про залишення позовної заяви без руху
19 березня 2025 року м. Київ Справа № 320/12152/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Крюкової М.В. звернулася 13.03.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом (зареєстрований 13.03.2025) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12040,25 грн. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12040,25 грн.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 5 та 8 частини п'ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 20.05.2024 (зареєстрована 23.05.2024) про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 12040,25 грн.
Із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.05.2024 убачається, що позивачу відмовлено було у поверненні спірних коштів.
20.11.2024 позивач звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою від 11.12.2024 позовну заяву було залишено без руху на надано строк для усунення недоліків.
23.12.2024 Представник Позивач подала заяву про усунення недоліків, проте ухвалою від 27.02.2025 позовну заяву було повернуто Позивачу.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд поновити строк на подачу позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, суд зауважує, що матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача, які позивач пов'язує з фактичним отриманням цього листа-відповіді відповідача від 23.05.2024, відповідно до якого відмовлено в поверненні помилково сплаченого збору з операції купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, оскільки в силу вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись 13.03.2025 до суду з позовом про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду.
Матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, ураховуючи, що між датою сплати спірного платежу (04.11.2020), зверненням до відповідача (23.05.2024) та в подальшому до суду (13.03.2025) пройшло більше чотирьох років.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Наведене свідчить про те, що позивач в особі представника лише у травні 2024 року виявила належну зацікавленість та вчинила активні дії щодо повернення помилково сплаченого 04.11.2020 збору з операції купівлі-продажу об'єкта нерухомості, а до суду звернулася 20.11.2024 та 13.03.2025.
Отримання позивачем листа відповідача не може змінювати момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивач в особі адвоката почала вчиняти дії щодо реалізації оспорюваного права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки з моменту сплати 04.11.2020 збору та до фактичного звернення до суду пройшло майже чотири роки - з дня (04.11.2020 - день сплати), коли позивач дізналась про порушення своїх прав.
Таким чином, позивач звернулася до суду із цим позовом з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є.В. Сас