято постанову №1-2024/02-1-10 від 25 березня 2024 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано Національний університет «Києво-Могилянська академія» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тобто у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, та накладено на Національний університет «Києво-Могилянська академія» штраф у розмірі 90 840 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) зазначає зокрема, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VІ та пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VІ та пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" від 13 березня 2022 року № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Водночас пунктом 2 даної постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Як установлено судом, у зв'язку з повторною неявкою заявника, відповідно до абзацу 4 пункту 10 Положення про Комісію від 01.09.2021 № 71, Комісією залишено без розгляду звернення, що підтверджується Витягом з Протоколу № 2 від 16.01.2024 засідання Комісії.
Водночас, суд бере до уваги, що з 2009 року Келія Братського монастиря, 1823 р., є об'єктом культурної спадщини - пам'яткою національного значення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», комплекс споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря) XVII - XX століття, місцезнаходження: квартал між Контрактовою площею та вул. Г.Сковороди, Волоською та Іллінською відноситься до переліку об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, та має охоронний номер 260025-Н.
Згідно з частинами 4 і 5 ст. 54, ст. 66 Конституції України культурна спадщина охороняється законом; держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність; кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до Міжнародної хартії з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць (Венеціанська хартія) 1964 року охорона пам'ятки передбачає збереження її оточення, яке не порушує масштабності споруди. Якщо традиційне середовище збереглося, його не слід порушувати; будь-яке нове будівництво, знесення та зміни, що могли б порушити співвідношення об'ємів і кольору, недопустимі.
Статті 7, 8, 10 Міжнародної хартії про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія) 1987 року, яка є доповненням Венеціанської хартії, визначають, що збереження історичних міст і кварталів передбачає постійне утримання споруд у належному стані, нові функції та мережі інфраструктури, яких вимагає сучасне життя, мають пристосовуватися до специфіки історичних міст, у тому випадку, коли необхідно переобладнати будівлі або спорудити нові, будь-яке доповнення мусить враховувати наявну просторову організацію, особливо розпланування на ділянки та масштаб, як того вимагають якість і цінність ансамблю наявних споруд. Введення елементів сучасного характеру за умови, що воно не порушить гармонії ансамблю, може сприяти його збагаченню.
Законом України від 19 вересня 2013 року № 581-VII «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства» (далі - Рамкова конвенція) ратифіковано Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства.
Згідно зі статтею 5 Рамкової конвенції Сторони зобов'язуються, зокрема: визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства; підвищувати цінність культурної спадщини через її виявлення, вивчення, тлумачення, захист, збереження та представлення; сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості; визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на територіях під їх юрисдикцією, незалежно від її походження.
Статтею 4 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини передбачено, що кожна держава - сторона цієї Конвенції визнає, що зобов'язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культурної і природної спадщини, що зазначена у статтях 1 і 2, яка перебуває на її території, покладається насамперед на неї.
Враховуючи вищевикладене, головою Державної інстанції архітектури та містобудування з урахуванням викладених у зверненні обставини та відомостей, відповідно до пункту 2 Постанови № 303, у межах чинних норм законодавства прийнято рішення про звернення за погодженням до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ.
Зокрема, у листі від 25.01.2024 № 85/02/12-24 головою відповідача наголошено, що зазначені у зверненні будівельні роботи на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ можуть мати значний негативний вплив на права та законні інтереси людей у зв'язку із суттєвим втручанням в автентичність пам'ятки, що може призвести до часткового або повного зникнення предмета охорони об'єкта культурної спадщини та необхідності проведення відповідного позапланового заходу.
Суд бере до уваги, що Постановою № 303 не встановлено критеріїв для визначення ступеню загрози, механізмів реалізації та форми рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
У зв'язку з чим Мінінфраструктури прийнято наказ від 19.05.2023 № 424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у період воєнного стану».
У листі від 25.01.2024 № 85/02/12-24 Голова ДІАМ обґрунтовував, що зазначені у зверненні будівельні роботи на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ можуть мати значний негативний вплив на законні інтереси людей у зв'язку із суттєвим втручанням в автентичні пам'ятки, що може призвести до часткового або повного зникнення предмету охорони об'єкта культурної спадщини та необхідності проведення відповідно позапланового заходу.
Вказані доводи, підстави та припущення відповідача в даному контексті суд вважає цілком обґрунтованими для ініціювання процедури проведення перевірки спірного об'єкта.
При цьому, твердження позивачів, що ГО «Спадщина» не наділена правосуб'єктністю не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якої є фізичні особи. Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. При цьому, громадське об'єднання без статусу юридичної особи не підлягає обов'язковій державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як то помилково наголошували позивачі.
Дійсно, громадські організації без статусу юридичної особи не мають окремої правосуб'єктності, однак законодавством не заборонено звертатися до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявами, скаргами чи зверненнями.
Зокрема, відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання" та Закону України "Про звернення громадян", таке об'єднання може діяти від імені своїх членів та подавати звернення, якщо воно стосується питань, які входять до сфери їхніх інтересів.
Судом установлено, що звернення подано за підписом голови Громадської організації «Спадщина» Перова Д.А., у зв'язку з чим у ДІАМ відсутні підстави для відмови у прийнятті такого звернення.
Окрім цього, суд наголошує, що після залишення звернення голови ГО «Спадшина» без розгляду, відповідачем самостійно у межах повноважень на підставі обґрунтованих сумнівів на підставі звернення Громадської організації «Спадщина», скерованого зверненнями народного депутата України Шуляк Олени Олексіївни, ініційовано питання про проведення позапланової перевірки об'єкта адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ, а тому посилання позивачів щодо порушення процедури проведення (призначення) перевірки в цій частині є неприйнятними.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду звернення відповідача від 25.01.2024 № 85/02/12-24, Віце-прем'єр-міністром з відновлення України видано наказ № 89 від 03.02.2024 про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ, який, в свою чергу, є чинним та не скасованим на даний момент.
Таким чином, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», Положення про ДІАМ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.02.2024 № 89 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі звернення Громадської організації «Спадщина», скерованого зверненнями народного депутата України Шуляк Олени Олексіївни від 21.12.2023 № 13д9/7-2023/281426, від 29.12.2023 № 13д9/7-2023/287144, зареєстрованими в ДІАМ 22.12.2023 за № 80/04-23, 29.12.2023 № 83/04-23, ДІАМ було правомірно та обґрунтовано прийнято наказ від 22.02.2024 №28 «Про проведення позапланової перевірки», яким затверджено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ. Предмет перевірки: законність будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ .
Таким чином, наказ 22.02.2024 № 28 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.03.2024 № 264/02/12-24 є належною підставою для проведення перевірки на об'єкті будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Як встановлено з матеріалів справи, Національному університету «Києво-Могилянська академія» належним чином надіслано відповідачем повідомлення про проведення позапланового заходу від 01.03.2024 № 260/02/12-24 з проханням направити 04.03.2024 уповноваженого представника на об'єкт будівництва відповідно до частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», абзацу першого пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Зокрема, у вказаному повідомленні було зазначено, що у період з 04 березня 2024 року по 15 березня 2024 року буде здійснено позапланову перевірку законності будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ.
Керуючись п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
На підставі наказу відповідача від 22.02.2024 № 28 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.03.2024 № 264/02/12-24, головний інспектор будівельного нагляду Першого відділу ДБК Департаменту ДБК ДІАМ Авдющенко Людмила Борисівна та головний інспектор будівельного Першого відділу ДБК Департаменту ДБК ДІАМ Яременко Ганна Володимирівна, яким доручено проведення перевірки, прибули 04.03.2024 за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, м. Київ.
Головними інспекторами пред'явлені посвідчення та вручено направлення для проведення планового (позапланового) заходу президенту Національного університету «Києво-Могилянська академія» Квіту С.М. та представникам за довіреністю Калініну А.В. і адвокату Липовому Ігорю Володимировичу.
Водночас, представники позивача-1 відмовились від отримання направлення та запропонували ДІАМ визначитися з колом документів необхідних для здійснення заходів держархбудконтролю, з метою визначення президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» Квітом С.М. складу працівників, які будуть з боку замовника будівництва забезпечувати проведення заходів держархбудконтролю.
Отже, за спільною домовленістю було визначено 08.03.2024 як дату, коли головні інспектори прибудуть для здійснення позапланової перевірки.
Засобами електронного зв'язку Національному університету «Києво-Могилянська академія» направлено лист № 269/05/12-24 від 05.03.2024 щодо необхідності надання до 08.03.2024 копій зазначених у ньому документів, а також присутності уповноваженої особи на об'єкті будівництва.
За приписами абз. 2 п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
На виконання п. 17 Порядку №553 У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР).
За визначенням, що міститься ст. 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України
На виконання п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідальність, визначена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону № 208/94-ВР, настає у разі недопущення суб'єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов'язок суб'єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
Як убачається з матеріалів справи, під час повторного виходу відповідачем на об'єкт будівництва 08.03.2024 представники позивача не надали відповідних документів для проведення позапланової перевірки та відмовили в допуску головним інспекторам до проведення перевірки.
Ураховуючи безпідставний та необґрунтований недопуск до проведення перевірки, головними інспекторами правомірно складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 08.03.2024.
Від підпису та отримання акту представники позивача-1 відмовились, а тому акт направлено на юридичну адресу Національного університету «Києво-Могилянська академія».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача під час проведення позапланової перевірки вчинялись дії у межах службових повноважень та у спосіб, що передбачені чинним містобудівним законодавством України.
Ураховуючи, що під час розгляду справи доводи позивачів щодо порушення процедури призначення та проведення позапланової перевірки не підтверджено, відповідач при прийнятті оскаржуваних наказу, припису та постанови діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законодавством України.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятих рішень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачам у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останнім не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Національного університету «Києво-Могилянська академія», президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Квіт Сергія Мироновича до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови про накладення штрафу відмови - відмовити.
Повний текст судового рішення складено та підписано 19 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.