18 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1832/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ), в якому просить:
визнати протиправними дії старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ Шарової Д.В. щодо винесення постанови від 18.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76848272;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ Шарової Д.В. від 18.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76848272.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Волинський окружний адміністративний суд 25.07.2024 видав ОСОБА_1 виконавчий лист №15853/2024 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023.
Позивач зазначає, що 09.08.2024 о 11.33 год на його картковий рахунок надійшли від ГУ ПФУ у Волинській області пенсійні виплати за серпень місяць 2024 року в розмірі 13811,61 грн. Однак, за період з 23.12.2023 по 31.07.2024 позивачем пенсія не отримана.
На лист ОСОБА_1 від 14.08.2024 ГУ ПФУ у Волинській області надало довідку від 29.08.2024 за вих. № 0300-0501-8/51084, відповідно до якої заборгованість з виплати пенсії згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі №140/3301/24 за період з 23.12.2023 по 31.07.2024 складає 100691,09 грн.
12.12.2024 позивач звернувся до ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ за місцем знаходження боржника - ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №15853/2024 у справі №140/3301/24.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ Шаровою Д.В. від 22.01.2025 відкрите виконавче провадження №76848272 з виконання виконавчого листа №15853/2024.
19.02.2025 в електронний кабінет Музичука В.М. в системі «Електронний суд» надійшла постанова старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ Шарової Д.В. від 18.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76848272.
Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваної постанови 17.02.2025 за вх.№ 1225 на адресу відповідача надійшла відповідь від ГУ ПФУ в Харківській області, згідно з якою рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі №140/3301/24 виконано.
ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023. До відповіді долучено протокол призначення пенсії та розрахунок стажу. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривня (UAH).
Позивач вказує, що за період з 23.12.2023 по 31.07.2024 пенсію в сумі 100691,09 грн, згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі №140/3301/24, не отримував.
Позивач вважає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 не виконане в повному обсязі, оскільки боржником не долучено жодного доказу щодо сплати пенсії за період з 23.12.2023 по 31.07.2024 в сумі 100691,09 грн.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.24).
Відповідач відзив на позов не подав, хоча копію ухвали від 03.03.2025 про відкриття провадження у адміністративній справі отримав 05.03.2025 в електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.26).
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання позивач не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с.25).
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи вимоги частини дев'ятої статті 205 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №140/3301/24, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023 (а.с.8зворот-11).
22.01.2025 старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ Шаровою Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76848272 з виконання виконавчого листа №15853/2024, виданого Волинським окружним адміністративним судом 25.07.2024 у справі №140/3301/24 (а.с.16зворот-17).
04.02.2024 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило відповідача про те, що рішення суду від 11.06.2024 у справі №140/3301/24 виконано та прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023 (а.с.17зворот). До даного листа додано протокол призначення пенсії (а.с.14зворот), розрахунок стажу.
18.02.2025 старшим державним виконавцем, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76848272. Дана постанова мотивована тим, що 17.02.2025 за вх.1225 на адресу Відділу надійшла відповідь від ГУ ПФУ в Харківській області, згідно якої рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі №140/3301/24 виконано. ГУ ПФУ в Харківській області прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023. До відповіді долучено протокол призначення пенсії та розрахунок стажу. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривня (UAH) (а.с.18).
Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Спірні правовідносини виникли з приводу закінчення виконавчого провадження згідно із пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII (у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Вирішуючи питання наявності у відповідача правових підстав для закінчення виконавчого провадження, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення повинно бути виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
За позицією Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є одним із аспектів права на суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Так, у справі №240/27324/23 Верховний Суд висновував, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.
Отже, за висновком Суду у вказаній справі, державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, зобов'язаний пересвідчитися, що відповідне зобов'язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №140/3301/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023 (а.с.8зворот-11).
ГУ ПФУ в Харківській області здійснило призначення такої пенсії з 23.12.2023, що слідує з розпорядження про призначення пенсії від 25.07.2024 №032350025978 (а.с.14зворот), та з серпня 2024 року позивач отримує пенсію в сумі 13811,61 ГРН (А.С.15).
Отже, рішення суду ГУ ПФУ в Харківській області виконало у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду, тому у державного виконавця були наявні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.
Водночас, незгода позивача із прийнятим рішенням про закінчення виконавчого провадження ґрунтується на тому, що йому не проведено виплату пенсії за період з 23.12.2023 по 31.07.2024. На думку позивача, за вказаних обставин у відповідача не було підстав закінчити виконавче провадження.
Щодо таких доводів позивача, то суд враховує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1, суд зазначає, що ГУ ПФУ в Харківській області визначене за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії та мало обов'язок за рішенням суду призначити пенсію, що і було зроблено.
Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 визначено як суб'єкт, який здійснює виплату пенсії позивачу за місцем проживання після її призначення.
Отже, ГУ ПФУ в Харківській області не має обов'язку виплатити позивачу пенсію за період з 23.12.2023 по 31.07.2024, оскільки такий обов'язок покладено на ГУ ПФУ у Волинській області, який є територіальним органом за місцем фактичного проживання позивача.
Той факт, що саме на ГУ ПФУ у Волинській області покладено обов'язок виплатити позивачу пенсію за період 23.12.2023 по 31.07.2024, підтверджується також довідкою зазначеного пенсійного управління від 29.08.2024 №0300-0501-8/51084 про нараховані суми пенсії згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду №140/330/24 від 11.06.2024 за період з 23.12.2023 по 31.07.2024 (а.с.15зворот-16), у якій зазначено, що виплата боргу, який виник внаслідок виконання рішення суду в сумі 100691,09 грн, буде здійснена в порядку черговості.
Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту підписання судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій