17 березня 2025 рокуСправа №160/130/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/130/22,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року по справі №160/130/22 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі №160/130/22 набрало законної сили 12.04.2022 року.
Позивачем отримані виконавчі листи по справі 09.08.2022 року.
27.01.2025 року позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, що полягає у неналежному виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі №160/130/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обгрунтування даної заяви позивач вказав, що станом на момент звернення до суду із заявою рішення суду від 10.03.2022 року по справі №160/130/22 не виконане у повному обсязі, так як грошові кошти, а саме заборгованість у розмірі 40 670,01 грн, не виплачена.
Ухвалою від 03.02.2025 року заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/130/22 призначено до розгляду у судовому засіданні.
Відповідач правом на подання пояснень по справі не скористався.
У судове засідання 13.02.2025 року представники сторін не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, зважаючи на що судом ухвалено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву, позивача, подану у порядку ст. 383 КАС України, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Тож, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Судом встановлено, що підставою подання даної заяви є невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року по справі №160/130/22.
Позивач не погоджується з тим, що відповідач не виплатив суму заборгованості, утворену внаслідок здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення суду, у розмірі 40 670,01 грн.
Так, відповідач листом №4345-54958/К-01/8-0400/25 від 24.01.2025 року повідомив позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.20225 року по справі №160/130/22, яке набрало законної сили 12.04.2022 року, позивачу нараховано доплату пенсії у розмірі 40 670,01 грн.
Отже, фактично відповідачем вчинено дії по виконанню судового рішення по справі в частині призначення пенсії позивачу.
Також суд зазначає, що відповідач не ухиляється від виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року по справі №160/130/22, та зазначає, що заборгованість буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 року по справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 року рл справі №757/29541/14-а, від 24.01.2018 року по справі №405/3663/13-а.
Судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача, а заява позивача про визнання протиправними рішень, дій вчинених відповідачем є необґрунтованою.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів існування у владного суб'єкта наміру допускати порушення закону у процедурі виконання судового рішення по даній справі, що зумовлює залишення поданої заяви без задоволення.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 370, 383 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 року, подану у порядку ст. 383 КАС України, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко