Номер провадження: 22-ц/813/134/25
Справа № 521/16324/20
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
27.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,
при секретарі судового засідання: Узун Н.Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участі третьої особи: ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг від 19.08.2019 у розмірі 62 646,27 грн, з яких 56 166 грн сума основного боргу, 4 787,92 грн - пеня, 730,16 грн - борг з урахуванням індексу інфляції, 962,19 грн - 3% річних. Просив також вирішити питання щодо стягнення судових витрат у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтований такими обставинами. 19 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг, згідно якого, позивач за дорученням відповідача зобов'язався надати комплекс консультаційних послуг керування маркетингом, що задовольняють вимоги відповідача, як власника ТМ «КОМПОТ» на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 від 15.05.2006, а також підготувати фінальний документ у відповідності з додатками до цього договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в розмірі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього. На підставі п. 4.1.1. договору позивачем було укладено цивільно-правовий договір про надання послуг із ОСОБА_3 03 вересня 2019 року позивачем було відправлено відповідачеві документ з результатом послуг згідно 1-го етапу, який, 04 вересня 2019 року було прийнято відповідачем та підтверджено засобами факсимільного зв'язку із оплатою цього етапу в повному обсязі. 06 вересня 2019 року після отримання авансу за надання послуг 2-го та 3-го етапів згідно додатку №1 до договору, позивач за участі третьої особи приступив до надання послуг за вказаними етапами. 22 жовтня 2019 року позивачем за участі третьої особи проведена особиста презентація 2-го та 3-го етапів послуг перед відповідачем та його представниками, після чого, 25 жовтня 2019 року сторона відповідача направила лист з проханням про внесення правок до результатів послуг. 08 листопада 2019 року позивачем та третьою особою передано результат послуг з внесеними змінами згідно правок відповідача. 20 листопада 2019 року відповідач надав згоду на перетворення візуалізації в макети для роботи, таким чином, було затверджено результати надання послуг за 2 та 3 етапом. 11 грудня 2019 року позивач та третя особа передали стороні відповідача всі готові макети, які були розроблені при наданні послуг через сховище даних, яке належить компанії Google Inc., що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах і ділитися ними з іншими користувачами в мережі інтернет шляхом передачі унікального веб-посилання. 25 грудня 2019 року представник відповідача Жарова Ольга направила третій особі лист із проханням виставити рахунки за 2-й етап наданих послуг та рахунки для авансу за етапи 4 та 5 послуг. 26 грудня 2019 року позивачем виставлений рахунок за 2 та 3-й етапи наданих послуг та направлений стороні відповідача.
У зв'язку з наданням послуг згідно 1, 2 та 3 етапу за додатком №1 до договору, 08 листопада 2019 року поштовим зв'язком позивач надіслав акти приймання-передачі наданих послуг, а саме: акт приймання -передачі послуг №1 від 03.09.2019 на суму 44 528 грн; акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 08.11.2019 на суму 13 662 грн; акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 08.11.2019 на суму 33 396 грн. Проте, відповідач, не виконуючи взяті на себе зобов'язання згідно умов договору, надіслані йому акти приймання -передачі наданих послуг не підписав, в той же час не надавши обґрунтованої письмової відмови від підписання надісланих актів.
22 січня 2019 року позивач надіслав поштовим зв'язком лист про погашення заборгованості у розмірі 56 166 грн за договором про надання послуг від 19.08.2019 та акти приймання-передачі наданих послуг повторно. Вказану претензію відповідач залишив без розгляду, а акти приймання-передачі наданих послуг не підписав, не надавши обґрунтованої письмової відмови від підписання вказаних документів. 29 лютого 2019 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про погашення заборгованості у розмірі 56 166 грн та акти приймання-передачі наданих послуг ще раз. Згідно даних АТ «Укрпошта» відправлення за №0100176930459 надійшло відповідачеві 02.03.2020, проте, вказана претензія була залишена без розгляду, а акти без підпису. На підставі п. 2.6 договору, в зв'язку із заборгованістю відповідача з оплати послуг, позивачем було припинено надання послуг за договором. Позивач зазначає, що згідно умов п. 5.6. договору документом, що підтверджує надання послуг за договором є підписаний обома сторонами акт прийому-передачі наданих послуг. У випадку, якщо відповідач не підписав акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту його отримання і не надав письмове обґрунтування такого не підписання протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту, послуги вважаються наданими позивачем в повному обсязі і підлягають оплаті згідно акту. Крім суми основної заборгованості за договором, позивач, посилаючись на вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за несвоєчасне виконання зобов'язань, та компенсаційні виплати в порядку статті 625 ЦК України.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які обґрунтовані тим, що на виконання умов договору відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 91 796,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією, що включає в себе послуги за перший етап на загальну суму 44 528,00 грн, аванс 20% за 2 етап послуг в розмірі 13 662 грн, аванс 40% за 3 етап послуг у розмірі 33 396,00 грн. Разом із цим, позивач не виконав другий та третій етапи послуг у строки, передбачені договором, а факт прийняття робіт та погодження їх результатів відсутній. До позовної заяви не додано доказів на підтвердження факту складання та надіслання на адресу відповідача актів виконаних робіт за 2 та 3 етапи, а додані копії поштових відправлень не підтверджують ці обставини, так як поштове відправлення від 29.02.2020 було вручено у м. Київ 11.07.2020, а відправлення від 22.01.2020 підтверджує направлення актів виконаних робіт, що підтверджують сплату відповідачем суми в розмірі 91 796,00 грн (повний розрахунок за 1 етап, а також аванс за 2 та 3 етапи).
29 грудня 2020 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи: ОСОБА_3 , в якій просив розірвати договір від 19.08.2019, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 отримані кошти в розмірі 47 268 грн.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що на виконання спірного договору ОСОБА_1 було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 91 796,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією, що включає в себе послуги за перший етап на загальну суму 44 528,00 грн, аванс 20% за 2 етап послуг в розмірі 13 662 грн, аванс 40% за 3 етап послуг у розмірі 33 396,00 грн. Станом на 06.09.2019 ОСОБА_1 розрахувався з ФОП ОСОБА_2 повністю за перший етап послуг, а також перерахував аванс за 2 та 3 етапи. Всього договором передбачено 7 етапів надання послуг. Враховуючи умови договору ФОП ОСОБА_2 був зобов'язаний виконати 2 етап у строк до 26.09.2019, а 3 етап - до 18.10.2019, за наслідками виконання яких скласти відповідні акти та направити їх на адресу позивача. 02.01.2020 позивач за зустрічним позовом направив на електронну пошту відповідача зауваження, які стосувалися 2 та 3 етапів в цілому, а листом від 26.02.2020 повідомив про те, що останній, в порушення умов укладеного договору, ігнорує зауваження, які вже неодноразово викладались у попередніх листах, з пропозицією двох варіантів вирішення проблеми - 1) належного виконання ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за договором; 2) дострокове розірвання договору та повернення авансу. Враховуючи вказані обставини, відмову ФОП ОСОБА_2 від подальшого виконання зобов'язань по договору, істотного порушення строків надання послуг та право позивача за зустрічним позовом на односторонню відмову від договору, сторона позивача за зустрічним позовом вважає, що підстава, на якій ФОП ОСОБА_2 отримав аванс за 2 та 3 етапи послуг відпала, і дана сума підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Третьою особою ОСОБА_3 надано письмові пояснення, в яких вона підтримала позов ФОП ОСОБА_2 в повному обсязі.
У відкритому судовому засіданні в суді першої інстанції позивач та його представник первісний позов підтримали, зустрічний позов просили залишити без задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в суді першої інстанції заперечував проти задоволення позову ФОП ОСОБА_2 , зустрічний позов просив задовольнити.
Третя особа ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в суді першої інстанції первісний позов підтримала, зустрічний позов просила залишити без задоволення.
26 квітня 2021 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання послуг від 19 серпня 2019 року у розмірі 62 436 (шістдесят дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 27 копійок, яка складається з: основного боргу у розмірі 55 956,00 гривень, пені у розмірі 4 787,92 гривень, індексу інфляції у розмірі 730,16 гривень та 3% річних у розмірі 962,19 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання послуг від 19 серпня 2019 року у розмірі 62 436 (шістдесят дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 27 копійок, яка складається з: основного боргу у розмірі 55 956,00 гривень, пені у розмірі 4 787,92 гривень, індексу інфляції у розмірі 730,16 гривень та 3% річних у розмірі 962,19 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить суд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Від позивача ФОП ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року залишити без змін.
В судове засідання, призначене на 27 лютого 2025 року об 14 год 00 хв сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями та довідками, наявними в матеріалах справи (т. 2, а.с. 199-207).
Третій особі - ОСОБА_3 судова повістка апеляційним судом на всі відомі адреси її проживання, проте рекомендовані повідомлення повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 1 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, оскільки судові повістки направлялась на всі відомі суду адреси місця проживання та реєстрації відповідача та враховуючи, що отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а саме суду, апеляційний суд в достатній мірі виконав обов'язок щодо повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, апеляційний суд при вирішенні справи по суті бере до уваги вже наявну позицію третьої особи ОСОБА_3 , яка була викладена нею особисто в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з'явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в повній мірі доведено факт наявності договірних відносин між сторонами та факт виконання заявленого обсягу робіт. Судом зазначено, що позивачем надано докази направлення відповідачу Актів та результатів виконаної роботи, а тому з боку ФОП ОСОБА_2 було в повному обсязі виконано умови договору.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що в обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у зустрічному позові щодо порушення з боку ФОП ОСОБА_2 істотних умов укладеного між сторонами договору. Також судом зазначено, що ОСОБА_1 було перераховано на користь ФОП ОСОБА_2 аванс за виконання 2 та 3 етапів послуг в розмірі 47 058 грн на підставі Додатку №1 до Договору від 19 серпня 2019 року, що було узгоджено сторонами, і що стало підставою для виконання ФОП ОСОБА_2 послуг за вказаними етапами послуг, а тому підстави вважати вказані грошові кошти безпідставно набутими в розумінні статті 1212 ЦК України у суду відсутні.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали та обставини справи вважає вказані висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що 19 серпня 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір, предметом якого є надання позивачем комплексу консультаційних послуг керування маркетингом, що задовольняють потреби замовника, як власника ТМ «КОМПОТ», а також підготування фінального документу у відповідності з додатками до цього договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в розмірі та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього (п. 1.1. договору).
Пунктом 4.1.1. договору передбачено право позивача залучати третіх сторін для виконання умов цього договору та самостійно укладати з юридичними або фізичними особами відповідні угоди, що будуть необхідні для виконання цього договору, в зв'язку із чим ФОП ОСОБА_2 було залучено до виконання послуг за договором ОСОБА_3 .
Згідно додатку №1 до договору від 19.08.2019 послуги надаються поетапно у сім етапів. Результат кожного етапу послуг погоджується сторонами згідно умов договору, після чого сторони приступають до виконання наступного етапу послуг. За згодою сторін результат послуг направляється виконавцем замовнику додатково на електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 33).
04 вересня 2019 року відповідачем було прийнято 1-й етап послуг та здійснено оплату за цей етап послуг в повному обсязі. Вказані обставини визнані сторонами під час розгляду справи.
Відповідно до додатку №1 до договору від 19.08.2019 другим етапом послуг є розробка документу «Тональність бренду Замовника», вартість якого складає еквівалент в гривні 1 800 доларів США. Третім етапом послуг є розробка нової візуальної концепції бренду Замовника та вартість цього етапу складає еквівалент в гривні 3 000 доларів США (а. с. 34).
Пунктом 3.2. Додатку №1 до договору від 19 серпня 2019 року передбачено порядок оплати послуг, відповідно до якого за другий етап послуг оплата здійснюється в такому порядку: аванс - 30% від вартості етапу, 50% від вартості етапу протягом 5 днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг та отриманні послуг згідно даного етапу, 20% протягом 5 днів з дати повідомлення виконавця про завершення надання послуг згідно 6 етапу; за третій етап послуг: аванс в розмірі 40% до початку надання послуг, 40% протягом 5 днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг та отриманні послуг згідно даного етапу, 20% протягом 5 днів з дати повідомлення виконавця про завершення надання послуг згідно 6 етапу (а. с. 36).
06 вересня 2019 року відповідачем позивачу було перераховано 91 796 грн, що підтверджується копією квитанції №2 від 06.09.2019 (а. с. 147). Вказана сума включає в себе послуги за 1 етап - 44 528 грн; аванс 30% за 2 етап послуг в розмірі 13 662 грн; аванс 40% за 3 етап послуг в розмірі 33 396 грн.
В ході судового розгляду в суді першої інстанції, третя особа, допитана в якості свідка, показала, що 22 жовтня 2019 року позивачем та третьою особою проведено особисту презентацію 2 та 3 етапів послуг перед відповідачем та його представниками, після чого стороною відповідача засобами факсимільного зв'язку направлено лист з пропозицією щодо внесення правок до результатів послуг. Вказані обставини підтверджуються також копією електронного листа від 25.10.2019 (а. с. 41).
Із показань ОСОБА_3 , наданих у відкритому судовому засіданні в якості свідка вбачається, що 08 листопада 2019 року позивачем та третьою особою передано результат послуг з внесеними змінами. Вказані обставини підтверджуються також копією електронного листа від 08 листопада 2019 року (а. с. 42).
На виконання умов договору та в результаті погодження між сторонами відповідачеві було передано готові макети для роботи, які були перетворені із візуалізації та досліджені судом під час відкритого судового засідання на електронному носії інформації.
25 грудня 2019 року представником відповідача Ольгою Жаровою повідомлено третю особу про необхідність надання рахунків за 2, 4 та 5 етапи послуг (а. с. 47).
25 грудня 2019 року позивачем висталено рахунок-фактуру №5 по другому етапу послуг на загальну суму 45 540 грн ( 13 662 грн вже сплачений аванс в розмірі 30%, та 22 770 грн - 50% подальшої оплати (а. с. 48), та рахунок-фактуру №6 по третьому етапу на загальну суму 83 490 грн ( 33 396 грн вже сплачений аванс в розмірі 40%, та 33 396 грн - 40% подальшої оплати (а. с. 49). Вказані рахунки направлені засобами факсимільного зв'язку 26.12.2019 (а. с. 50).
Підпунктом 3.2.1. Договору від 19.08.2019 до обов'язків Замовника відноситься своєчасно сплачувати та приймати послуги, шляхом підписання Акту прийому-передачі послуг відповідно до умов цього Договору.
Згідно пункту 5.2. Договору при розподілі послуг на етапи, по завершенню кожного етапу надання послуг, виконавець зобов'язаний надати або надіслати замовникові Акт прийому-передачі наданих послуг з результатом наданих послуг в паперовому та або електронному вигляді. Після отримання Акта прийому-передачі наданих послуг від Виконавця, Замовник підписує акти прийому-передачі наданих послуг, надані Виконавцем, та надсилає підписані екземпляри Виконавцю протягом 5 робочих днів з моменту отримання таких актів, при цьому Замовник зобов'язується надіслати копію підписаного Акту прийому-передачі наданих послуг на електронну адресу Виконавця. У випадку наявності зауважень та відмови від прийняття послуг Виконавця, Замовник зобов'язується надати вмотивовану відмову від підписання Акта прийому-передачі наданих послуг у строк, що не перевищує 5 робочих днів з моменту отримання таких актів.
Відповідно до п. 5.4. Договору у випадку вмотивованої відмови Замовника від прийняття послуг сторонами складається двосторонній акт із вказівкою необхідних доопрацювань, зауважень тощо і строків для їхнього виконання.
Пунктом 5.6. Договору передбачено, що документом, що підтверджує надання послуг за Договором є підписаний обома сторонами Акт прийому-передачі наданих послуг. У випадку, якщо Замовник не підписав Акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту його отримання і не надав письмове обґрунтування такого не підписання протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акту, послуги вважаються наданими Виконавцем в повному обсязі і підлягають оплаті згідно Акту.
22 січня 2020 року на адресу відповідача позивачем направлено три акти надання послуг за 1, 2 та 3 етапи послуг разом із листом зверненням - Акт надання послуг №1 від 03.09.2019; Акт надання послуг №2 від 08.112019; Акт надання послуг №3 від 08.11.2019. Вказані акти направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку із описом вкладення, що підтверджується відповідними копіями накладної, опису вкладення та квитанціями від 22.01.2020 (а. с. 53).
Судом встановлено, що вказані акти не були підписані відповідачем, при цьому обґрунтованої письмової відмови від підписання актів матеріали справи не містять.
29 лютого 2020 року позивачем повторно було направлено на адресу відповідача акти наданих послуг із претензією, в зв'язку із невиконанням зобов'язань за Договором, які також залишилися без відповіді та підписання (а. с. 54-63).
Звертаючись із апеляційною скаргою апелянт зазначає, що судом першої інстанції було помилково взято до уваги такі докази, надані позивачем, як копія електронного листування між сторонами. Скаржник вважає, що такі копії є неналежним доказом та не може бути прийнятий судом.
Апеляційний суд не може погодитись з такими доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, апелянт, аргументуючи власну правову позицію посилається на висновки Верховного суду, викладені у постанові від 28 грудня 2019 року по справі №922/788/19.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 зазначила, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно статті 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного суду від 29 січня 2021 року у справі №922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі №914/1003/21).
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.
Слід зауважити, що відповідач ОСОБА_1 , як учасник справи, в суді першої інстанції не ставив під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) до оригіналу.
Виходячи із викладеного, судом першої інстанції правомірно враховано такі докази як електронне листування між сторонами.
Щодо доводів апелянта про не отримання актів приймання-передачі наданих послуг.
Згідно п. 3.2 Додатку №1 до Договору від 19.08.2019, сторони узгодили строки та порядок розрахунків. Зокрема, сторони визначили, що послуги оплачуються протягом 5 днів з дати підписання Акту та отримання послуг згідно певного етапу.
Також, п. 3.2.1 Договору визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати та приймати послуги, шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до умов Договру.
У випадку ухилення або не підписання актів послуги вважаються наданими та прийнятими замовником, що узгоджується з умовами п. 5.2 та 5.8 Договору.
Згідно положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно приписів ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідачем за первісним позовом в суді першої інстанції не було наведено вмотивованих причин не підписання направлених актів як і не було обґрунтованої письмової відмови від підписання актів до звернення позивача із позовом.
Крім того, апелянт у поданій скарзі наголошує на тому, що ним направлялись позивачу за первісним позовом 02.01.2020 було направлено на електронну пошту зауваження, які стосувались виконання договору, а листом від 26.02.2020 повідомлялось те, що ФОП ОСОБА_2 , в порушення умов укладеного договору ігнорує зауваження, які вже неодноразово викладались у попередній листах, з пропозицією двох варіантів вирішення проблеми - належного виконання зобов'язань за договором або дострокове розірвання договору та повернення авансу. Наведені обставини, на думку апелянта, свідчать про відсутність факту прийняття послуг.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказані листи від 02.01.2020 та 26.02.2020 були направлені вже після того, як позивач почав направляти письмові претензії про сплату боргу, оскільки фактично результати послуг були передані ще 22 жовтня 2019 року, а до 08 листопада 2019 року також вносились зміни до результату послуг.
Також судом першої інстанції вірно взято до уваги показання третьої особи - ОСОБА_3 , надані у відкритому судовому засіданні з яких вбачається, що 08 листопада 2019 року позивачем та третьою особою передано результат послуг з внесеними змінами. Вказані обставини підтверджуються також копією електронного листа від 08 листопада 2019 року (т. 1, а. с. 42).
Третьою особою було повідомлено, що 22 жовтня 2019 року позивачем та третьою особою проведено особисту презентацію 2 та 3 етапів послуг перед відповідачем та його представниками, після чого стороною відповідача засобами факсимільного зв'язку направлено лист з пропозицією щодо внесення правок до результатів послуг. Вказані обставини підтверджуються також копією електронного листа від 25.10.2019 (т. 1, а. с. 41).
Таким чином, вимоги ФОП ОСОБА_2 в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Щодо вимог зустрічного позову, апеляційний суд вважає його вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне.
Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у зустрічному позові щодо порушення з боку ФОП ОСОБА_2 істотних умов укладеного між сторонами договору.
Не підлягають задоволенню і вимоги зустрічного позову про стягнення з ФОП ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів в розмірі 47 268 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави передбачені ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 було перераховано на користь позивача ФОП ОСОБА_2 аванс за виконання 2 та 3 етапів послуг в розмірі 47 058 грн. Вказана сума перерахована на підставі Додатку №1 до Договору від 19.08.2019, що було узгоджено сторонами, і що стало підставою для виконання ФОП ОСОБА_2 послуг за вказаними етапами послуг, а тому підстави вважати вказані грошові кошти безпідставно набутими в розумінні статті 1212 ЦК України у суду відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до формальних міркувань та не впливають на розгляд справи по суті. При цьому апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, №303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на вищевказане, в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суду на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 14 березня 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк