Справа № 682/2263/24
Провадження № 2/682/41/2025
(повний текст)
12 березня 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Матвєєвої Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.,
представника позивача - адвоката Павлюка М.Г.
представника відповідача - адвоката Мельник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Славута в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлюк Микола Григорович до Приватного акціонерного товариства "Славутський солодовий завод" про стягнення збитків та моральної шкоди, треті особи - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП",-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлюк Микола Григорович звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Славутський солодовий завод" про стягнення збитків та моральної шкоди, треті особи - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП".
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 відповідно до Договору фінансового лізингу№ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, укладеного між ним як Лізингоодержувачем та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» як Лізингодавцем - є законним користувачем автомобіля марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 .
23 березня 2024 року у м.Славута на перехресті нерівнозначних доріг, а саме вул. Кн.Сангушків та вул. Приміська з вини громадянина ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участі його автомобіля марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 та автомобіля позивача марки Ford Fusion із державним номерним знаком НОМЕР_3 .
Вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди та його винуватість встановлена постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року у справі № 682/955/24.
За обставинами даної справи, причиною дорожньо-транспортної пригоди є те, що ОСОБА_2 рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Ford Fusion НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., постанова суду набрала законної сили 23 квітня 2024 року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, належний позивачу транспортний засіб отримав механічні ушкодження. Оцінювачем ФОП ОСОБА_4 проведено експертне автотоварознавче дослідження (оцінку) КТЗ автомобіля позивача, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди про що складено звіт про оцінку № 697.24К від 23.05.2024 року. Відповідно до звіту, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 378 592 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 23.03.2024 року станом на момент ДТП (з ПДВ на запасні частини та матеріали), становить 1115196,71 грн.
Позивачем також понесені витрати на проведення оцінки автомобіля Ford Fusion в розмірі 4800 грн., що підтверджується рахунком № НОМЕР_4 від 16 травня 2024 року. Водій ОСОБА_2 під час складання адміністративних матеріалів повідомив, що він працює технічним директором в ПРАТ «Славутський солодовий завод». Крім того, автомобіль марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 належить ПРАТ «Славутський солодовий завод».З метою уточнення вказаних у матеріалах справи даних, адвокат ОСОБА_5 подав до ПРАТ «Славутський солодовий завод» адвокатський запит із вих.№34-24 від 21.06.2024 року, в якому просив надати інформацію щодо перебування автомобіля марки Renault Koleos із державним номером НОМЕР_2 на праві власності ПРАТ «Славутський солодовий завод» (код ЄДРПОУ 00377733), перебування в трудових відносинах станом на 23.03.2024 року (момент ДТП) з 01.11.2022 року та по теперішній час ОСОБА_2 на посаді директора технічного, витяг із Наказу №193-к від 01.11.2022 року, достовірності інформації про прямування 23.03.2024 року ОСОБА_2 на підприємство для перевірки технічного стану обладнання силосного корпусу.
Крім того, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Koleos» на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", що підтверджується полісом № ЕР/219719356. Сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн. Розмір франшизи 0,00 грн.
Через пошкодження транспортного засобу позивачу також завдано моральної шкоди. Позивач вказує, що неправомірні дії ОСОБА_2 призвели до його душевних страждань, оскільки пошкоджений відповідачем автомобіль ніколи в дорожньо -транспортних пригодах не був та не мав ушкоджень.
До цього часу позивач відчуває постійне нервове переживання, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля він значно втратив у ціні його подальшого продажу. Через це, позивач відчуває психологічну напругу, що він втратив значні власні заощадження, які були витрачені на його купівлю. Окрім того автомобіль є невід'ємною частиною повсякденного життя ОСОБА_1 , засобом пересування на роботу, а також способом забезпечення життєвих потреб.Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань, позбавлення можливості позивача довгий час використовувати автомобіль, а також протиправну бездіяльність відповідача, оцінює розмір моральної шкоди в 50 000 грн. 17 липня 2024 року відповідачу було відправлено вимогу про відшкодування шкоди в позасудовому порядку, однак відповіді на дану вимогу не надано. До цього часу, відповідач не відшкодував завдану позивачу матеріальну та моральну шкоду, що зумовлює необхідність звернення до суду за захистом свого права.
Просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Славутський солодовий завод» код ЄДРПОУ 00377733 на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ) 218592 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 грн. в якості компенсації моральної шкоди, 4800 грн. витрат понесених на проведення оцінки автомобіля та судові витрати.
07.10.2024 року представник відповідача ПрАТ «Славутський солодовий завод» подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що не погоджується зі звітом про оцінку автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ,який складений ФОП ОСОБА_4 , оскільки він містить розбіжності, а саме ремонтна калькуляція № 697.24 К складена 24.05.2024 року, при цьому звіт складено 23.05.2024 року. Ціни наведені в Ремонтній калькуляції датуються 19.02.2024 року, проте в Звіті вказано, що за основу беруться ціни на дату ДТП 23.03.2024 року, в акті огляду транспортного засобу вказано рік випуску автомобіля 2019, проте відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу пошкоджений автомобіль 2015 року випуску. У звіті зазначено, що автомобіль відновлювати економічно недоцільно, бо вартість відновлювального ремонту перевищує вартість досліджуваного автомобіля до його пошкодження. Доказів щодо розміру залишкової вартості пошкодженого автомобіля позивачем суду не надано, що унеможливлює об'єктивне визначення розміру відшкодування. Вважає, що звіт про оцінку автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , не містить застережень про те, що оцінювач обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що звіт підготовлений для подання до суду, а тому вважає його недопустимим доказом. Крім того, у справі міститься експертний висновок на підставі якого ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» провела страхове відшкодування та здійснила страхову виплату в розмірі 160 000 грн. Крім того, зазначає, що позивач не є належним позивачем у справі, оскільки відповідно до Договору фінансового лізингу № ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, укладеного між позивачем як Лізингоодержувачем та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» як Лізингодавцем, п. 3.2 приймання Лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання акту. Проте, в матеріалах справи відсутній такий акт, що може свідчити про те, що позивач не є належним володільцем пошкодженого транспортного засобу. Крім того, саме з моменту підписання сторонами Акту, до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням предметом лізингу ( в тому числі ризики, пов'язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Предметом лізингу). З моменту підписання Акту, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам заподіяну внаслідок експлуатації Предмета лізингу. Проте, в договорі не вказано право Лізингоодержувача на отримання будь-якого відшкодування, в тому числі внаслідок ДТП. Заперечував представник відповідача і проти відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки вона не доведена жодними допустимими доказами. Крім того, деякі обставини, вказані позивачем як обґрунтування розміру моральної шкоди не відповідають дійсності. Позивач вказує, що автомобіль є невід'ємною частиною його повсякденного життя, засобом пересування на роботу, а також засобом забезпечення життєвих потреб. Проте, сам позивач в день ДТП не керував транспортним засобом, водієм був ОСОБА_3 , що ставить під сумнів твердження позивача. Крім того, позивач вказує, що пошкоджений транспортний засіб жодного разу не потрапляв в ДТП та не мав пошкоджень, що суперечить інформації, наявній на сайті Carvertical.com.ua, яка отримана представником відповідача на його запит.
З цих підстав просили у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача під час судового розгляду позову не визнала, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, просила в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення в яких зазначив, що підтримує позицію відповідача, вказавши, що позивач про проведення оцінки автомобіля Ford Fusion реєстраційний номер НОМЕР_3 його не повідомляв, відомості на підставі яких проведені розрахунки у наданому позивачем звіті про оцінку автомобіля, складеного 23.05.2024 року не відповідають фактичним обставинам справи, а саме матеріалам адміністративної справи № 682/955/24. Крім того, під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.03.2024 року транспортним засобом керував не позивач, а інша особа. Власником даного транспортного засобу значився АТ КБ «Приватбанк». Відповідно ОСОБА_1 на переконання третьої особи не є належним позивачем у даній справі. ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила страхову виплату, проте позивач не надає жодних доказів щодо проведеної страховою компанією експертної оцінки на підставі якої було здійснено страхову виплату. Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., третя особа зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та розміру моральної шкоди, завданої вналідок пошкодження транспортного засобу.
Представник третьої особи - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Ухвалою від 04.11.2024 року, за клопотанням сторони відповідача у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» витребувано матеріали страхової справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.03.2024 року у м. Славута за участю транспортних засобів автомобіля марки Renault Koleos із державним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки Ford Fusion реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , а також у Славутського міськрайонного суду Хмельницької області - матеріали адміністративної справи № 682/955/24 відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.11.2024 року, закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на 12.12.2024 року.
Заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.
Так судом встановлено, що 23 березня 2024 року у м. Славута на перехресті нерівнозначних доріг, а саме вул. Князів Сангушків та вул. Приміська відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участі його автомобіля марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 та автомобіля марки Ford Fusion із державним номерним знаком НОМЕР_3 .
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року у справі № 682/955/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.
За обставинами даної справи, причиною дорожньо-транспортної пригоди є те, що ОСОБА_2 рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Ford Fusion НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .
Відповідно до Договору фінансового лізингу №ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 як Лізингоодержувачем та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» як Лізингодавцем, позивачу на умовах фінансового лізингу передано у платне володіння та користування (п.2.2. Договору) - автомобіль марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , а тому на час дорожньо-транспортної пригоди позивач є належним користувачем зазначеного транспортного засобу.
Відповідно до п.3.2 цього Договору приймання Лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання акту. З моменту підписання сторонами Акту, до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням предметом лізингу ( в тому числі ризики, пов'язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Предметом лізингу). З моменту підписання Акту, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації Предмета лізингу.
Відповідно до п. 6.1.2 цього Договору, лізингодавець зобов'язується надати лізингоодержувачу Предмет лізингу протягом 15 робочих днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 10.09.2019 року слідує, що автомобіль марки Ford Fusion, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_3 зареєстрований за АТ КБ «Приватбанк».
17.07.2024 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ПрАТ «Славутський солодовий завод» з метою одержання доказів належності транспортного засобу за участі якого відбулося ДТП, перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із ПрАТ «Славутський солодовий завод» та керування ним транспортним засобом, в момент ДТП, під час виконання службових обов'язків.
На адвокатський запит відповідачем надано відповідь, з якої слідує, що автомобіль марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 належить на праві власності ПрАТ «Славутський солодовий завод», станом на 23.03.2024 року (момент ДТП) ОСОБА_2 працював та працює на посаді директора технічного ПрАТ «Славутський солодовий завод». 23.03.2024 року ОСОБА_2 виконуючи свої посадові обов'язки прямував на підприємтво для перевірки технічного стану обладнання силосного корпусу. На підтвердження інформації надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_7 , витяг з наказу № 193-к від 01.11.2022 року, довідку № 614 від 28.06.2024 року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб - автомобіль марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 під час дорожньо-транспортної отримав механічні ушкодження.
Зі звіту № 697.24 К, складеного 23.05.2024 року оцінювачем ФОП ОСОБА_4 слідує, що ним проведено експертне автотоварознавче дослідження (оцінку) КТЗ автомобіля Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди механічних ушкоджень. Відповідно до звіту, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 378 592 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 23.03.2024 року станом на момент ДТП (з ПДВ на запасні частини та матеріали), становить 1115196,71 грн.
При цьому в мотивувальній частині звіту (а.22) зазначено, що автомобіль відновлювати економічно недоцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість досліджуваного автомобіля до його пошкодження - 1115196,71 грн. >378592 грн. Отже, якщо вартість відновлювального ремонту на момент оцінки перевищує ринкову вартість КТЗ на момент пошкодження, то матеріальний збиток приймається у розмірі, що дорівнює ринковій вартості КТЗ, оскільки такий КТЗ відновлювати економічно недоцільно.
З платіжної інструкції від 22.05.2024 року слідує, що ОСОБА_1 сплатив 4800 грн. ФОП ОСОБА_4 за експертне автотоварознавче дослідження КТЗ.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Koleos» на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", що підтверджується полісом № ЕР/219719356. Сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн. Розмір франшизи 0,00 грн.
З платіжної інструкції № O74O07PKYX від 04.07.2024 року слідує, що АТ КБ «Приватбанк» перерахував ФОП ОСОБА_6 139 439,33 грн. грошові кошти на ремонт автомобіля державний номер НОМЕР_3 як зазначає представник позивача, вказані грошові кошти були отримані від ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" в рахунок страхового відшкодування і за проханням позивача перераховані ФОП ОСОБА_6 , яке здійснює ремонт його пошкодженого в ДТП автомобіля.
З акту приймання - передачі відповідно до Договору фінансового лізингу №ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» як Лізингодавець передав ОСОБА_1 як Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу предмет лізингу - автомобіль марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , дата приймання передачі предмету лізингу - 10.09.2019 року.
Вказаний доказ наданий представником позивача під час судового розгляду, проте він приймається судом, оскільки має суттєве значення для правильного вирішення справи та підтверджує правомірність користування предметом лізингу та право на звернення до суду із вказаним позовом, що оспорюється представником відповідача та третьою особою.
З відповіді на запит суду, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 слідує, що станом на 11.02.2025 року транспортний засіб марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , зареєстровано за АТ КБ «ПРИВАТБАНК», дата реєстрації - 10 вересня 2019 року.
Судом також досліджено надану на виконання ухвали суду страхову справу ПрАТ «УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" та матеріали адміністративної справи 682/955/24.
З вказаних доказів слідує, що із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 звернувся АТ КБ «Приватбанк» як власник та вигодонабувач згідно договору фінансового лізингу №ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, Лізингоотримувач - ОСОБА_1 .
З наказу № 38 від 27.02.2024 року автотранспортна техніка ПрАТ «Славутський солодовий завод», зокрема автомобіль марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 закріплено за ОСОБА_2 та ОСОБА_7
ПрАТ «УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 26.06.2024 року визначила розмір страхового відшкодування в сумі 160 000 грн., при цьому вартість відновлювального ремонту вказано - 536 197,79 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 3Р070168 від 28.06.2024 року ПрАТ «УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" перерахувало АТ КБ «Приватбанк» страхове відшкодування за пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 в сумі 160 000 грн.
З додаткових доказів, наданих представником позивача слідує, що 18.08.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу- автомобіля Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , вказаний транспортний засіб знятий з військового обліку та складено акт приймання - передачі транспортного засобу від 18.08.2024 року, АТ КБ «Приватбанк» видано наказ від 18.08.2024 року про перереєстрацію транспортного засобу Ford FusionVIN-3FA6P0D91FR248917 з метою виконання проекту «Фінансовий лізинг» на ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ч.1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно із ст. 809 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічнихтощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Згідно із частиною першою ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 ЦК України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).
Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано главою 82 ЦК України, крім того, відповідні роз'яснення надано у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, відповідно до яких при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого.
Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров'я тощо).
Частиною першою статті 1166, частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом зазначеної норми закону обов'язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 р.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним пошкодженням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Відповідно до ст. 6, 22, 29, 30,31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (в редакції, щодіяла на час ДТП), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
З доказів наданих суду вбачається, що 23 березня 2024 року у м. Славута на перехресті нерівнозначних доріг відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 та автомобіля марки Ford Fusion із державним номерним знаком НОМЕР_3 . Причиною дорожньо-транспортної пригоди є те, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Ford Fusion НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року у справі № 682/955/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності. Автомобіль Ford Fusion НОМЕР_3 на час скоєння ДТП належав ОСОБА_1 - позивачу у справі на праві підставі договору фінансового лізингу №ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, укладеного між ним та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК».
