про повернення позовної заяви
18 березня 2025 року м. Київ № 320/6986/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, в якому просить суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
"- прошу суд відмінити всі рішення офісу уповноваженого, а саме: Дмитро ЛУБІНЕЦЬ від 17.09.2024? ОСОБА_2 від 10.09.2024? ОСОБА_3 від 28.08.2024 року? ОСОБА_3 від 27.08.2024 року?Осіпов від 08.08.2024 Всі 5 відповідей разом з оскарженнями додані до матеріалів справи. оскільки вони носять відверто незаконних характер (про що вказано в оскарженнях більш детально), обмежують громадянина в елементарному праві ознайомлюватись з матеріалами справи, що гарантоване Законом та відмінити вимоги про фізичну приступіть в офісі уповноваженого і інші незаконні вимоги;
- забов'язати офіс уповноваженого надати всі запитані матеріали в заяві з цифровим підписом від 22 липня 2024 року за весь запитаний період 2003-2004 років у спосіб, як було запитано в заяві. Заяві з цифровим підписом від 22 липня 2024 року визнати достатньою для ідентифікації моєї особи і такою, що мала бути виконана в повному об'ємі без якихось додаткових вимог щодо надання паспорту, фізичній присутності чи чогось іншого для ознайомлення з матеріалами по справам за 2003-2004 років;
- визнати вимогу офісу уповноваженого щодо ознайомлення з матеріалами справи в офісі як таку, що обмежила права заявників і затягнула час по захисту інтересів дитини та відмінити. Визнати вимогу офісу уповноваженого щодо ознайомлення з матеріалами справи в офісі як єдино можливу на думку уповноваженого що була запропонована офісом уповноваженого, з урахуванням відсутності реакції на оскарження і прохань надати копії документів за прикладом МЗС в електронному вигляді. І визнати ці дії як такі що суперечать статті 4 Закону “про звернення громадян» та статті 18 того ж Закону, оскільки по факту ми не можемо таке виконати з урахуванням перебування за кордоном;
- відмінити рішення пана ОСОБА_4 від 28.08.2024 щодо вимоги мати науковий ступінь з права від громадян при трактуванні чинного законодавства. Прошу суд визнати повну середню освіту, що гарантується державою та є обов'язковим рівнем освіти в Україні як достатній рівень для читання та розуміння чинного законодавства при відстоюванні прав та свобод та визнати вимогу щодо наукового ступеня до громадян як встановлення перешкоди та незаконні вимоги всупереч статті 4 Закону “про звернення громадян». Прошу суд забов'язати офіс уповноваженого негайно надати відповідь на звернення від 28.08.2024, яке надійшло від мене та зареєстроване 02.09.2024 за № С-32350.3/24;
- визнати ненадання відповіді офісом уповноваженого як порушення прав громадянина. Також прошу суд перевірити та самостійно оцінити причину ненадання зазначеної відповіді офісом. При наявності достатніх підстав прошу забов'язати офіс уповноваженого накласти дисциплінарне стягнення на відповідальну посадову особу офісу уповноваженого. Прошу суд визнати умисними дії та бездіяльність ОСОБА_5 для приховування матеріалів справи. п
- прошу суд забов'язати на виконання статті 18 Закону “про звернення громадян» у розумінні доступу до матеріалів справи надсилати на кожну заяву від громадян до офісу уповноваженого надсилати повідомлення у відповідь до громадянина про реєстрацію звернення з відповідними даними - дата реєстрації, номер реєстрації і інша інформація. Прошу суд визнати дія та бездіяльність офісу уповноваженого по ненаданню повідомлень як вказано у пункті 9) як такі, що порушують права громадянина та заявника відповідно статті 18 Закону “про звернення громадян» на доступ до матеріалів по справі та статті 4 - створюють бар'єри та перешкоди для реалізації прав заявника. З урахуванням позиції 9) та 10) прошу суд визнати обов'язковим для офісу уповноваженого надання повідомлень про реєстрацію звернень громадян незалежно від того, чи запитував громадян по це чи ні для запобігання порушення прав громадянина по необробці звернення офісом уповноваженого, як відбулось зі мною взимку 2003-2004 роках. Мої скарги щодо цього прошу витребувати з офісу уповноваженого, бо в мене не було вже зареєстрованих заяв з проставленою датою реєстрації, як це зазвичай роблять державні органи.".
Позивачем на виконання ухвали суду від 17.02.2025 надано до суду заяву про усунення недоліків у якій уточнено позовні вимоги:
- скасувати рішення, ухвалені паном ОСОБА_6 від 17.09.2024, 28.08.2024 та 27.08.2024, а також рішення пана ОСОБА_7 від 08.08.2024 та пані ОСОБА_8 від 10.09.2024, як такі, що носять незаконний характер, обмежують мої права на ознайомлення з матеріалами справи, що гарантовано Законом України;
- зобов'язати офіс Уповноваженого надати всі запитані матеріали на заяву з моїм цифровим підписом від 22 липня 2024 року щодо періоду 2023-2024 років без додаткових вимог, таких як надання паспорту чи фізична присутність для ознайомлення з матеріалами справи.
- скасувати вимогу наявності наукового ступеня з права для громадян при трактуванні законодавства і визнати, що середня освіта є достатньою для розуміння та застосування чинного законодавства в Україні, а вимога щодо наукового ступеня є незаконною та перешкоджає захисту прав. Про ненадання відповіді;
- визнати ненадання відповіді офісом Уповноваженого на моє звернення від 28.08.2024 (зареєстроване 02.09.2024 за № С-32350.3/24) порушенням моїх прав, зобов'язати офіс Уповноваженого надати відповідь і в разі наявності підстав накласти дисциплінарне стягнення на відповідальних посадових осіб;
- зобов'язати офіс Уповноваженого надсилати громадянам повідомлення про реєстрацію їх звернень відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", включаючи дату реєстрації, номер реєстрації та іншу важливу інформацію. Прошу визнати бездіяльність офісу Уповноваженого щодо ненадання таких повідомлень порушенням моїх прав, створенням перешкод у реалізації моїх прав.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Відтак, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Оскільки позивачем у поданому до суду позові об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою поданими доказами, заявлені вимоги не є основними або похідними відносно попередньої, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень та різних періодів, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
Крім цього, суд зазначає, що фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з різними відповідачами (Дмитром Лубінцем, Осіпова, ОСОБА_8 , Офісу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини), незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, стосуються різних періодів, мають різні підстави та предмет доказування, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.
Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Суд зауважує, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Леонтович А.М.