27 лютого 2025 рокуСправа №160/28223/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в якій позивач, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.11.2024, просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання відповіді на письмові звернення та включення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до переліку осіб, відносно яких були передані відомості до поліції з метою розшуку та адміністративного затримання, як «ухилянта» протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із переліку осіб, відносно яких були передані відомості до ВП №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області з метою розшуку та адміністративного затримання, як «ухилянта»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області виключити відомості щодо ОСОБА_1 , які були внесені до ІП «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» ІПНП, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом письмового інформування ОСОБА_1 про вчинення відповідної дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача безпідставно внесено до бази рошуку АРМОР як особу, яка ухиляється від мобілізації, оскільки жодних повісток останній не отримував, особисто перебував в РТЦК, але жодних протоколів щодо нього не складалось.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху із наданням часу на усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.02.2025 Головним управлінням Національної поліції у Дніпропетровській області до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог заявлених до ГУНП та зазначає, що внесення позивача до АРМОР відбулось на підставі надходження відповідної заяви від ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів протилежного сторонами не надано Відповідач -2 діяв в порядку та у спосіб передбачені законом.
26.02.2025 позивачем до суду спрямовано відповідь на відзив, в якому останній заперечує доводи відповідача-2 та наполягає на повному задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2024 р позивачу на його телефон зателефонував дільничний офіцер поліції ВП №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області Олександр Бойко та повідомив, що ОСОБА_1 необхідно прибути до ВП №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області стосовно того, що є звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 про доставку ОСОБА_1 , його оголошено в розшук, та внесено персональні дані ОСОБА_1 до бази АРМОР (інформаційно-пошукової системи МВС за декількома групами та критеріями) та її підсистем.
Як повідомив дільничний офіцер поліції ОСОБА_2 , підставою внесення до бази АРМОР стало звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 про доставку, та матеріали адміністративної справи, яку направив до ВП №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ІНФОРМАЦІЯ_5 .
18.03.2024 р. ОСОБА_1 особисто прибув до ВП №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, та подав досудову претензію, в якій просив:
1. Негайно видалити особисті дані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з бази АРМОР (інформаційно-пошукової системи МВС за декількома групами та критеріями) та її підсистем.
2. Після видалення особистих даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з бази АРМОР (інформаційно-пошукової системи МВС за декількома групами та критеріями) та її підсистем видати довідку та/ або офіційну відповідь про вчинення відповідної дії. (додаток).
18.03.2024 р. в ВП № 4 Криворізькому РУП ГУНП в Дніпропетровській області вказана вище досудова претензія була зареєстрована, а ОСОБА_1 було повідомлено, що він знаходиться в розшуку, тому йому була запропонована доставка до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що ОСОБА_1 погодився, та доставка до ІНФОРМАЦІЯ_4 була здійснена дільничним офіцером поліції ВП № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Олександром Бойко.
18.03.2024 р. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Черговий працівник ТЦК записав ОСОБА_1 до журналу обліку відвідувачів.
Під час перебування в ТЦК відносно позивача не було складено протокол про адміністративне правопорушення, доказів зворотнього не надано. Також, не встановлено факту особистого отримання під підпис повістки.
Отже, в день доставлення 18.03.2024 р., у відношенні ОСОБА_1 , який був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 дільничним офіцером поліції ВП № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Олександром Бойко, ІНФОРМАЦІЯ_5 протокол складений не був, постанова не виносилась.
23.08.2024 р. за адресою: м. Кривий Ріг, пр.Миру Зв (на парковці для автомобілів) за зупинкою «Балхашська», біля магазину «Та-Да», при перевірці документів у ОСОБА_1 , патрульний поліцейський Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Самедлі Елмір Абасгулу Огли повідомив ОСОБА_1 , що він перебуває у розшуку, а причина - звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.01.2024.
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487) Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20), яке може надсилатися в електронному вигляді засобами інформаційної взаємодії, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (абзац 16 пункту 79 Порядку № 1487).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему Інформаційний портал Національної поліції України.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 1 цього Положення це Положення визначає основні завдання, призначення, суб'єктів та структуру інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, а також умови її функціонування.
Інформаційно-комунікаційна система Інформаційний портал Національної поліції України (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Відповідно до пункту 3 додатку № 1 до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 222/33194 (пункт 4 розділу I) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, а за відсутності технічних можливостей - до журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
20.01.2024 за номером Єдиного обліку 1483 зареєстровано звернення, що надійшло через канцелярію Відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (далі - ВП №4 КРУП ГУНП) за вх. №767 з ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) про те, що ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП та ухиляється від мобілізації, для його доставки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми Єдиний облік інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 14.06.2019 № 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.07.2019 за № 739/33710, облік об'єктів в ІП ЄО ведеться за такими категоріями: заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події; учасники кримінального правопорушення та іншої події; речі, документи та майно, пов'язані з учиненням правопорушення та іншою подією.
Відповідно до пункту 2 розділу II цієї Інструкції підставами для внесення відомостей до ІП ЄО є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, відповідач 2 зобов'язаний був внести до інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України дані відносно позивача про порушення останнім законодавства про мобілізацію на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого 20.01.2024 за № 1483.
Стосовно виключення зазначених даних з інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію» діяльність поліції, пов'язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних», іншими законами України.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
Отже, згода такого суб'єкта персональних даних на їх обробку не потрібна.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:
1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;
2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;
3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ГУ НП задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів через не вчинення відповідачем окремих дій чи прийняттям відповідних рішень.
Щодо дій ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року(з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
При цьому, приписами ч. 7ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року(далі- Положення №154).
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов'язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами РТЦК та СП здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є для військовозобов'язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Згідно п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.
Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до абзацу 16 та 17 пункту 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
З огляду на викладене вбачається, що РТЦК звертаються до органів Національної поліції з метою розшуку осіб, що ухиляються від мобілізації та повідомляють про відсутність підстав для їх затримання у випадку, якщо такі обставини відпадають.
Матеріали справи не містять докази щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що питання ведення військового обліку осіб відноситься до дискреційних повноважень відповідача 1, тому суд в межах наданих законом повноважень не має можливості зобов'язати останнього вчинити дії щодо направлення повідомлення до Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Крім того, порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України визначено в Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженій Наказ Міністерства оборони України 28.12.2016 №735 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 р. за №94/29962 (далі Інструкція №735).
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції №735, усні звернення громадян безпосередньо розглядаються посадовими особами органів військового управління, військових частин під час особистого прийому громадян, який проводиться згідно із затвердженим графіком або за допомогою засобів зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії». Якщо розв'язати порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, то вони розглядаються в тому самому порядку, що й у разі письмового звернення. Про результати розгляду звернення робиться відмітка в реєстраційно-контрольній картці (комп'ютерному реєстрі, журналі обліку).
Згідно Розділу ІІ Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень (п.2). Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України (п.3). У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням у термін не пізніше ніж через десять днів з дня його надходження. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (п.4). Звернення може бути подано особисто як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне) чи надіслане поштою (електронною поштою). Письмове звернення надсилається поштою (електронною поштою) або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (п.5). Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини (п.7). Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (п.8).
Матеріали справи містять докази отримання ІНФОРМАЦІЯ_5 звернення ОСОБА_1 .. Проте, жодних доказів розгляду даних звернень матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та відповідно відсутність належним чином оформленого рішення про внесення відомостей або мотивованої відмови свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Підсумовуючи викладене з врахування дискреційних повноважень відповідача 1 у справі, суд вважає за можливе, з метою відновлення прав позивача зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 надати у визначений законом строк відповіді на запити позивача та вжити відповідні дії за результатами розгляду поданих запитів.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 3633,60 грн, що документально підтверджується квитанцією від 17.10.2024.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 28.04.2024 та від 17.09.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяви ОСОБА_1 від 28.04.2024 та від 17.09.2024, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна