Справа № 736/2929/24
Номер провадження 2-а/736/4/25
18 березня 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Пархомчук Т.В.,
за участі секретаря - Петренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 і просить:
визнати протиправними дії тво начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП;
скасувати постанову № 331 від 08.10.2024 винесену тво начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення; судові витрати стягнути відповідача.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до примітки до ст.. 210 КУпАП застосування адміністративного стягнення до особи у разі, якщо територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має можливість отримати персональні дані призовника шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами даних не допускається. Відповідачем до оскаржуваної постанови не додано жодного доказу, який би свідчив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не має можливості отримати дані позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами. Крім того, позивач наполягає на тому, що він вчасно оновив персональні дані в електронному вигляді через за стосунок «Резерв+», про що свідчить військово-обліковий документ з «Резерв+», де світиться галочка, що дані оновлено вчасно. Вораховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статей 268, 269, 286 КАС України. Цією ухвалою надано відповідачам триденний термін для подачі відзиву на позовну заяву.
Від відповідача, 30.12.2024 надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення є законною та не підлягає скасуванню. Відповідач вказує, що на позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення оскільки він в період з 16.05.2024 по 16.07.2024 не провів уточнення військово - облікових даних, чим порушив правила військового обліку під час дії воєнного стану. Відповідно до витягу з Резерв+ сформованого 12.07.2024, вбачається, що дата уточнення даних позивачем відбулася 16.02.2016. Відповідно до витягу, сформованого 08.12.2024, позивач уточнив дані 26.11.2024, тобто в період з 16.05.2024 по 16.07.2024, позивач дані не уточнював. Відповідач вказує, що другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення № 331 позивач отримав у встановленому законом порядку, також відповідач вказує, що в протоколі присутній особистий підпис позивача де зазначена дата і місце розгляду справи, а оскільки позивач на вказану дату не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , справа була розглянута за його відсутності 08.10.2024. Щодо процедури розгляду адміністративної справи, то відповідач наполягає, що вона була дотримана, адже позивач особисто під розпис був повідомлений про час слухання справи, надав відповідні пояснення, про що свідчать його підписи в протоколі про адміністративне правопорушення № 331. Так само позивач отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення поштовим відправленням. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що постанова є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.
Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, за таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами відповідно до ст. 205 КАС України.
Розглянувши додані до позовної заяви документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.09.2024 військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 331 від 28.09.2024, відповідно до якого 28.09.2024 о 14:10 год в кабінеті № 12 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_1 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 у період з 16.05.2024 по 16.07.2024 не провів уточнення військово-облікових даних чим порушив правила військового обліку під час дії воєнного стану. В протоколі зазначено, що слухання справи відбудеться в ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_2 об 11:45 год 08.10.2024. про дату слухання справи ОСОБА_1 повідомлений. До протоколу додані: копія паспорта НОМЕР_1 , роздруківка з резерв плюс.
ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 08 жовтня 2024 року було винесено постанову № 331, відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 , 1982 року народження, винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення військовозобов'язаним правил військового обліку, вчинених в особливий період (воєнний стан, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (зі змінами), затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ та абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а саме: у період з 16.05.2024 року по 16.07.2024 року не провів уточнення військово облікових даних, чим порушив правила військового обліку під час дії воєнного стану. Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не виявлено. Майнової шкоди не заподіяно.
Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
В матеріалах справи мається військово-обліковий документ, що сформований в додатку «Резерв+», згідно якого датою оновлення даних ОСОБА_1 є дата - 26.11.2024, військово-обліковий документ сформовано станом на 08.12.2024, окрім цього в цьому військово-обліковому документі міститься інформація про те, що дані позивачем уточнено вчасно, стоїть відповідна галочка. Такий самий витяг наявний і матеріалах адміністративної справи ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цьому документів містяться відомості, що позивачу надана відстрочка до 07.02.2025.
Крім того, відповідачем надано на вимогу суду, разом з матеріалами адміністративного провадження, ще один військово-обліковий документ ОСОБА_1 із додатку «Резерв+», який сформований станом на 12.07.2024, в якому міститься дата уточнення даних - 16.02.2016.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - введено воєнний стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що безперервно продовжується відповідними Указами та є діючим і на час складення рішення суду (Указ від 28.10.2024 № 740/2024)
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року.
Тобто, імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2024 року, у ньому відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд наголошує, що до протоколу про адміністративне правопорушення, а також до оскаржуваної постанови не долучено первинних документів обліку, які б свідчили про невиконання позивачем правил військового обліку, а також інших доказів, зокрема відомостей щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі відповідача не має доступу (не є держателем).
Крім того, суд зазначає, що після 16.07.2025 у додатку «Резерв +» з'явилася спеціальна галочка, яка показує, що людина вчасно оновила свої військово-облікові дані, тобто до 16 липня. Як свідчать військово-облікові документи позивача, сформовані 08.12.2024, вони обидва мають таку галочку, що свідчить про те, що позивач вчасно виконав свій обов'язок щодо оновлення військово-облікових даних.
Суд вказує на те, що будь-які належні та допустимі докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідач, не довів правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене суд вказує на протиправність дій тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо накладення на позивача адміністративного стягнення та на протиправність оскаржуваної постанови та на необхідність її скасування і закриття провадження в справі.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250, 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 08 жовтня 2024 року № 331 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП і накладено штраф в розмірі 17000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору, сплачені відповідно до квитанції № 0.04045989222.1 від 05.12.2025.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 ).
Повне судове рішення складено 18.03.2025.
Суддя Т.В.Пархомчук