Провадження № 2/679/277/2025
Справа № 679/145/25
19 березня 2025 року суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Томілін О.М., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до відповідача та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ заборгованість за договором кредиту № 220087768 від 09.12.2021 року в розмірі 24104,16 грн, яка складається з: 18098,93 грн - заборгованість за кредитом, 6005,23 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати в сумі 2422,40 грн сплаченого судового збору та 6000 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову посилається на те, що 09.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 220087768, за умовами якого кредитодавець надав відповідачці кредит у виді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 18100 грн. на умовах строковості, зворотності і платності, а позичальник зобов*язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Однак в подальшому відповідачка не виконала свої зобов'язання щодо повернення наданих їй коштів та сплати відсотків.
28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком до 28.11.2019, а в подальшому між ними було укладено додатково угоду №19 від 28.11.2019 до 31.12.2020, в подальшому між ними було укладено ще одну додаткову угоду 31.12.2020 №26 до 31.12.2021, потім ще одну додаткову угоду 31.12.2021 №27 строком до 31.12.2022, а 31.12.2022 - додаткову угоду №31 строком дії до 31.12.2023, а 31.12.2023 - додаткову угоду №32 строком дії до 31.12.2024. Відповідно до умов договору факторингу клієнт відступив фактору за оплату належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, у тому числі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Перелік кредитних договорів має наводитися у додатках до договору, а саме у реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 21349,56 грн.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01 строком до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру №2 від 20.12.2023 до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24104,16 грн.
17.04.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали договір факторингу №17/04/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що також підтверджено актом прийому-передачі реєстру боржників.
Оскільки позичальник не виконала свої зобов'язання добровільно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредиту № 220087768 від 09.12.2021 року в розмірі 24104,16 грн, яка складається з: 18098,93 грн - заборгованість за кредитом, 6005,23 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати в сумі 2422,40 грн сплаченого судового збору та 6000 грн витрат на правову допомогу.
Представник позивача у позові просив розглядати справу в його відсутність.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
10.03.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача адвоката Волкова С.В., в якому останній заначив, що у позивача відсутнє право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 220087768 від 09.12.2021, оскільки на момент укладення первісного договору факторингу ще не було укладено кредитний договір. Крім того, відсутні докази укладення вказаного кредитного договору, а надана копія кредитного договору не може вважатися електронним документом. Крім того, представник зауважує, що позивач не надав доказів, які б належним чином підтверджували наявність заборгованості та її розмір.
Представником відповідачки надано відомості зміни прізвища останньою на ОСОБА_2 у зв*язку з укладенням 23.10.2024 шлюбу (а.с.131-132).
Також представник просив витребувати у позивача оригінал кредитного договору з додатками та докази фактичного підписання оригіналу вказаного кредитного договору.
17.03.2025 від представника позивача надійшла заява про залишення клопотання про витребування вказаних документів без задоволення.
17.03.2025 від представника позивача також надійшла відповідь на відзив, у якій представник наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
18.03.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат на правничу допомогу - акту приймання-передачі правничої допомоги і квитанції про її оплату.
Дослідивши вказані заяви та матеріали справи, суд враховує наступне.
По-перше, враховуючи надані відомості зміни прізвища відповідачкою на ОСОБА_2 у зв*язку з укладенням 23.10.2024 шлюбу слід змінити її найменування на правильне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають із трудових відносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз фактичних обставин справи та норм процесуального закону, на переконання суду, дають можливість суду прийняти рішення про перехід від спрощеного провадження без повідомлення сторін до спрощеного провадження з викликом сторін.
Оскільки дана справа, з урахуванням заявлених позовних вимог, складності справи, важливості спору для сторони відповідача, потребує додаткових пояснень сторін в судовому засіданні, заслуховування таких пояснень та обґрунтувань учасників, задля забезпечення можливості реалізації принципу рівності та справедливого балансу між сторонами, згадуваного у рішеннях ЄСПЛ (пункти 30-33 рішення у справі Менчинська проти росії, пункт 53 у справі Мартіні проти Франці), суд вважає необхідним перейти до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, що надасть можливості виступити сторонам у відкритому судовому засіданні з обґрунтуванням своїх вимог та заперечень.
Щодо клопотання представника відповідачки про витребування доказів суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Частина 2 статті 95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Договір кредиту № 220087768 від 09.12.2021 року укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якого забезпечується споживачу через веб-сайт. Відповідачка підписала його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатору, тому без його отримання, без здійснення входу до інформаційно-комунікаційної системи кредитора договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20, від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20, від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
У постанові від 30.01.2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Також, за приписами пунктів 3, 6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є саме первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості, не є достатнім доказом її наявності у розмірі, зазначеному у розрахунку та не підтверджує здійснення відповідачем фінансових операцій.
Такий висновок також узгоджується з постановами Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15, від 17.12.2021 року у справі №278/2177/15-ц.
Суд враховує, що у випадку належної заміни первісного кредитора у зобов'язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт укладання договору та виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Враховуючи вищевикладене слід зобов*язати позивача надати суду оригінал кредитного договору № 220087768 від 09.12.2021 з додатками з електронними підписами сторін, докази фактичного підписання оригіналу вказаного кредитного договору, докази перерахування коштів відповідачці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 187, ч. 1 ст. 260, 274, 277, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд, -
Змінити найменування відповідачки з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 у зв*язку зі зміною прізвища останньою.
Перейти від розгляду цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначити судове засідання на 13 год. 00 хв. 07.04.2025 року у приміщенні Нетішинського міського суду Хмельницької області.
Зобов*язати представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «ЕЙС» надати суду оригінал кредитного договору № 220087768 від 09.12.2021 з додатками з електронними підписами сторін, докази фактичного підписання оригіналу вказаного кредитного договору, докази перерахування коштів відповідачці.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Томілін