Відповідачем та третьою особою оспорюється право позивача на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, із зазначенням того, що власником пошкодженого в ДТП транспортного засобу є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», яке отримало від страхової компанії ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" страхове відшкодування, а у позивача не виникло право на відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що вказаний автомобіль не переданий йому на підставі акту-прийому передачі, що є додатком до договору фінансового лізингу.
Суд не погоджується із такою позицією представника відповідача, оскільки відповідно до п. 6.1.2 цього Договору, лізингодавець зобов'язується надати лізингоодержувачу Предмет лізингу протягом 15 робочих днів з моменту підписання Сторонами цього Договору. Крім того, позивачем надано акт приймання - передачі відповідно до Договору фінансового лізингу №ROH0A!00000399 від 09.09.2019 року, за яким Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» передало ОСОБА_1 на умовах фінансового лізингу предмет лізингу - автомобіль марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , дата приймання передачі предмету лізингу - 10.09.2019 року.
Також відповідно до положень ст.809 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» не має претензій до відповідача з приводу відшкодування завданої матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу, власником якого він є. Про вказану обставину свідчить платіжна інструкція № O74O07PKYX від 04.07.2024 року про перерахування АТ КБ «Приватбанк» ФОП ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 139 439,33 грн. за ремонт автомобіля державний номер НОМЕР_3 , які отримані в якості страхового відшкодування. Крім того, позивачем надані докази - договір купівлі-продажу предмету лізингу- автомобіля Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , 18.08.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 та акт приймання - передачі транспортного засобу від 18.08.2024 року ОСОБА_1 , наказ АТ КБ «Приватбанк» від 18.08.2024 року про перереєстрацію транспортного засобу Ford Fusion VIN-3 НОМЕР_8 з метою виконання проекту «Фінансовий лізинг» на ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність претензій власника автомобіля до відповідача стосовно відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу.
А отже, сукупність зазначених обставин вказує на те, що позивач ОСОБА_1 є належним позивачем у справі, оскільки право на відшкодування шкоди має не лише власник транспортного засобу, а й особа, яка на законних підставах володіє та користується зазначеним транспортним засобом.
Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
При цьому Суд зауважив, що факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права. (Постанова Верховного Суд від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, від 07.11.2018 у справі № 200/21325/15-ц).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб - автомобіль марки Ford Fusion, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.
Зі звіту № 697.24 К, складеного 23.05.2024 року оцінювачем ФОП ОСОБА_4 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 378 592 грн.
В мотивувальній частині звіту зазначено, що автомобіль відновлювати економічно недоцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість досліджуваного автомобіля до його пошкодження, тому матеріальний збиток приймається у розмірі, що дорівнює ринковій вартості КТЗ.
Відповідач не погоджується із вказаним звітом, зазначаючи, що він є недопустимим доказом, проте суд не погоджується із таким твердженням відповідача, оскільки Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено визначення розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаногооцінювачем або експертом відповідно до законодавства. Оцінювачем здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, враховано, що він є 2015 року випуску, дата придбання - 2019 рік. Ціни на запасні частини та ремонтні роботи, визначалися на час ДТП - 23.03.2024 року, а не на час проведення оцінки, як зазначає відповідач. Розмір збитків з урахуванням економічної недоцільності проведення відновлювального ремонту транспортного засобу визначено відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України№ 142/5/2092 від 24.11.2003 (із змінами).
До того ж п. 8.2 вказаної Методики передбачено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов:
а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість;
б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ;
в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.
Крім того, відповідачем не заявлялося клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи на спростування розміру збитків, визначеного на підставі звіту № 697.24 К, складеного 23.05.2024 року оцінювачем ФОП ОСОБА_4 .
Посилання відповідача на різні розміри збитків, визначені ФОП ОСОБА_4 та в ході експертного дослідження, проведеного ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" не заслуговує на увагу, оскільки в страховій справі, витребуваній судом відсутній висновок експерта, а наявний лише розрахунок суми страхового відшкодування, виконаний спеціалістом центру обслуговування клієнтів страхової компанії, в якому вказано розмір відновлювального ремонту, розмір завданого збитку не визначався, вказаний розрахунок здійснювався за узгодженням страховика та страхувальника, метою розрахунку було визначення суми страхового відшкодування, яка визначена в максимальному розмірі ліміту відповідальності, передбаченого полісом, а тому не може бути судом взятий до уваги, бо не є належним доказом визначення розміру матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу.
Тому суд вважає, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля Ford Fusion, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 при ДТП, що підтверджується звітом № 697.24 К, складеним 23.05.2024 року оцінювачем ФОП ОСОБА_4 є доведеним.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Koleos» на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", що підтверджується полісом № ЕР/219719356. Сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн.
ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" здійснила перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 160 000 грн. в межах ліміту цивільно-правової відповідальності АТ КБ «Приватбанк», а тому на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування матеріальної шкоди різниця між розміром матеріального збитку - 378 592 грн. та сплаченою сумою страхового відшкодування - 160 000 грн., яка становить - 218 592 грн.
З платіжної інструкції від 22.05.2024 року слідує, що ОСОБА_1 сплатив 4800 грн. ФОП Картавов Ю.О. за експертне автотоварознавче дослідження КТЗ, а тому вказані витрати понесені позивачем також підлягають до відшкодування відповідачем.
Автомобіль марки Renault Koleos із державним номерним знаком НОМЕР_2 належить на праві власності ПрАТ «Славутський солодовий завод», станом на 23.03.2024 року (момент ДТП) ОСОБА_2 працював на посаді директора технічного ПрАТ «Славутський солодовий завод» та 23.03.2024 року ОСОБА_2 виконував свої посадові обов'язки та прямував на підприємтво для перевірки технічного стану обладнання силосного корпусу.
А тому саме відповідач на підставі ч.1 ст. 1172, 1194 ЦК України має обов'язок відшкодувати завдану шкоду, оскільки відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Тому з цих підстав не відшкодована страховиком завдана позивачу матеріальна шкода підлягає стягненню з ПрАТ «Славутський солодовий завод» на користь позивача.
Позивач просить стягнути із відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З доказів наданих суду на підтвердження завданої моральної шкоди, позивачем надано лише докази пошкодження транспортного засобу та неможливості його відновлення впродовж тривалого часу, через відсутність своєчасного відшкодування матеріальної шкоди заподіювачем шкоди. Інших доказів, на підтвердження обставин вказаних у позові як підставу для відшкодування моральної шкоди позивачем не надано. А тому суд приходить до переконання, що позивачем не доведено заявлену суму моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. Ця сума є завищеною, а тому виходячи з принципу розумності та справедливості суд вважає, що підставним та таким, що підлягає до відшкодування є розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн., яку слід стягнути з відповідача.
З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 233 392 грн., а тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 1867,14 грн.
Керуючись ст. 23, 1167, 1172, 1187, 1194 ЦК України, ст. 2, 3, 5, 76 - 81, 83, 89, 137, 141, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлюк Микола Григорович до Приватного акціонерного товариства "Славутський солодовий завод" про стягнення збитків та моральної шкоди, треті особи - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Славутський солодовий завод» код ЄДРПОУ 00377733 на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду у розмірі 218 592 (двісті вісімнадцять тисяч п'ятсот девяносто дві) грн, моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн., витрати понесені на проведення оцінки автомобіля в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн, судовий збір в сумі 1867,14 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/.
Повний текст рішення складено 19.03.2025 року.
Головуючий суддя Матвєєва Н. В.