Справа №591/12549/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/112/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
10 березня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 08.01.2025, якою йому відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по його заяві від 05.11.2024, про вчинене, на його думку, передбачене ч. 2 ст. 161 КК України кримінальне правопорушення прокурором ОСОБА_7 ,-
До Зарічного районнного суду м. Суми зі скаргою звернувся ОСОБА_6 на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, яку мотивував тим, що 05.11.2024 він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинене, на його думку, кримінальне правопорушення прокурором ОСОБА_7 , передбачене ч. 2 ст. 161 КК України, зумовлене запереченнями прокурора, встановленими ним під час судового розгляду 10.03.2021 проти клопотання заявника, про перерахунок строку ув'язнення. Проте відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, а тому ОСОБА_6 просив зобов'язати вчинити ці дії.
08.01.2025 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 в задоволенні вказаної скарги відмовлено, оскільки заявником не наведено обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, а зазначається оцінка висловленій прокурором позиції в провадженні, з якою не погоджується заявник, а також процесуальні дії прокурора, з якими не погоджується заявник та для оскарження яких передбачений законом певний порядок. За таких обставин, слідчий суддя вважав, що з поданої ОСОБА_6 скарги не вбачається підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
З таким рішенням слідчого судді ОСОБА_6 не погодився і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою просив його скаргу задовольнити і зобов'язати уповноважену особу четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, внести відомості до ЄРДР за його заявою, про вчинення кримінального правопорушення від 05.11.2024.
В обгрунтування своїх вимог апелянт зазначав, що ухвала слідчого судді незаконна, оскільки постановлена з істотним порушенням вмиог кримінального процесуального закону. ОСОБА_6 вважав, що слідчий суддя не надав безпосередньої оцінки тим обставинам, що вказані в його заяві, про вчиненння кримінального правопорушення, зокрема суддя не дослідив предмет самої скарги.
ОСОБА_6 зауважував на тому, що закон не надає права слідчому, прокурору та слідчому судді надавати оцінку обставинам, які викладаться у заяві про вчинення злочину на стадії, коли досудове розслідування ще не розпочато. Закон зобов'язує реагувати на подані заяви.
Заслухавши доповідь судді, доводи особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6 , який апеляційну скаргу підтримав і просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою просив його скаргу задовольнити і зобов'язати уповноважену особу четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, внести відомості до ЄРДР за його заявою, про вчинення кримінального правопорушення від 05.11.2024, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги ОСОБА_6 колегія суддів дійшла такого висновку.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а, відтак, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Встановлено, що до Зарічного районнного суду м. Суми зі скаргою звернувся ОСОБА_6 на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, яку мотивував тим, що 05.11.2024 він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинене, на його думку, кримінальне правопорушення прокурором ОСОБА_7 , передбачене ч. 2 ст. 161 КК України, зумовлене запереченнями прокурора, встановленими ним під час судового розгляду 10.03.2021 проти клопотання заявника, про перерахунок строку ув'язнення. Проте відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, а тому ОСОБА_6 просив зобов'язати вчинити ці дії.
08.01.2025 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 в задоволенні вказаної скарги відмовлено, оскільки заявником не наведено обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, а зазначається оцінка висловленій прокурором позиції в провадженні, з якою не погоджується заявник, а також процесуальні дії прокурора, з якими не погоджується заявник та для оскарження яких передбачений законом певний порядок. За таких обставин, слідчий суддя вважав, що з поданої ОСОБА_6 скарги не вбачається підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Вивчивши матеріали провадження в сукупності з доводами апеляційної скарги заявника, колегія суддів з вказаними висновками слідчого судді місцевого суду погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що заява ОСОБА_6 не є такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, оскільки вона не містить конкретних обставин, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а зводиться лише до незгоди з висловленою прокурором позиції в провадженні, з якою заявник не погоджується та з процесуальними діями прокурора, які можуть бути оскаржені в окремому законом порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 стверджував про ненадання судом першої інстанції безпосередньої оцінки тим обставинам, що вказані в його заяві, про вчиненння кримінального правопорушення, зокрема суддя не дослідив предмет самої скарги, до чого коегія суддів відноситься критично, оскільки це суперечить змісту судового рішення, яке узгоджується з положеннями ст. 370 КПК України.
Також, на думку ОСОБА_6 закон зобов'язує реагувати на всі подані до органу досудового розслідування заяви, без виключень, однак така думка заяника помилкова з наведених вище підстав, про які йшлося вище.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею місцевого суду істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не допущено.
А тому, враховуючи викладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, отже апеляційна скарга має бути залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 08.01.2025, якою ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по його заяві від 05.11.2024, про вчинене, на його думку, передбачене ч. 2 ст. 161 КК України кримінальне правопорушення прокурором ОСОБА_7 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 на цю ухвалу, без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4