6 березня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2024 року про звільнення ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р., у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2024 року подання адміністрації Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)», щодо засудженого ОСОБА_5 , - задоволено.
Постановлено звільнити засудженого ОСОБА_5 від покарання, призначеного Каланчацьким районним судом Херсонської області від 14.04.2021 р., за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який вироком Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р. стосовно ОСОБА_5 , в частині призначеного покарання, скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Постановлено ОСОБА_5 вважати засудженим Каланчацьким районним судом Херсонської області від 20.06.2019 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто - з 06.10.2020 р.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Засуджений просить роз'яснити рішення суду щодо визначення строку покарання та його призначення.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 вважає, що своїм рішенням суд першої інстанції не поліпшив, а погіршив його становище, оскільки, скасувавши вирок Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р., суд не врахував період його попереднього ув'язнення з 29.10.2020 р. по 06.07.2021 р., з розрахунку день за два.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання адміністрації Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р., щодо засудженого ОСОБА_5 .
З огляду на те, що вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, вчиненого ОСОБА_5 , становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1600 грн.) станом на 1 січня 2017 року, у якому були скоєні злочини, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд дійшов висновку про звільнення засудженого ОСОБА_5 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, від покарання, призначеного вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 14.04.2021 р., зміненого вироком Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.06.2019 р. ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 260 КК України, до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, був звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки. Вирок набрав законної сили 23.07.2019 р.
Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 10.09.2020 р. ОСОБА_7 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено, для відбування призначеного йому покарання за вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.06.2019 р. за ч. 2 ст. 260 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Постановлено, строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання. Ухвала набрала законної сили 18.09.2020 р.
Вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 14.04.2021 р. ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 162 КК України, до 2 років обмеження волі. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнено від призначеного покарання, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Крім того ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.06.2019 р., ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі. Постановлено строк відбування покарання рахувати з 06.10.2020 р. Зараховано у строк відбутого покарання період перебування ОСОБА_5 під вартою з 06.10.2020 р. по день набрання вироком чинності, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 р.) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно вказаного вироку ОСОБА_5 своїми протиправними діями, що мали місце 13.04.2017 р., спричинив потерпілому майнової шкоди на суму 700 грн., протиправними діями, що мали місце 21.04.2017 р., спричинив потерпілому майнової шкоди на суму 32 грн, протиправними діями, що мали місце 22.04.2017 р., спричинив потерпілому майнової шкоди на суму 288,68 грн., протиправними діями, що мали місце 08.05.2017 р., спричинив потерпілому майнової шкоди на суму 263,54 грн.
Вироком Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р. вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 14.04.2021 р., в частині призначеного покарання, скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 1 ст. 162 КК України, у виді 2 років обмеження волі. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ОСОБА_5 звільнено від покарання за ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. За ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.06.2019 р., призначено остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Постановлено, строк відбування покарання рахувати з 06.10.2020 р. Зараховано у строк відбутого покарання період перебування ОСОБА_5 під вартою з 29.10.2020 р. по день набрання вироком чинності відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 р.) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок суду залишено без змін.
Отже, вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 14.04.2021 р. набрав законної сили 06.07.2021 р.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., ст. 51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого чужого майна, в тому числі шляхом шахрайства, на момент вчинення правопорушення для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» № 1801-VІІІ від 21.06.2016 р., прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2017 року становив 1 600 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 800 грн. на 2017 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ч. 2 ст. 51 КУпАП) становить 1 600 грн.
Тобто, кримінальна відповідальність у 2017 році, за кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 КК України, наставала б за викрадення чужого майна вартістю понад 1 600 грн.
Отже, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і, оскільки дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Зважаючи на те, що вартість викраденого ОСОБА_5 майна за вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 14.04.2021 р., за ч. 3 ст. 185 КК України, за кожним епізодом крадіжки, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановлених у 2017 році (1 600 грн.), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
В той же час, зважаючи на те, що ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 10.09.2020 р. ОСОБА_7 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного йому покарання за вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.06.2019 р. за ч. 2 ст. 260 КК України у виді 5 років позбавлення волі, яке, в даному випадку, не переглядається, оскільки кримінальна відповідальність за вказаною статтею КК України діє, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та вмотивовано залишив ОСОБА_7 відбувати покарання за цим вироком у виді 5 років позбавлення волі, рахуючи йому покарання з моменту фактичного затримання, тобто з 06.10.2020 р.
Доводи засудженого ОСОБА_7 про те, що судом першої інстанції фактично погіршене його становище, оскільки судом першої інстанції у строк покарання не зараховано йому, визначений вироком Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р., строк попереднього ув'язнення з 29.10.2020 р. по 06.07.2021 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - є безпідставними, з огляду на наступне.
Так, за вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.06.2019 р., ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 260 КК України, до 5 років позбавлення волі, а також на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, будь-який запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не застосовувався, а відтак підстав для зарахування останньому будь-якого строку попереднього ув'язнення за цим вироком немає.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були підставами для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали не виявлено, оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та належним чином вмотивованим, тому підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2024 року про звільнення ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Херсонського апеляційного суду від 06.07.2021 р., у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3