19 березня 2025 року Справа № 280/242/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, службового розслідування,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати службове розслідування проведене заступником командира військової частини НОМЕР_4 з морально-психологічного забезпечення від 19.04.2024 року щодо визначення винних осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною переплат військовослужбовцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які вчинили дисциплінарні правопорушення у серпні 2022 року-березні 2023 року в частині неналежного виконання підполковником ОСОБА_1 своїх службових обов'язків передбачених статтями 11, 16, 28, 30, 36, 67 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, притягнення до матеріальної відповідальності відповідно до статті 11 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та щодо не здійснення виплати підполковнику ОСОБА_1 щомісячної премії за квітень 2024року;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №326 від 11.12.2024 року про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем 2 було порушено Порядок проведення службового розслідування в Збройних Силах України щодо залучення осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування, оскільки заступник командира військової частини з морально-психологічного забезпечення не в праві проводити службове розслідування щодо дій командира військової частини. Окрім того, позивачу не було доведено про підстави проведення даного службового розслідування, його не було ознайомлено про його права та обов'язки під час проведення службового розслідування. Також, під час проведення службового розслідування не було взято усні або письмові пояснення у підполковника ОСОБА_1 , що сприяло необ'єктивному та протиправному проведенню службового розслідування. Під час проведення службового розслідування жодним чином не досліджено та не доведено прямий умисел ОСОБА_1 та зі службового розслідування не можливо встановити, як заступник командира військової частини з морально-психологічного забезпечення прийшов до такого висновку та якими нормативно-правовими актами він керувався. Посилається на те, що у даному службовому розслідуванні не було досліджено клопотання безпосередніх командирів військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 щодо виплати їм премії та додаткової грошової винагороди за серпень 2022 року- березень 2023 року, тобто не було встановлено вину та матеріальну відповідальність безпосередніх командирів. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.01.2025 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою від 20.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Поновлено строк звернення до суду із даним позовом.
Відповідачем 2 27.01.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, де вказано, що службовим розслідуванням встановлена відповідальність безпосереднього командира щодо тих військовослужбовців, яким вони підпорядковані та стосовно яких були ненадані (неналежним чином надані) документи, що підтверджують вину даних військовослужбовців у вчиненні дисциплінарних, адміністративних чи кримінальних проступків. Військова частина НОМЕР_4 у якій проходив службу позивач є окремою військовою частиною, яка утримується на окремому штаті, має гербову печатку, фірмовий бланк, видає накази (у тому числі на виплату видів грошового забезпечення), веде облік особового складу, його участь у бойових діях, має власне діловодство, електронний кабінет «Електронний суд», тобто у розумінні закону є суб'єктом владних повноважень, а військова частина НОМЕР_6 здійснює фінансове забезпечення управлінських рішень такого суб'єкта владних повноважень. Вважає, що не є належним відповідачем у справі. Просить у задоволенні позову відмовити.
Від представника 1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Ухвалою суду від 28.01.2025 у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_4 про залучення до участі у даній справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_6 - відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 від 22.05.2015.
Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керуючись Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 19.01.2024 № 10, наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 07.03.2024 № 145, наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 30.03.2024 № 201, заступником командира військової частини НОМЕР_4 з морально - психологічного забезпечення капітаном ОСОБА_11 проведено службове розслідування з метою встановлення винних осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною переплат військовослужбовцям ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які вчинили дисциплінарні (адміністративні) правопорушення у серпні 2022 - березні 2023 року, за результатами якого складено Акт службового розслідування від 19.04.2024.
Так службовим розслідуванням встановлено наступне: «….В результаті службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 22.12.2022 № 359, встановлено, що старший солдат ОСОБА_21 був відсутній на військовій службі з 20 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 31.01.2023 № 27 старшого солдата ОСОБА_22 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії за грудень 2022 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2023 № 4 та від 02.01.2023 № 5 солдату ОСОБА_12 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за грудень 2023 року.
В результаті проведеного службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.10.2022 № 280 встановлено, що солдат ОСОБА_23 був відсутній на військовій службі 20 жовтня 2022 року. Про своє затримання та неприбуття вчасно до військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_23 не повідомив свого начальника інформаційно - телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_4 капітана ОСОБА_24 . На телефонні дзвінки не відповідав в період своєї відсутності. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 29.10.2022 № 123 солдата ОСОБА_25 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», військовослужбовцю було нараховано 80 відсотків встановленого розміру премії за жовтень 2022 року. За результатами службовою розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 06.11.2022 № 296, встановлено, що солдат ОСОБА_3 06.11.2022 самовільно залишив військову частину. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 14.11.2022 № 126 солдата ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», військовослужбовця позбавлено премії та додаткової винагороди на період дії воєнного стану за листопад 2022 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 01.11.2022 № 285 та від 01.11.2022 № 286 солдату ОСОБА_3 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за жовтень 2022 року.
08.02.2023 о 12:00 год. майора ОСОБА_4 в умовах воєнного стану було виявлено на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_4 з підозрою на перебування в стані алкогольного сп'яніння. За результатами проведеного медичного огляду на стан алкогольного спяніння, проведеного в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ», встановлено, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з мстою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті» від 08.02.2023 № 48. За даним фактом помічником начальника групи Військової служби правопорядку у гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим сержантом ОСОБА_26 відносно ОСОБА_27 складено протокол про військове адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 08 лютого 2023 року серії КИС/К № 25. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.02.2023 у справі № 577/742/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.02.2023 № 52 майора ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків щомісячної премії за лютий 2023 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2023 № 89 та від 04.03.2023 № 90 майору ОСОБА_28 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за лютий 2023 року.
31.01.2023 о 16:30 лейтенанта ОСОБА_29 на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_4 було виявлено з підозрою на перебування в стані наркотичного сп'яніння. За результатами проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, проведеного в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ», встановлено, що ОСОБА_30 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 01.02.2023 № 38. За даним фактом помічником начальника групи Військової служби правопорядку у гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим сержантом ОСОБА_31 відносно ОСОБА_29 складено протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 02 лютого 2023 року серії КИС/К №23. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2023 у справі 577/592/23 ОСОБА_29 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.02.2023 № 53 лейтенанта ОСОБА_29 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків щомісячної премії за лютий 2023 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 02.02.2023 № 39 та від 02.02.2023 № 40 лейтенанту ОСОБА_32 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за січень 2023 року.
24.12.2022 о 20:00 старшого лейтенанта ОСОБА_33 було виявлено на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_4 з підозрою на перебування в стані алкогольного сп'яніння. Від проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_34 відмовився, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 25.12.2022 № 642, виданим КНП КМР «Конотопська ЦРЛ». За даним фактом відносно ОСОБА_33 складено протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 25 грудня 2022 року серії КИС/К № 447. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.01.2023 у справі 577/9/23, адміністративне провадження відносно ОСОБА_33 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Наказом командира військової частини від 26.01.2023 № 8 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_33 за вживання спиртних напоїв під час виконання обов'язків військової служби притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана». Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2023 № 4 та від 02.01.2023 № 5 старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_6 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за грудень 2022 року.
Службовим розслідуванням, призначеним наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 03.01.2023 № 8, встановлено, що майор ОСОБА_7 02.01.2023 своєчасно не повернувся зі звільнення від виконання службових обовязків у зв'язку з лікуванням. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 24.01.2023 № 13 майора ОСОБА_35 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків щомісячної премії за січень 2023 року. Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 02.02.2023 № 39 та від 02.02.2023 № 40 майору ОСОБА_36 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за січень 2023 року.
24.12.2022 о 20:00 майора ОСОБА_37 було виявлено на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_4 з підозрою на перебування в стані алкогольного сп'яніння. За результатами проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ», встановлено, що ОСОБА_38 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з мстою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 25.12.2022 № 644. За даним фактом відносно ОСОБА_37 складено протокол про військове адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 25 грудня 2022 року серії КИС/К № 446. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.01.2023 у справі 577/13/23 провадження відносно ОСОБА_37 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Наказом командира військової частини від 26.01.2023 № 8 майора ОСОБА_37 за вживання спиртних напоїв під час виконання обов'язків військової служби притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана». Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2023 № 4 та від 02.01.2023 № 5 майору ОСОБА_39 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за грудень 2022 року.
Службовим розслідуванням, призначеним наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 03.07.2022 № 113 встановлено, що солдат ОСОБА_9 03.07.2022 самовільно залишив місце несення служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 10.07.2022 № 55 солдата ОСОБА_9 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії за липень 2022 року та відмовлено у виплаті додаткової винагороди на період дії воєнного стану за липень 2022 року. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.07.2022 у справі № 577/2196/22 солдата ОСОБА_9 визнано винним за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП і застосовано адміністративне правопорушення у вигляді штрафу. Наказами командира військової частини НОМЕР_4 від 31.07.2022 № 163 солдату ОСОБА_9 нараховано премії та доплати за липень 2022 року.
Службовим розслідуванням, призначеним наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 21.12.2022 № 358 встановлено, що старший солдат ОСОБА_40 був відсутній з 19.12.2022 по 20.12.2022. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 30.12.2022 № 175 старшого солдата ОСОБА_41 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії за грудень 2022 року. Відповідно до Наказів командира військової частини НОМЕР_4 від 02.01.2023 № 4 та від 02.01.2023 №5, старшому солдату ОСОБА_42 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за грудень 2022 року….
Неправомірні дії полягають у здійсненні надлишкових виплат грошових коштів сталась внаслідок невірного розуміння посадовими особами - командиром (тимчасово виконуючим обов'язки командира) військової частини НОМЕР_4 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, положень статей 11, 16, 28, 30, 36, 67 Статуту внутрішньої служби, статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та відсутністю контролю за виключенням з наказів про нарахування додаткової грошової винагороди, премії та доплат військовослужбовців, які відповідно до законодавства позбавлені їх. Так, підполковник ОСОБА_43 , як командир військової частини НОМЕР_4 , віддав наказ про нарахування додаткової грошової винагороди, премії та доплат старшому солдату ОСОБА_44 , солдату ОСОБА_45 , майору ОСОБА_36 , солдату ОСОБА_46 , старшому солдату ОСОБА_42 . Розмір надлишкових виплат склав 168226,52 (сто шістдесят вісім тисяч двісті двадцять шість гривень 52 копійки). Поряд з цим, підполковником ОСОБА_47 не було прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_37 за перебування в стані алкогольного сп'яніння та позбавлення його додаткової грошової винагороди, премії та доплат. Розмір надлишкових виплат склав 51937,20 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 20 копійок). Щодо старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_33 , який відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а Конотопським міськрайонним судом проводження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, то його притягнення до дисциплінарної відповідальності не вбачається можливим. Всього розмір надлишкових виплат з урахуванням сплачених ПДФО та ЄСВ склав 220163,72 грн……».
Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.12.2024 № 326 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» вирішено наступне: 1) Притягнути підполковника ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі на суму 220 163,72 грн.; 2) Запропонувати підполковнику ОСОБА_1 добровільно відшкодувати шкоду повністю або частково; 3) Начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 : установленим порядком здійснювати відшкодування шкоди, завданої підполковником ОСОБА_1 , шляхом стягнення суми завданої шкоди з його місячного грошового забезпечення; не виплачувати підполковнику ОСОБА_1 щомісячну премію за відповідний місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності; 4) До дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 не притягувати у звязку із закінченням строків накладення дисциплінарного стягнення; 5) Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 ; 6) Наказ довести до особового складу в частині, що його стосується.
Не погоджуючись із висновками службового розслідування та наказом про притягнення до матеріальної відповідальності позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі - Статут).
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Положеннями ст. 6 Загальних положень Статуту визначено, що вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
За нормами ст. 11 Розділу 1 Частини 1 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно ст. 16 Частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Наказом МОУ від 21.11.2017 року №608 (далі - Порядок № 608) затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Так, пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Згідно п. 3 Розділу ІІ Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 608).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 11.12.2024 року № 326 був прийнятий за наслідками проведення службового розслідування за фактом завдання шкоди державі під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 .
В акті службового розслідування зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, що посадові особи військової частини НОМЕР_4 - підполковник ОСОБА_1 та ОСОБА_48 , виконуючи обов'язки командира військової частини НОМЕР_4 , свідомо ігноруючи вимоги пункту 5 Розділу XVI та пункту 15 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, порушуючи вимоги пункту 1 Розділу VI Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, положень статей 11, 16, 28, 30, 36, 67 Статуту внутрішньої служби, статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України приймали необгрунтовані рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що призвело до надлишкових виплат грошових коштів.
В ході проведення службового розслідування обставини Комісія дійшла висновку, що підполковник ОСОБА_1 , як командир військової частини НОМЕР_4 , віддав наказ про нарахування додаткової грошової винагороди, премії та доплат старшому солдату ОСОБА_2 , солдату ОСОБА_3 , майору ОСОБА_7 , солдату ОСОБА_9 , старшому солдату ОСОБА_10 . Розмір надлишкових виплат склав 168226,52 грн. Поряд з цим, підполковником ОСОБА_1 не було прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_8 за перебування в стані алкогольного сп'яніння та позбавлення його додаткової грошової винагороди, премії та доплат. Розмір надлишкових виплат склав 51937,20 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 20 копійок). Щодо старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , який відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а Конотопським міськрайонним судом провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, то його притягнення до дисциплінарної відповідальності не вбачається можливим. Всього розмір надлишкових виплат з урахуванням сплачених ПДФО та ЄСВ склав 220163,72 грн.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 5 розділу XVI порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення; за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Згідно із п. 15 розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Як з'ясовано в ході розгляду справи та підтверджено актом службового розслідування старший солдат ОСОБА_2 був відсутній на військовій службі з 20 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року, у звязку з чим його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», однак наказами командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 від 02.01.2023 № 4 та від 02.01.2023 № 5 солдату йому нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за грудень 2023 року.
Солдат ОСОБА_3 був відсутній на військовій службі 20 жовтня 2022 року, у звязку з чим його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», військовослужбовцю було нараховано 80 відсотків встановленого розміру премії за жовтень 2022 року. Також встановлено, що солдат ОСОБА_3 06.11.2022 самовільно залишив військову частину, у звязку з чим ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», військовослужбовця позбавлено премії та додаткової винагороди на період дії воєнного стану за листопад 2022 року. При цьому наказами командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 від 01.11.2022 № 285 та від 01.11.2022 № 286 солдату ОСОБА_3 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за жовтень 2022 року.
Також встановлено, що майор ОСОБА_7 02.01.2023 своєчасно не повернувся зі звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з лікуванням, у звязку з чим його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків щомісячної премії за січень 2023 року, однак наказами командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 від 02.02.2023 № 39 та від 02.02.2023 № 40 майору ОСОБА_36 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за січень 2023 року.
Службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_9 03.07.2022 самовільно залишив місце несення служби, у звязку з чим його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії за липень 2022 року та відмовлено у виплаті додаткової винагороди на період дії воєнного стану за липень 2022 року. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.07.2022 у справі № 577/2196/22 солдата ОСОБА_9 визнано винним за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП і застосовано адміністративне правопорушення у вигляді штрафу. Однак наказами командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 від 31.07.2022 № 163 солдату ОСОБА_9 нараховано премії та доплати за липень 2022 року.
Також актом службового розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_10 був відсутній з 19.12.2022 по 20.12.2022, у звязку з чим його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана», військовослужбовцю було нараховано 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії за грудень 2022 року, однак наказами командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 від 02.01.2023 № 4 та від 02.01.2023 №5 старшому солдату ОСОБА_10 нараховано додаткову грошову винагороду, премії та доплати за грудень 2022 року.
Суд зазначає, що в розпорядженні фінансово-економічної служби військової частини та безпосередньо позивача були документи, які містили відомості про наявність обставин, з якими пов'язується невиплата додаткової винагороди та премії вищезгаданим військовослужбовцям, а тому нарахування та виплата додаткової винагороди та премії військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину чи були відсутні на військовій службі, перебуваючи у розпорядженні командира в/ч, без наявності відповідного наказу командира військової частини та без вжиття заходів по з'ясуванню наявності законних підстав для нарахування та виплати такого грошового забезпечення, свідчить про неналежне виконання, зокрема, позивачем своїх службових обов'язків.
Неналежне ознайомлення і неврахування позивачем документації, яка наявна в розпорядженні ФЕС та повинна враховуватись при нарахуванні та виплаті додаткової винагороди та премії військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 і є саме тією обставиною, яка свідчить про допущення ним своїх посадових обов'язків та обов'язків щодо обізнаності зі справжнім станом військової дисципліни в бригаді, вжиття заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням.
Таким чином суд вважає, що на ОСОБА_1 покладено обов'язок щодо отримання та аналізу документів, що є підставою для нарахування додаткової винагороди та премії військовослужбовців військової частини.
Однак жодних заходів з метою з'ясування наявності правових підстав для поновлення та виплати додаткової винагороди та премії військовослужбовцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позивачем здійснено не було.
Що стосується встановленого актом службового розслідування вини ОСОБА_1 у не прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_8 за перебування останнього в стані алкогольного спяніння, то стосовно цього суду зазначає наступне.
Так службовим розслідуванням встановлено, що 24.12.2022 о 20:00 майора ОСОБА_37 було виявлено на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_4 з підозрою на перебування в стані алкогольного сп'яніння. За результатами проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ», встановлено, що ОСОБА_38 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з мстою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 25.12.2022 № 644 та за даним фактом відносно ОСОБА_37 складено протокол про військове адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 25 грудня 2022 року серії КИС/К № 446.
Однак службовим розслідуванням встановлено, що Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.01.2023 у справі 577/13/23 провадження відносно ОСОБА_37 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд ураховує, що факт вчинення адміністративного проступку встановлюється у судовому рішенні, яким, як зазначено вище, провадження відносно ОСОБА_37 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Саме лише цитування норм статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у акті службового розслідування не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Принцип невинуватості особи - вина особи у вчиненні, в тому числі, адміністративного правопорушення повинна бути доведена в законному порядку і встановлена судом. Відповідні рішення суду, вирок відсутні.
При цьому суд не бере до уваги посилання представника позивача на п. 31.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, оскільки дана Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 260 від 07.06.2018.
Стосовно твердження представника позивача про проведення службового розслідування особою, яка є підлеглим позивача суд зазначає наступне.
Порядок проведення службового розслідування врегульований нормами розділу ІІІ Порядку № 608, відповідно до якого рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 5 розділу IIІ Порядку №608 службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Пунктом 8 розділу IIІ Порядку №608 передбачено, що особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Згідно із п. 12 розділу IIІ Порядку №608 до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Відповідно до п. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Згідно з п. 72 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з морально-психологічного забезпечення підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу полку (окремого батальйону).
Як убачається з матеріалів справи, Акт службового розслідування від 19.04.2024 підписаний заступником командира військової частини НОМЕР_4 з морально - психологічного забезпечення капітаном ОСОБА_49 .
Отже, безпосереднім начальником військовослужбовця ОСОБА_50 є командир Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив Порядок №608 у частині проведення службового розслідування за участю підлеглого позивача, відтак зазначене свідчить про порушення процедури проведення службового розслідування.
В контексті процедури проведення службового розслідування суд також зазначає, що Порядком № 608 визначено право військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування, проте витребування пояснень при проведенні службового розслідуванні, запрошення до місця проведення службового розслідування, не є обов'язком для особи, що його проводить.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі № 1.380.2019.000616 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94973787).
У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що надання пояснень військовослужбовцем є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об'єктивності проведення службового розслідування, притягненню військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Верховний Суд зазначив, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Також, Верховний Суд в постанові від 31.10.2019 у справі №826/9858/18 вказав, що "саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу».
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №826/16420/18.
Суд також звертає увагу, що Військова частина НОМЕР_4 перебуває у складі Збройних Сил України, особовий склад військової частини НОМЕР_4 залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у областях України.
Таким чином, допущені відповідачем порушення, не можуть бути підставою для скасування спірного наказу, оскільки не ознайомлення позивача із матеріалами службового розслідування та не відібрання від нього пояснень по суті допущених порушень не впливають на висновки такого розслідування.
Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування службового розслідування суд вказує на те, що за своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Акти службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Разом з тим, обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 808/965/17, від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20 та від 28.04.2022 у справі №240/10485/19.
Що стосується правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_2 №326 від 11.12.2024 року про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон - № 160-IX).
За положеннями п. 4 ст. 1 Закону № 160-IX, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пунктом 5 статті 1 Закону № 160-IX передбачено, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Відповідно до ст. 3 Закону № 160-IX, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.
Завдана особою шкода, не пов'язана з виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків, відшкодовується в порядку, передбаченому законами України.
Згідно ст. 6 Закону № 160-IX, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Приписи статті 9 Закону №160-IX передбачають, що завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.
Відповідно до ст. 10 Закону № 160-IX, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Враховуючи, що обов'язки по аналізу розрахунково-платіжних відомостей з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема, Порядку № 260, та на підставі відповідних наказів командира в/ч, з'ясуванню обставин наявності підстав для нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди та премії, визначення їх розміру покладено на позивача, саме неналежне виконання ним своїх обов'язків призвело до заподіяння матеріальної шкоди, що виразилась у безпідставному нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 додаткової винагороди та премії у період самовільного залишення військової частини та безпідставної відсутності на військовій службі, що є підставою для стягнення з неї неправомірно виплачених сум.
При цьому суд зазначає, що комісією не було враховано та не надано оцінку того, що Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.01.2023 у справі 577/13/23 провадження відносно ОСОБА_37 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрите в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність позивача ні в ході проведення службового розслідування, ні в ході розгляду справи судом не встановлено.
Разом з тим частиною 1 ст.7 Закону №160-ІХ передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
На підтвердження завдання шкоди до суду таких документів не надано.
З огляду на викладене та встановленого судом порушення процедури проведення службового розслідування стосовно позивача наказ командира військової частини НОМЕР_2 №326 від 11.12.2024 року про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, службового розслідування задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 11.12.2024 № 326 «Про притягнення до матеріальної відповідальності».
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 березня 2025 року.
Суддя А.В. Сіпака