Справа № 686/522/25
Провадження № 2/686/2130/25
18.03.2025
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Салоїд Н.М.,
з участю секретаря судового засідання - Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
08 січня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 153 237.62 грн., посилаючись на те, що 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4098808 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту складає 20 000 грн., кредитні кошти надані строком на 360 днів з 30.10.2023 по 24.10.2024 року. Періодичність платежів кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених у п.2.1 Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Свої зобов'язання за договором позивач виконав та надав кредитні кошти в сумі 20 000 грн., що підтверджується копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису позичальником, зо відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За інформацією в листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» відповідно до зазначеного договору № 4098808 було успішно перераховано грошові кошти в сумі 20 000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
За даними поденного розрахунку заборгованості за договором № 4098808 від 30.10.2023 у період з 30.10.2023 по 26.07.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами на загальну суму 104 797,65 грн.
26.07.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Українські фінансові операції» був укладений договір факторингу № 26/07/2024 за умовами якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4098808.
За таких обставин ТОВ «Українські фінансові операції» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 153 237.62 гривень заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 19 999,99 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 97 237,65 грн. та суми заборгованості за процентами нарахованими позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» в розмірі 35 999,98 грн., а також судовий збір 2 422,4 грн. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 гривень.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Його представник подала заяву про розгляд справи за його відсутності. Подала відзив на позов, в якому покликається на те, що відповідач заявленого позову не визнає, позивач не обгрунтував позовні вимоги належними та допустимими доказами щодо стягнення боргу в розмірі 153 237.62 грн. матеріали справи не містять виписки по рахунку.
Фактичні обставини встановлені судом.
30 жовтня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 4098808, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а та, у свою чергу, зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені цим договором (пункт 1.2 договору).
Пунктами 1.3, 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 364 днів під 2,0% в день від суми кредиту стандартна процентна ставка та 1,4% на день знижена процентна ставка.
Кредитний договір укладений сторонами дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором Н977).
У день укладення кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало кредитні кошти у сумі 20 000,00 на указаний ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» за № 20240726-3416 від 26.07.2024.
26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір відступлення прав вимог №26/07/2024, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило позивачу своє право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому, до боржників за рядом договорів, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4098808 від 30.10.2023 року. Згідно представленого витягу з реєстру боржників, який є Додатком №1 до Договору факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024 року під порядковим номером 883 вказаний відповідач ОСОБА_1 кредитний договір під № 4098808.
Згідно з поданим ТОВ «Українські фінансові операції» розрахунком заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4180133 від 29.11.2023 року становить 153 237.62 гривень і складається з: 19 999,99 гривень заборгованість по тілу кредиту, заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 97 237,65 грн. та суми заборгованості за процентами нарахованими позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» в розмірі 35 999,98 грн.,в період з 27.07.2024 року і до закінчення строку кредитування).
Такі вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
а) щодо правовідносин сторін
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
гідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 30.10.2023 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура-Україна» в електронній формі відповідний кредитний договір, за умовами якого вказана фінансова компанія перераховувала на рахунок відповідачеві кредитні кошти у загальному розмірі 20 000,00 гривень, а та зобов'язалася повернути кредити та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.
У подальшому вказана фінансова компанія відступило ТОВ «Українські фінансові операції» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредит та не сплатив проценти за його користування внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 153 237,62 гривень.
Вказаний розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного кредитного договору, доказів на його спростування матеріали справи не містять.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконав обов'язки за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Українські фінансові операції» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 153 237,62 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Приписами частин 1 та 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.ст.15,137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно доч.8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом ч.ч. 5-6ст.137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» надавалася адвокатом Дідухом Є.О. свідоцтво серія КС № 5972/10. Згідно акту прийому-передачі наданих послуг загальна вартість наданих послуг адвокатом за правову допомогу у суді першої інстанції складає 10000 грн.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. є завищеною та необґрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.
Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 2500,00 грн.
Відтак, відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 2 500 грн., а також судовий збір у сумі 2422,40 гривень..
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4098808 від 30.10.2023 року у сумі 153 237 грн. 62 коп., а також судовий збір у сумі 2422 гривень 40 коп., та 2 500,00 гривень витрат на правову допомогу
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницького апеляційному суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, місце знаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 корп.3.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 18.03.2025 року.
Суддя: