606/2675/21
Рішення
Іменем України
12 березня 2025 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді Малярчука В.В.,
при секретарі Зіньковській Н.Д.,
представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Худої І.Р.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочана І.П,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій просить в порядку поділу майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 155092 грн. в рахунок компенсації вартості частини автомобіля марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 та судові витрати.
Мотивуючи тим, що з відповідачем по справі ОСОБА_4 перебувала у шлюбі зареєстрованому Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 1871. Даний факт підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 12 вересня 2019 року. У даному шлюбі у них народилась донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до судового наказу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11.11.2021 року (справа № 606/2097/21) стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.?З кінця літа-початку вересня, їхні з чоловіком відносини погіршились, вони втратили розуміння один до одного та практично припинили спілкування та проживання разом. У зв'язку із погіршенням відносин та недосягнення згоди щодо подальшого спільного проживання та виховання/утримання дитини та поділу їхнього майна, вона звернулась до суду про стягнення аліментів, а також змушена звернутись із вказаним позовом. Так, перебуваючи у шлюбі вони спільно з чоловіком за спільні кошти 19.06.2021 року, придбали для сім'ї автомобіль марки Skoda Super В 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 , який оформлений на ім'я чоловіка. Після того як відповідач почав проживати окремо, вони не можуть дійти спільного висновку щодо поділу автомобіля або спільного користування ним. Вищевказаний автомобіль знаходиться у користуванні відповідача. На всі звернення позивачки у сімейних потребах користування автомобілем відповідач ігнорує. Тобто, вже більше трьох місяців, відповідач повність володіє та розпоряджається спільним автомобілем, таким чином спірний автомобіль фактично перебуває у особистому користуванні відповідача. Позивачка не має доступу до свого майна. Щодо точної вартості спірного майна то позивач в ході судового розгляду, в разі необхідності заявлятиме клопотання про оцінку автомобіля марки Skoda Super В 2009 р. в., об'єм двигуна 1978 см. куб. д.н.з. НОМЕР_1 для встановлення як розміру компенсації, так і точної вартості ціни позову. На сьогодні, так як позивач не має реального доступу до авто та немає змоги провести оцінку спірного майна, тому використовує інформацію із засобів масової інформації з оголошеннями про продаж аналогічних автомобілів. Отже, станом на час подання позову відповідно до курсу долара США, вартість спірного авто орієнтовно складає 11 333 доларів США (310 184 гривень). Оскільки позивач претендує на 1/2 частини вказаного майна, то ціна позову складає 155 092 гривень. Однак лише після реального огляду експертом автомобіля та його оцінки, враховуючи його технічні характеристики, позивач визначить точну ціну позову та за необхідності доплатить судовий збір. Вважає, за можливе, у порядку поділу спільного майна подружжя, автомобіль Skoda Super В 2009 р.в., об'єм двигуна 1978 см. куб., д.н.з. НОМЕР_3 залишити відповідачу, та зобов'язати відповідача сплатити позивачці 155 092 гривень, як компенсацію вартості 1/2 частини у спільному майні подружжя.
Позивачка ОСОБА_3 подала до суду заяву уточнення позовних вимог у якій уточнила позовні вимоги та просить в порядку поділу майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 154871 грн. 50 коп. в рахунок компенсації вартості частини автомобіля марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 та судові витрати. Мотивуючи тим, що у позовній заяві ОСОБА_4 зазначала, що вона не має реального доступу до авто та немає змоги провести оцінку спірного майна, тому використовувала інформацію із засобів масової інформації з оголошеннями про продаж аналогічних автомобілів. Вартість авто, на час подання позову, вирахувана на підставі моніторингу цін на аналогічні авто на сайті https://auto.ria.com. Станом на час подання позову відповідно до курсу долара США станом 08.12.2021 року, вартість спірного авто орієнтовно складала 11 333 дол. США (310 184 гривень). Оскільки, позивач претендує на 1/2 частини вказаного майна, то ціна позову складала 155 092 гривень. Та сплачено мінімальний розмір судового збору у сумі 908,00 грн. Зазначала, що після реального огляду експертом автомобіля та його оцінки, позивач визначить точну ціну позову та за необхідності доплатить судовий збір. 22.11.2022 року представником позивачки подано клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступне запитання: визначити вартість транспортного засобу, без огляду автомобіля марки Skoda Super В, 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 по аналогічним характеристикам на такий автомобіль в Україні. Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.11.2023 року у справі №606/2675/21 постановлено призначити автотоварознавчу експертизу та поставити додаткове питання: яка вартість транспортного засобу, без огляду автомобіля марки «Skoda Super В» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., номерний знак НОМЕР_1 по аналогічним характеристикам на такий автомобіль в Україні? Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи в цивільній справі №606/2675/21 від 16.02.2024 року №1107/23-22 середня ринкова ціна колісного транспортного засобу марки, моделі Skoda Superb 1.8і TSi (ЗТ) 7АТ DSG, 2009 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на час проведення експертизи, становить 309 743,00 грн. Оскільки, позивач претендує на 1/2 частини вказаного майна, то ціна позову складає 154 871 грн. 50 коп.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги довірительки підтримала, просила задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти повного задоволення позову, та вважає, що вартість автомобіля, який є предметом спору складає 69840 грн., а тому слід стягнути з відповідача від вказаної суми, судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
слід врахувати кошти витрачені ремонт в сумі 69840 грн. та стягнути судові витрати.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних мотивів.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видане Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, 12.09.2019 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , прізвище дружини після укладання шлюбу змінено на ОСОБА_7 .
У даному шлюбі у них народилась донька, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до судового наказу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11.11.2021 року (справа № 606/2097/21) стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.?
Як вбачається із позовної заяви, що між позивачкою та відповідачем відносини погіршились, вони втратили розуміння один до одного та практично припинили спілкування та проживання разом. У зв'язку із погіршенням відносин та недосягнення згоди щодо подальшого спільного проживання та виховання/утримання дитини та поділу їхнього майна, позивачка звернулась до суду про стягнення аліментів, а також змушена звернутись із вказаним позовом.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 24.05.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12.09.2019 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №1871.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 змінила своє прізвище з « ОСОБА_7 » на ОСОБА_8 », (копія паспорта громадянина України № НОМЕР_5 , від 16.03.2023 року).
В період перебування у шлюбі, а саме 19.06.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали автомобіль марки Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , сірого кольору.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний автомобіль знаходиться у користуванні відповідача. На всі звернення у позивачки сімейних потребах користування автомобілем відповідач ігнорує. Тобто, вже певний період, відповідач повність володіє та розпоряджається спільним автомобілем, таким чином спірний автомобіль фактично перебуває у особистому користуванні відповідача. Позивачка не має доступу до свого майна.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 за ОСОБА_2 19.06.2021 року було зареєстровано транспортний засіб - автомобіль марки Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , сірого кольору.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 24.05.2022 року (справа № 606/2774/21) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистої приватної власності на майно (автомобіль Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , сірого кольору), набуте за час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин було відмовлено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21.07.2022 року рішення Теребовлянського районного суду від 24.05.2022 року залишено без змін.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 13.06.2024 року (справа № 606/2289/23) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку зворотної вимоги (регресу) частину отриманої позики у ОСОБА_9 - 5000.00 доларів США (180248.00 грн. станом на 21.11.2023 року за курсом долара НБУ) та судовий збір у сумі 1802,48 грн.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 07.10.2024 року рішення Теребовлянського районного суду від 13.06.2024 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов'язанням та стягнення частини позичених коштів в порядку зворотної вимоги (регресу) з іншого подружжя відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 12000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 2705,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, як вбачається з вищенаведеного, автомобіль Skoda Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , сірого кольору набутий сторонами під час шлюбу, а тому вважається їхньою спільною сумісною власністю.
Крім того у судовому засіданні встановлено, що вказаний автомобіль перебуває у користуванні відповідача, позивачка ним не користується.
Відповідач та його представник не заперечили викладених обставин у позовній заяві та не надали протилежних доказів до справи.
Ухвалою Теребовлянського районного суду від 23.11.2022 року за клопотанням представника позивача призначено по даній справі автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: - Яка ринкова вартість транспортного засобу марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб. державний номерний знак НОМЕР_1 ? Проведення експертизи доручено експерту Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що у м. Тернополі на вул. Січових Стрільців, 4, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Зобов'язано відповідача ОСОБА_2 надати на вимогу експерта транспортний засіб марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб. державний номерний знак НОМЕР_1 для проведення експертизи.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу №1124/22-22 від 21.04.2023 року, експертом встановлено (при огляді присутні не дозволяли сідати в салон автомобіля та ображали експерта): колісний транспортний засіб (далі КТЗ) легковий марки та моделі Skoda Super b, тип кузова седан, колір сірий, № кузова (VIN) НОМЕР_4 , об'єм двигуна 1798 см.куб., вид палива бензин, двигун 1.8 TSі (потужність 118 кВт/158 к.с.). Виробник SKODA, місце зборки-лінія Млада-Болеслав. Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , що був наданий присутніми при огляді, рік випуску автомобіля 2009-й, дата першої реєстрації та дата реєстрації КТЗ 19.06.2021, власник ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ). Встановити працездатність колісного транспортного засобу («поломаний-не поломаний» у експерта не виявилось за можливе, ключі від автомобіля експерту не надані, зі слів присутніх - відсутні. У відповідності до п.1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 за №705/3145, зі змінами і доповненнями), в зв'язку з незабезпеченням учасниками справи доступу до об'єкту експертизи, а також належних умов для роботи експерта (учинення перешкод з боку присутніх при огляді в обстеженні об'єкта експертизи), експерт повідомляє про неможливість надання висновку щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу марки Skoda Super b, 1.8і ТSi (3T) 7AT DSG, 2009 року випуску ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвалою Теребовлянського районного суду від 23.11.2022 року за клопотанням представника позивача у зв'язку з незабезпеченням учасниками справи безперешкодного доступу до об'єкту експертизи, а також належних умов для роботи експерта (учинення перешкод з боку присутніх при огляді в обстеженні об'єкта експертизи) призначено по даній справі автотоварознавчу експертизу на виконання ухвал Теребовлянського районного суду від 23.11.2022 року, та 22.11.2023 року експерту поставлено додаткове питання: Яка вартість транспортного засобу, без огляду автомобіля марки «Skoda Super B» 2009 року випуску, об'єм двигуна 1978 см. куб., номерний знак НОМЕР_1 по аналогічним характеристикам на такий автомобіль в Україні?
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу №1107/23-22 від 16.02.2024 року, середня ринкова ціна колісного транспортного засобу марки моделі Skoda Super b, 1.8і ТSi (3T) 7AT DSG, 2009 року випуску ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на час проведення експертизи, становить 309743 грн. Встановити ринкову вартість Skoda Super b, 1.8і ТSi (3T) 7AT DSG, 2009 року випуску ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 станом на час проведення експертизи не видається за можливе через відсутність вихідних даних щодо особливості його стану. Однак, за умови відповідності усіх особливостей стану колісного транспортного засобу середньостатистичним характеристикам (показникам) звичайного (нормального) технічного стану, його середня ринкова ціна буде дорівнювати його ринковій вартості та може складати 309743 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями ч.1 ст. 60,63, ч.1 ст.69, ч.1 ст. 70 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч.1ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно абзацу першого пункту 22Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. №11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Згідно пункту 30 Великої Палати Верховного Суду України у справі № 209/3085/20 провадження № 14-182цс21 від 08.02.2022 року розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній, власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Відповідно до частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Тлумачення норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Згідно із статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (п.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (провадження №14-182цс21).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «устатті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд не приймає до уваги як підставу щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог, докази надані суду представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бочаном І.П. згідно клопотання про долучення доказів (т.1 а.с.201-213), а саме: розрахункові накладні на придбання матеріальних цінностей та рукописний текст, виконаний на аркуші паперу в клітинку, так як вважає надані докази не належними та не допустимими.
Надані докази жодним чином не доводять обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Також, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про недопустимість як доказу - висновку експерта- товарознавця, так як ним не наведено достатніх доказів про наявність вказаних обставин.
Натомість представник відповідача адвокат Бочан І.П. у судовому засіданні після ознайомлення з висновком експерта, не клопотав про призначення додаткової, або повторної експертизи, які б могли спростувати висновок експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу №1107/23-22 від 16.02.2024 року.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), зазначено, що: «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18)».
При вирішенні питання щодо визначення розміру грошової компенсації вартості частки позивача у транспортному засобі марки Skoda Super b, 1.8і ТSi (3T) 7AT DSG, 2009 року випуску ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , суд бере до уваги його ринкову вартість, яка визначена у висновку експерта № 1107/23-22 від 16.02.2024 року, який проводив судову товарознавчу експертизу у вказаній справі на підставі ухвали суду від 22.11.2023 року, яка станом на дату проведення експертизи (16.02.2024 року) становить 309743 грн.
Вказаний висновок експерта є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки він містить інформацію щодо предмета доказування, одержаний у порядку, передбаченому ЦПК України, та містить інформацію, на підставі якої можна встановити дійсну ринкову вартість автомобіля. Крім того, суд бере до уваги, що у висновку експерта зазначені усі вимоги до висновку експерта, які передбачені ст.102 ЦПК України, та експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта.
Клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи для визначення вартості автомобіля відповідач та його представник не подавали. Також на обґрунтування пошкодження автомобіля, які призвели до зменшення його вартості, сторонами не подано будь-яких доказів.
Таким чином, 1/2 частка ринкової вартості зазначеного автомобіля від його ринкової вартості, визначеної експертом ,складає 154871 грн.
Саме цей розмір грошової компенсації підлягає стягненню із відповідача в користь позивача.
Відповідно до ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір 908 грн.
З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги визначення самостійно позивачем ринкової вартості автомобіля шляхом порівняльного аналізу аналогічних транспортних засобів з ідентичними характеристиками, які станом на 08.12.2021 року перебували у продажі, інформація про яких була розміщена на веб-сайті «AUTO.RIA, оскільки така ринкова вартість аналогічних автомобілів не є достовірною, вона стосується аналогічних автомобілів із різним технічним станом, а не автомобіля, який є предметом спору.
Автомобіль який є предметом спору його вартість станом на дату проведення експертизи (16.02.2024 року) становить 309743 грн.
Вартість транспортно-товарознавчої експертизи № 1124/22/22 від 21.04.2023 року складає 6795 грн. 72 коп., яку сплачено ОСОБА_3 , оскільки такий обов'язок покладений на неї ухвалою суду про призначення автомобільно-товарознавчої експертизи від 23.11.2022 року.
Вартість транспортно-товарознавчої експертизи № 1107/23/22 від 16.02.2024 року складає 7784 грн. 31 коп., яку сплачено ОСОБА_3 , оскільки такий обов'язок покладений на неї ухвалою суду про призначення автомобільно-товарознавчої експертизи від 22.11.2023 року.
Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, суд вважає доведеним позивачкою поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на спірний транспортний засіб, відтак позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволити.
Керуючись ст.60,61,70,72 Сімейного кодексу України, ст. ст.368,372 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст.5,13,76,258,259,263,265,268,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на автомобіль марки «Skoda Super B», 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 154 871 грн. 50 коп. компенсаційної вартості 1/2 частини автомобіля марки «Skoda Super B», 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 908 грн. 00 коп. судового збору. сплаченого позивачкою при зверненні до суду.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 6795 грн. 72 коп. сплачених позивачкою за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 1124/22-22.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 7784 грн. 31 коп. сплачених позивачкою за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 1107/23-22.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 12000 грн. 00 коп. сплачених позивачкою за надання правової допомоги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.В.Малярчук