про повернення позовної заяви
м. Вінниця
19 березня 2025 р. Справа № 120/3558/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, доходжу висновку, що така підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 7 статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рада суддів України рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі-Положення).
Пункт 30 Положення передбачає, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" (п.33 Положення).
Відповідно до п.34 Положення довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2022 у справі № 560/11791/21 дійшов висновку про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30.06.2021 у справі № 380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких слідує, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми Електронний суд електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Таким чином, у випадку звернення до суду через підсистему Електронний суд суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.
В даному випадку позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та подана до Вінницького окружного адміністративного суду від імені військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яка зазначена як представник позивача.
До позовної заяви додано електронний документ «Довіреність у порядку передоручення» від 04.12.2024 року, згідно якого ОСОБА_2 на підставі довіреності від 06.12.2023 року уповноважив, в порядку передоручення, Матвєєву В.В. представляти в судах інтереси Військової частини НОМЕР_1 .
В свою чергу, до позовної заяви також подано електронний документ «Довіреність у порядку передоручення» від 06.12.2023 року, згідно якого ОСОБА_3 на підставі витягу з ЄДР від 06.12.2023 року уповноважив, в порядку передоручення, Лісного В.В. представляти в судах інтереси Військової частини НОМЕР_1 .
Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що ОСОБА_3 , на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 06.12.2023 року, в порядку передоручення, довіреністю від 06.12.2023 року уповноважив Лісного Вадима Вікторовича представляти в судах інтереси Військової частини НОМЕР_1 , який довіреністю від 04.12.2024 року передав відповідні повноваження Матвєєвій Вероніці Валеріївні.
Однак, суд вважає, що ОСОБА_1 не має права на подання позовної заяви від імені Військової частини НОМЕР_1 , виходячи з наступного.
По-перше, документу (довіреності), що підтверджує повноваження Олещука Миколи Миколайовича уповноважувати інших осіб представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 в порядку передоручення до матеріалів скарги не додано.
Також на додано документу (довіреності), що підтверджує повноваження Лісного Вадима Вікторовича уповноважувати інших осіб представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 , на підставі довіреності, виданої у порядку передоручення, що унеможливлює визначення повноважень представника, який підписав позовну заяву.
В даному контексті варто звернути увагу на принцип "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", відповідно до якого ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
По-друге, на підтвердження повноважень ОСОБА_3 заявник посилається на Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований 06.12.2023 року.
Однак, здійснюючи перевірку відповідних прав звернення від імені Військової частини НОМЕР_1 , судом направлено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відповіді на який вбачається, що керівником відповідної військової частини та особою, яка може вчиняти дії від імені даної юридичної особи є Кривоножко Анатолій Миколайович.
З вищезазначеного слідує, що до позовної заяви не додано доказів, які підтверджували повноваження ОСОБА_1 подавати позовну заяву до Вінницького окружного адміністративного суду від імені Військової частини НОМЕР_1 .
Надаючи оцінку витягу з положення, долученого до матеріалів справи, суд зазначає, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Законодавець розмежував поняття «самопредставництво» та «представницво інтересів», які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.
Таким чином, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує позовну заяву, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду. При цьому, мається на увазі статут, положення органу (юридичної особи), а не його структурного підрозділу.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2025 року по справі №240/6581/24, від 26.02.2025 року по справі №460/2911/24 та ін.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, суд зазначає, що повноваження Матвєєвої Вероніки Валеріївни на представництво Військової частини НОМЕР_1 у Вінницькому окружному адміністративному суді належним чином не підтверджено, а тому, доходжу висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Оскільки, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, представник позивача може невідкладно повторно звернутися до суду з відповідною позовною заявою, долучивши всі необхідні документи на підтвердження права на таке звернення.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна