14 березня 2025 року справа №320/17018/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Промислова оптова компанія" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у митному оформленні товарів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Промислова оптова компанія" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.02.2024р. №UA100230/2024/610004/1, картки відмови у митному оформленні товарів №UA100230/2024/000076.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу належну кількість документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей про ціни, що фактично були сплачені. У процедурах контролю за митною вартістю товарів предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, надані до митниці документи не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що отримавши від позивача митну декларацію на товар встановив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та запропоновано надати пояснення та докази. Стверджує, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, а за наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність вчинених ним дій та законність спірного рішення, просить в задоволенні позову відмовити. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.02.2021р. між Компанією RISEN ENERGY CO., LTD (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) укладено договір поставки №REC-20/1 (далі - «Договір № REC-20/1»).
Згідно п. 2.3. Договору № REC-20/1 опис товару, який поставляється, його загальна кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Інвойсах, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору № REC-20/1 погоджені обсяги та асортимент Товару вказуються у Інвойсі, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 4.1. Договору № REC-20/1 умови поставки (відповідно до Інкотермс 2010) вказуються у Інвойсі, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору № REC-20/1 строки поставки встановлюються в Інвойсі, який є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно п. 4.3. Договору № REC-20/1 Продавець надає Покупцю наступні супровідну документацію на кожну відвантажену партію товару:
- повний комплект перевізних документів (коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки товару);
- оригінал інвойсу на відповідну партію товару;
- пакувальний лист.
03.01.2024р. Продавцем було виставлено комерційний інвойс № RSPN240103, в якому визначено умови поставки товарів - CPT KYIV (відповідно до Інкотермс 2010), опис, загальна кількість, асортимент Товару по даній поставці, ціну одиниці, повну вартість 53 660, 88 дол. США, що розрахована на умовах CPT KYIV (відповідно до Інкотермс 2010).
05.02.2024р. Позивачем (в особі декларанта ТОВ «Технологічна експедиція») до митного оформлення за митною декларацією № 24UA100230502211U6 було заявлено товар № 1 загальною вартістю 53 660, 88 дол. США (графа 22).
В графі 31 МД (ІМ 40 ДЕ) № 24UA100230502211U6 Позивач визначив товар для митного оформлення, а саме: товар № 1: прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи - панель сонячна напівпровідникова фоточутлива: SOLAR PHOTOVOLTAIC MODULE 410W / Сонячні модулі 410W - 936 шт. Торговельна Марка: Risen. Країна виробництва: CN. Виробник: RISEN ENERGY., LTD.
Позивач вищеперерахований товар № 1 визначив митну вартість - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу за договором) (графи 42 і 43).
До МД № 24UA100230502211U6 були додані документи (графа 44): 0271 - пакувальний лист № RSPN240103 від 03.01.2024;
0380 - інвойс № RSPN240103 від 03.01.2024;
0730 - ЦМР № 1105107 від 02.02.2024;
0862 - декларація про походження товару - інвойс № RSPN240103 від 03.01.2024; 0952 - Carnet TIR XN 85525447 від 02.02.2024;
3014 - прайс - лист б/н від 02.01.2024;
3016 - експертне дослідження № 85/24 від 05.02.2024; 4104 - договір поставки № REC-20/1 від 01.02.2021;
4207 - договір про надання послуг митного брокера № ТЕ 15032023 від 15.03.2023; 5520 - заява від 05.02.2024;
9000 - комерційна пропозиція;
9504 - судове рішення у справі № 640/34914/21 від 21.06.2023; 9504 - судове рішення у справі № 640/32154/21 від 14.07.2022;
9610 - копія митної декларації країни відправника № 310120210517835898 від 05.01.2024.
15.02.2024р. митним органом було надіслано Декларанту запит (повідомлення) митного органу, в якому зазначено наступне:
За результатами опрацювання поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Зокрема, 1. Наданий до митного оформлення прайс виставлений на умовах EXW а відповідно до поданого інвойсу товар поставляється на умовах CPT KYIV. При цьому жодних перевізних документів, що підтверджує поставку товару з Китаю в Україну не надається….2. Пунктом 4.2. зовнішньоекономічного договору від 01.02.2021 № REC-20/1 передбачено, що строки поставки встановлюються в інвойсі, який є невід'ємними частинами цього договору. При цьому в поданому інвойсі від 03.01.2024 року № RSPN№240103 відсутні строки поставки 3. Номер експортної митної декларації не відповідає його даті, а саме нумерація експортної декларації Китаю вказує на те, що вона видана в 2021 році….4. В експортній декларації відсутні статистичні відомості щодо вартості транспортування товару, враховуючи умови постави CPT. 5. В гр. 44 митної декларації внесений висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією від 05.02.2024 № 85/24 при цьому сам документ до митного контролю не наданий… Керуючись вимогами ч. 2 та ч. 3 ст. 53, ст. ст. 54, 57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: - транспортні (перевізні) документи; - якщо здійснювалось страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини…
15.02.2024р. позивачем було надано до митного органу:
- лист №36531/1 від 15.02.2024 року із прайс-листом б/н від 02.01.2024, експертним дослідженням № 85/24 від 05.02.2024, експортною декларацією № 310120210517835898 від 05.01.2024, комерційною пропозицією;
- лист №36531/2 від 15.02.2024 року, в якому повідомлено, що всі документи подано, надати інші документи та пояснення не виявляється за можливе.
Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100230/2024/610004/1 від 15.02.2024, яким визначив вартість імпортованого товару 1/1 (прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи - панель сонячна напівпровідникова фоточутлива: SOLAR PHOTOVOLTAIC MODULE 410W / Сонячні модулі 410W - 936 шт. Торговельна Марка: Risen. Країна виробництва: CN Виробник: RISEN ENERGY CO., LTD), митної декларації № 24UA100230502211U6 із застосуванням 6-го методу визначення митної вартості (тобто резервного методу).
В графі 33 рішення про коригування митної вартості №UA100230/2024/610004/1 від 15.02.2024 митним органом зазначено наступне:
На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1. наданий до митного оформлення прайс виставлений на умовах EXW а відповідно до поданого інвойсу товар поставляється на умовах CPT Київ. При цьому жодних перевізних документів, що підтверджує поставку товару з Китаю в Україну не надається. Це не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку та арифметично перевірити митну вартість а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару. 2. Пунктом 4.2 зовнішньоекономічного договору від 01.02.2021 № REC-20/1 передбачено, що строки поставки встановлюються в інвойсі, який є невід'ємними частинами цього договору. При цьому в поданому інвойсі від 03.01.2024 № RSPN240103 відсутні строки поставки. Пунктом 5.4 контракту передбачено, що покупець сплачує Продавцю загальну вартість товару у порядку, визначеному у Інвойсі, при цьому в інвойсі не зазначено порядок та строки оплати за товар. Пунктом 6.6 договору передбачені штрафні санкції за протермінування сплати за товар. 3. Номер експортної митної декларації не відповідає його даті, а саме нумерація експортної декларації Китаю вказує на те що вона видана в 2021 році.
Також відсутній QR код на документі. 4. В експортній декларації відсутні статистичні відомості щодо вартості транспортування товару, враховуючи умови поставки CPT. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2,3,4 ст. 53, ст. 54 МКУ декларанту повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):
- транспортні (перевізні) документи;
- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- виписку з бухгалтерської документації;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини… Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. … Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 05.06.2023 №UA100230/2023/012025, від 14.06.2023, №UA100230/2023/12757, від 15.06.2023 №UA100230/2023/12849, №UA100230/2023/12873, №UA100230/2023/12882, (митна вартість становить 4,32 USD за кг.)… Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу …Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Також Відповідачем було прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA1002230/2024/000076.
Враховуючи рішення про коригування митної вартості №UA100230/2024/610004/1 від 15.02.2024, того ж дня Позивачем було подано до митного оформлення МД (ІМ 40 ДЕ) №24UA100230502881U1, заявлено товар №1 вартістю 53660, 88 дол США, визначеною Декларантом із застосуванням 1-го (основного) методу (за ціною інвойсу по договору - 53 660, 88 дол США), а митним органом із застосуванням 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графа 43 до товару № 1), митна вартість збільшена на 238 606,96 грн. (графа 47 до товару № 1), були надані гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України (1-а сторінка МД, графа 48 - відстрочення платежу до 15.05.2024) і товар було випущено у вільний обіг.
Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості №UA100230/2024/610004/1 від 15.02.2024 року та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA100230/2024/000076 та змушене звернутися до суду з позовною заявою про їх скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, адміністративне провадження № К/9901/45484/18.
Суд зазначає, що надіслане митницею повідомлення про надання документів не містить інформації, що дозволяла б з'ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.
Вказані відповідачем у повідомленні недоліки (невідповідність платіжних доручень сумі фактурної вартості) не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.
Крім того, відповідач в електронному повідомленні зобов'язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.
Суд зазначає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості
Протиправність невмотивованого та безпідставного витребування митним органом додаткових документів підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.04.2021 у справі №808/1402/18, адміністративне провадження №K/9901/4996/19, якою визначено, що: «Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість».
Зі змісту спірного рішення відповідача вбачається наступне.
Щодо п. 1 рішення митниці: наданий до митного оформлення прайс виставлений на умовах EXW, а відповідно до поданого інвойсу товар поставляється на умовах CPT Київ. При цьому жодних перевізних документів, що підтверджує поставку товару з Китаю в Україну не надається. Це не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс - лист є саме на поточну поставку та арифметично перевірити митну вартість, а також з урахуванням умов поставок неможливо прайс- листом підтвердити вартість товару.
Варто зазначити, що прайс-лист не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, згідно ч. 2 ст. 53 МК України.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. (постанови КАС Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі № 810/690/17; від 08.12.2022 у справі 420/2792/19; від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21).
Ціна зазначена у прайс - листі не є остаточною ціною, оскільки залежить, зокрема від умов поставки. Так погоджена Сторонами ціна у Інвойсі № RSPN240103 від 03.01.2024 р., враховуючи умови поставки - CPT KYIV, була збільшена з 51,60 дол. США (ціна визначена у прайс - листі) до 57,33 дол. США (ціна визначена в Інвойсі з урахуванням доставки товару) (за відповідною товарною позицією).
Щодо твердження відповідача про перевізні документи, що підтверджують поставку товару з Китаю в Україну.
Придбання товару здійснювалось Позивачем за Договором № REC - 20/1 від 01.02.2021 року у відправника (Продавця) - RISEN ENERGY CO., LTD (Китай). Для отримання товару було складено документи, які підтверджують його транспортування.
Відповідно до п. а) статті 1 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Коонвенція МДП 1975 року) передбачено, що термін «перевезення МДП» це перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення за процедурою, що називається процедурою МДП, встановленої у цій Конвенції.
Додатком № 9 до цієї Конвенції передбачено, зразок книжки МДП: Варіант 1 (Додаток 1) - TIR.
З урахуванням необхідності транспортування товару було складено митний вантажосупровідний документ, а саме Carnet TIR (книжка МДП) XN85525447 (надаємо до позовної заяви).
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна містить в тому числі: b) ім'я та адресу відправника. При цьому, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником (ч.1 ст.5 Конвенції).
Ст. 9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» передбачено, що: «перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України».
Разом з тим, твердження відповідача про вантажосупровідні документи для транспортування товару не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не зазначено та не обґрунтовано у рішенні про коригування митної вартості №UA100230/2024/610004/1 від 15.02.2024 року, яким чином вантажосупровідні документи для транспортування товару впливають на визначення митної вартості товару.
У цьому контексті, позивач наголосив на тому, що у вартість товару включена вартість транспортування на умовах CPT (KYIV).
Отже, твердження щодо даних прайс-листа та перевізних документів не доводять що митна вартість товару була визначена позивачем некоректно і не можуть братись до уваги.
Щодо п. 2 рішення митниці: пунктом 4.2. зовнішньоекономічного договору від 01.02.2021 № REC-20/1 передбачено, що строки поставки встановлюються в інвойсі, який є невід'ємною частиною цього договору. При цьому в поданому інвойсі від 03.01.2024 №RSPN240103 відсутні строки поставки. Пунктом 5.4 контракту передбачено, що покупець сплачує продавцю загальну вартість товару у порядку, визначеному у інвойсі, при цьому в інвойсі не зазначено порядок та строки оплати за товар. Пунктом 6.6. Договору передбачені штрафні санкції за протермінування сплати за товар.
При цьому, митний орган жодним чином не обґрунтовує як відсутність строків поставки та порядку платежів у інвойсі впливає на вартість товару.
Як вже було зазначено вище, згідно ст. 53 Митного кодексу України, документами, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості є:… зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, що його замінює та додатки до нього в разі наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу).
Чинним законодавством України не заборонено укладати додатки до Договору для деталізації, уточнення тощо положень щодо основного договору. Так, відповідно до постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18: «додатком до договору є документ, що містить доповнення, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов».
Відповідно до п.1.3. Договору № REC-20/1 від 01.02.2021 року надано визначення поняття Договір - ці положення, Додатки і Доповнення до Додатків.
П. 9.1. Договору встановлено, що: «всі зміни і доповнення до даного Договору мають юридичну силу, якщо вони складені в письмовій формі і підписані обома Сторонами. Всі підписані електронні копії документів мають юридичну силу до того часу, поки письмові оригінали не будуть отримані Сторонами.
Так, між Покупцем та Продавцем було укладено специфікацію № 36531 від 03.01.2024 року до Договору № REC - 20/1 від 01.02.2021 року (далі - Специфікація). При цьому ця Специфікація є додатком та невід'ємною складовою частиною самого Договору.
П. 1 Специфікації зазначено вартість товару у розмірі 53 660,88 дол. США, що є тотожною вартістю визначеною в Інвойсі.
Відповідно до п. 2 Специфікації ціни розраховані на умовах CPT KYIV (відповідно до Incoterms 2010), Товар вважається поставленим після митного оформлення. Ціна товару обумовлена в цій Специфікації є остаточна та зміні після підписання Специфікації не підлягає.
Згідно з п. 4 Специфікації встановлено, що строк поставки становить не пізніше 31.05.2024 року.
П. 7 Специфікації визначено, що разом з товаром Продавець передає для Покупця наступні документи:
- повний комплект перевізних документів (коносаментів, CMR та інш. Відповідно до умов поставки);
- інвойс на відповідну партію товару;
- пакувальний лист.
П. 8 Специфікації передбачено, що: «оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 (сорока п'яти) дня після отримання товару. Якщо Покупець прострочив оплату товару, Продавець має право вимагати від нього повернення товару».
П. 10 Специфікації визначено, що всі інші умови, що не обумовлені Специфікацією, визначаються умовами основного Договору Поставки.
Отже, додатками до Договору, які є його частиною та є обов'язковими для виконання, та які набрали чинності з зазначених дат їх підписання, передбачені всі умови щодо формування ціни товару, його доставки, оплати, відповідальності за прострочення.
Умови договору, відповідно до п.10 Специфікації, застосовуються в тій частині, в якій вони не визначені Специфікацією.
Враховуючи вищевикладене, висновки митниці щодо відсутності строків поставки, порядку строків сплати за товар, а також відповідальності за прострочення оплати товару також не спростовують законність дій позивача та не можуть бути взяті до уваги.
Щодо пунктів 3-4 рішення митниці: номер експертної митної декларації не відповідає її даті, а саме нумерація експертної декларації вказує на те, що вона видана в 2021 році. Також відсутній QR код на документі. В експортній декларації відсутні статистичні відомості щодо вартості транспортування товару, враховуючи умови поставки CPT.
Щодо п. 3 варто зазначити, що експортна декларація не є документом, який підтверджує митну вартість, згідно ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, твердження відповідача про те, нумерація експортної декларації вказує на те, що вона видана в 2021 р. є лише його припущенням і спростовується зазначенням дати видачі в декларації №310120210517835898 - 05.01.2024 року.
Щодо статистичних відомостей вартості транспортування товару в експортній декларації, то Відповідач не зазначає жодної норми, яка б вказувала на обов'язковість внесення якихось статистичних даних, контролю цього зі сторони позивача.
Позивач звертає увагу, що немає жодного впливу і не може нести відповідальність за дії продавця щодо складання експортної декларації, в тому числі з урахуванням особливостей правового регулювання Китаю та встановлення вимог щодо форми, виду, обов'язкових реквізитів експертної декларації складеної Продавцем за Договором № REC - 20/1 від 01.02.2021 року.
Щодо п. 4 по вартості товару транспортування товару, враховуючи умови поставки CPT.
Відповідно до пояснень користувачів щодо поставки товарів на умовах CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце.
Звідси, враховуючи умови поставки товарів - CPT KYIV (відповідно до Інкотермс 2010), витрати на транспортування уже включені у вартість товару.
Отже, судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
У постанові від 22.08.2019р. у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих ним до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.
Щодо взяття за основу для коригування митної вартості спірного товару за другорядними (резервним та на підставі угоди щодо ідентичних товарів) методами визначення митної вартості товарів митним органом інформації про раніше визначеної митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018р. у справі за №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018р. у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5285,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.02.2024р. №14.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5285,68 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Київської митниці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ТОВ "Промислова оптова компанія" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґейдройця Єжи, буд. 6, офіс 42; індекс: 03150; код ЄДРПОУ 43948382) до Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) від 15.02.2024р. №UA100230/2024/610004/1 про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови у митному оформленні товарів №UA100230/2024/000076.
3. Стягнути на користь ТОВ "Промислова оптова компанія" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґейдройця Єжи, буд. 6, офіс 42; індекс: 03150; код ЄДРПОУ 43948382) сплачений судовий збір в розмірі 5285,68 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень, шістдесят вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 43997555).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.