18 березня 2025 року м.Суми
Справа №583/6048/23
Номер провадження 22-ц/816/14/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
в присутності:
представника відповідача - Васильченко Марини Петрівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2024 року у складі судді Ярошенко Т.О., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повне судове рішення складено 18 січня 2024 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі, стягнення індексації,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0460, загальною площею 5,1792 га та земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0461, площею 1,4198 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської об'єднаної територіальної громади (бувшої Бакирівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області. 26 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,1792 га строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 15288 грн 92 коп., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. 16 липня 2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до договору, в якій новий орендар (ТОВ «Райз Північ») приймає на себе всі права та обов'язки від ПАТ «Райз-Максимко». 16 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,4198 га строком на 10 років. Орендна плата за договором, а саме за п. 9 «вноситься у грошовій формі та розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 858 грн 39 коп., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. ОСОБА_1 неодноразово звертала увагу орендаря на те, що той неналежним чином виконує умови по договорам, а саме в частині п.10 «Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Проте орендар ухилявся від виконання свого обов'язку по договору, жодного разу не провів розрахунок по орендній платі з урахуванням індексації. Орендар прямо ухиляється від свого обов'язку, який прямо передбачений в договорі та є істотною його умовою. Вважає, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов'язку зі сплати орендної плати, також є порушенням умов договорів оренди земельної ділянки.
Просила суд ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди № 237/17, який укладено 26 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Північ» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0460, загальною площею 5,1792 га; розірвати договір оренди № 41/18, який укладено 16 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Північ» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0461, площею 1,4198 га , а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію в розмірі 46901 грн 30 коп.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі № 237/17, який укладено 26 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0460, загальною площею 5,1792 га.
Розірвано договір оренди землі № 41/18, який укладено 16 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Північ» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0461, площею 1,4198 га
Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію в розмірі 46901 грн 30 коп.
Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3220 грн 80 коп.
Додатковим рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 лютого 2024 року стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 10000 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Райз Північ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачу щорічно виплачувалася орендна плата у відповідності до розміру земельної ділянки, що відповідало домовленості сторін. Надані позивачем розрахунки виконані некоректно. Вказує на відсутність претензій зі сторони позивача щодо сплати орендної плати не в повному обсязі.
Зазначає, що порядок індексації орендної плати законом не передбачений, у договорах оренди землі від 26 травня 2015 року та від 16 липня 2018 року така інформація відсутня. Складність, на думку заявника апеляційної скарги, полягала в тому, що індекс інфляції публікується за попередні періоди, тому на час виплати орендної плати точний індекс інфляції за поточний рік ще не був відомий.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно провів розрахунок індексації орендної плати, не застосувавши строків позовної давності, про що було вказано у відзиві на позовну заяву.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідач є податковим агентом, на якого покладено обов'язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.
Крім того, вважає, що часткова невиплата орендної плати в силу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про орендну плату» не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичного характеру та не є суттєвою по відношенню до виконавчої частини умов договору.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 13 травня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Райз Північ» на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 лютого 2024 року у цій цивільній справі.
ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0460, загальною площею 5,1792 га та земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0461, площею 1,4198 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської об'єднаної територіальної громади (бувшої Бакирівської сільської ради) Охтирського району, Сумської області (а.с. 11).
26 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0460 площею 5,1792 га строком на 10 років (а.с. 12-13).
Згідно п. 9 вказаного договору орендна плата за договором «вноситься у грошовій формі та розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 15288,92 грн., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації».
Згідно п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.
Пунктом 38 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
В пункті 39 договорів оренди зазначається, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Запис про право оренди за вказаним договором був внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 21 вересня 2017 року.
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки (об'єкту оренди) від 26 травня 2015 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 5,1792 га, у тому числі рілля - 5,1792 га , на території Бакирівської сільської ради, згідно договору оренди землі № 237/17 від 26 травня 2017 року, а також підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
16 липня 2018 року між ПАТ «Райз-Максимко, ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_1 укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до договору, в якій ТОВ «Райз Північ» (новий орендар) приймає на себе всі права та обов'язки від ПАТ «Райз-Максимко» (а.с. 151-152).
16 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз Північ» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0461, площею 1,4198 га строком на 10 років (а.с. 16-17).
Згідно п. 9 вказаного договору орендна плата за договором «вноситься у грошовій формі та в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 858,39 грн., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації».
Згідно п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.
Пунктом 38 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
В пункті 39 договорів оренди зазначається, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Запис про інше речове право - право оренди за вказаним договором був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 липня 2016 року.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з боку відповідача здійснювалася систематична сплата орендної плати ОСОБА_1 не у повному обсязі, визначеному договором, тобто існує невиконання умов договору.
Проте, з таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися повністю не може, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Аналіз частини 3 статті 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.
Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб'єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).
Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).
За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.
При цьому, базовим місяцем уважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.
Зі змісту укладених між сторонами договорів оренди землі №237/17 від 26 травня 2015 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 16 липня 2018 року, та №41/18 від 16 липня 2018 року слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Як обґрунтовано вказував суд першої інстанції, відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язання за укладеними договорами оренди землі, виплата орендної плати позивачу проводилася без урахування індексації.
Проведений судом першої інстанції розрахунок орендної плати з урахуванням індексів інфляції відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.
Разом з тим, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині стягнення з ТОВ «Райз Північ» заборгованості з орендної плати за 2016 -2017 роки в сумі 6957 грн 35 коп., суд першої інстанції не взяв до уваги те, що право оренди відповідач набув лише у 2018 року за додатковою угодою №1, укладеною 16 липня 2018 року, а тому дане товариство не відповідає за зобов'язаннями зі сплати орендної плати, що виникло у попереднього орендаря - ПрАТ «Райз-Максимко».
Отже, всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язання за укладеними договорами оренди землі, оскільки виплата орендної плати за договором №237/17 від 26 травня 2015 року за період з 2018 року до 2022 року, та за договором оренди землі №41/18 від 16 липня 2018 року за період з 2019 року до 2022 року, позивачу проведена не у повному обсязі. Загальний розмір заборгованості з орендної плати становить 39943 грн 95 коп., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Відсутність у договорах оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов'язану сторону, від виконання взятих на себе зобов'язань за договорами оренди землі.
Щодо доводів відповідача про проведення розрахунку заборгованості з орендної плати з пропуском строків позовної давності, то їх колегія суддів вважає безпідставними.
Зокрема, позивач, звертаючись до суду з позовом у листопаді 2023 року просив стягнути заборгованості з орендної палати, яка виникла за період з 2018-2023 роки.
Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, з урахуванням вказаних норм, з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди позивач звернулася в межах строків позовної давності.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із рішенням суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.
Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань за договорами оренди землі №428/16 від 07 жовтня 2016 року, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 26 липня 2018 року, та №92/18 від 26 липня 2018 року щодо виплати орендної плати з урахуванням індексації у 2018-2022 роках.
Як уже зазначалося, загальний розмір недоплаченої сідачем орендної плати за вказаними договорами оренди землі у спірному періоді становив 39943 грн 95 коп. із 128984 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 31%.
Зазначений розмір недоплаченої відповідачем орендної плати, на переконання колегії суддів, не є значним. У зв'язку з неповною сплатою орендної плати у 2018-2022 роках, позивач не була значною мірою позбавлена орендної плати, на яку вона розраховувала при укладенні договору.
Позиція сторін свідчить про те, що вони не дійшли згоди щодо порядку обрахунку розміру орендної плати з урахуванням індексації, дане питання не було вирішено ними у позасудовому порядку.
Таким чином, зважаючи на те, що часткова несплата відповідачем орендної плати у 2018-2022 роках не призвело до істотного порушення умов укладених між сторонами договорів оренди землі, колегія суддів не вбачає підстав для їх розірвання та вважає, що стягнення з відповідача заборгованості із орендної плати буде ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача.
Таким чином, виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні в частині розміру орендної плати, зменшивши розмір стягнутої з відповідача орендної плати до 39943 грн 95 коп.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Підлягає зміні також рішення суду та додаткове рішення суду в частині розподілу судових витрат.
Пропорційно до частки задоволених позовних, з відповідача на користь позивача належить стягнути 914 грн 34 коп. судового збору та 2838 грн 86 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Крім того, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача належить стягнути 3459 грн 69 коп. судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Відповідно до приписів п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню, що відповідає позиції Верховного Суду , викладеній в ухвалі від 5 червня 2024 року № 583/2206/23.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2024 року скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру орендної плати та в частині розподілу між сторонами судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 39943 гривні 95 копійок заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов'язкових платежів, та 914 гривень 34 копійки судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 лютого 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 2838 гривень 86 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» 3459 гривень 69 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складене 19 березня 2025 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
В. Ю. Рунов