про прийняття адміністративної
справи до провадження
м. Вінниця
13 березня 2025 р. Справа № 640/2569/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби статистики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали за позовом ОСОБА_1 до Державної служби статистики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 дану справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Заброцькій Л.О.
Враховуючи наведене вважаю за необхідне прийняти цю адміністративну справу до свого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України передбачено, що у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відтак, розгляд цієї справи слід почати спочатку.
Крім того, з урахуванням тривалості часу, який пройшов після подання позову до Окружного адміністративного суду міста Києва, суд вважає за необхідне з метою отримання актуальних відомостей ( в тому числі щодо можливого подання сторонами документів після передачі справи до Київського окружного адміністративного суду) запропонувати сторонам надати суду письмові заяви з поясненнями щодо наступних питань:
Позивачу:
- чи підтримуються заявлені позовні вимоги, викладені в позовній заяві;
- чи подавалась заява про уточнення позовних вимог, будь - які заяви/клопотання з процесуальних питань;
- чи ознайомлений з матеріалами справи та наявними заявами інших учасників.
Відповідачу:
- чи подавались заяви по суті позовних вимог ( чи підтримуються доводи, наведені в них ), будь - які заяви/клопотання з процесуальних питань;
- чи ознайомлений з матеріалами справи та наявними заявами інших учасників.
Зобов'язати учасників справи у разі зміни фактичних обставин у даній справі, вибуття або заміни сторони у відносинах щодо яких виник спір, зміни адреси місця реєстрації (місцезнаходження, проживання), засобів зв'язку повідомити суд про таке.
Крім того, суд зауважує, що в матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке мотивовано тим, що враховуючи значний суспільний інтерес, а також ту обставину, що питання безперешкодного доступу до відкритих даних фінансової звітності підприємств стосується невизначеного кола користувачів та має фундаментальне значення з огляду на курс України до формування суспільства відкрити даних, просить розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. При цьому, посилаючись на положення ч. 5 ст. 262 КАС України, позивач просить провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням ( викликом ) сторін ( а.с.19 - 20 ).
Вирішуючи заявлене позивачем клопотання та визначаючись щодо необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні або в судовому засіданні з повідомленням ( викликом ) сторін, суд зазначає таке.
Статтею 12 КАС України визначені форми адміністративного судочинства. Так, згідно з ч. 1 - 3 вказаної статті адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 ст. 12 КАС України передбачено категорії спорів, справи щодо яких розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
При цьому суд зауважує, що дана справа не підпадає під такі категорії.
В свою чергу, згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 ст. 12 КАС України встановлено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Суд зауважує, що позивач в поданому клопотанні не наводить переконливих доводів, що через складність або інші обставини ( необхідність допиту свідків, проведення експертиз тощо ) недоцільно розглядати цю справу у спрощеному позовному провадженні.
В свою чергу, обов'язок суду повно та всебічно дослідити обставини справи та об'єктивно її розглянути не залежить від обраної форми судочинства ( спрощене чи загальне позовне провадження ).
При цьому, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не впливає на право сторін, у разі незгоди з прийнятим рішенням, оскаржити його відповідно до положень статей 292 - 297 КАС України.
Крім того, згідно з ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі сторонам роз'яснено право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь, таким чином надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати відповідні письмові заяви по суті справи ( а.с. 15 ).
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Щодо доводів, що "питання безперешкодного доступу до відкритих даних фінансової звітності підприємств стосується невизначеного кола користувачів та має фундаментальне значення" суд зауважує, що процесуальні документи суду є загальнодоступними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а оцінка всім зібраним у справі доказам надається судом при прийнятті рішення у справі.
В свою чергу, розгляд справи в спрощеному позовному провадженні та без повідомлення ( виклику ) сторін жодним чином не перешкоджає учасникам справи в наданні відповідних доказів в обґрунтування своїх позицій в справі.
Разом з тим, саме лише бажання сторони у справі викласти свої аргументи під час публічних слухань, а не в письмових заявах, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом її учасників.
Підсумовуючи, на даній стадії розгляду справи суд не вбачає підстав та необхідності в розгляді справи за правилами загального позовного провадження, або в судовому засіданні з повідомлення ( викликом ) сторін, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 31, 32, 35, 248, 257 КАС України, -
Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/2569/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби статистики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та в судовому засіданні з повідомлення ( викликом ) сторін.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропонувати учасникам справи в 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо актуальності спору в цій справі та процесуальної позиції сторін по суті заявлених позовних вимог, додаткові письмові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин, які стосуються предмету даного спору.
Зобов'язати учасників справи у разі зміни фактичних обставин у даній справі, вибуття або заміни сторони у відносинах щодо яких виник спір, зміни адреси місця реєстрації (місцезнаходження, проживання), засобів зв'язку повідомити суд про таке в 15 - денний строк з дня отримання цієї ухвали.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна