Справа №601/311/25
Провадження № 2/601/214/2025
12 березня 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Корфа П.К.,
представника відповідача адвоката Сідорова В.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Кременецької міської ради, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 15 жовтня 2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 24 червня 2020 року розірвано. У шлюбі у них народилося двоє дітей, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час проживають разом з ним. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не цікавилася життям, здоров'ям та навчанням дітей, не телефонувала та не відвідувала їх, не підтримувала дочку і сина матеріально, тому рішенням Кременецького районного суду від 15.04.2022 з ОСОБА_2 було стягненно аліменти на утримання дітей. Діти проживають з батьком, він їх утримує разом із своєю другою дружиною ОСОБА_5 . Відповідач з 2018 року залишила дітей проживати з батьком, останні 4 роки перебуває за кордоном. Весною 2024 року приїжджала до України, але дітей не відвідувала, не телефонувала їм.
29 січня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
19 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по сутті.
27 лютого 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на те, що позивач та відповідач розлучились у 2020 році. З того моменту до теперішнього часу у них наявні неприязні стосунки, що призвело до того, що сторонни припинили спільне співмешкання. Відповідач не має власного будинку, де б могла проживати в України, а тому вимушена була поїхати в Республіку Польщу. В свою чергу діти не виявили бажання переїжджати з України, а тому аби їх не примушувати, не заперечувала аби діти проживали разом з батьком. Даний факт пов'язаний із скрутним матеріальним становищем відповідача, що не є особисто її волевиявленням, а також бажанням дітей. Незважаючи на те, що відповідач проживає окремо від своїх дітей, вона і надалі продовжує виявляти цікавість та занепокоєння, щодо власних дітей. Даний факт має своє підтвердження із знімків екрану особистого листування у мобільному застосунку «Viber».
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Корф П.К. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він має взагалі трьох дітей, а тому зазначений позов не пов'язаний із отриманням відстрочки від проходження військової служби. З відповідачем у шлюбі в них народилось двоє дітей. У 2020 році шлюб був розірваний і ОСОБА_2 виїхала за кордон. Однак, коли вона приїжджала в Україну, то дітей не відвідувала. Одного разу на кордоні її вернули, бо вона мала заборгованість по аліментах. Лише після цього ОСОБА_2 виплатила аліменти. Це було зроблено з метою власного виїзду, а не в інтересах дітей. Відповідач не спілкувалася з дітьми і не зустрічалась. Він не перешкоджає в їхньому спілкуванні, бо як не як вона мати. Однак, діти не хочуть з нею спілкуватися. Почалась війна, але до себе в Польщу, де безпечно, вона дітей не забрала і не забирає. Це не спроба покарати маму. Він не відмовляє в зустрічі і в спілкуванні з дітьми. Вона пішла з сім'ї сама і дітей залишила йому. В період коли вона була в Україні з березня по квітень 2024 року вона дітей не провідала і навіть зв'язувалась з ними. Позбавлення батьківських прав, йому потрібне для того, щоб діти були вільні від неї, щоб вони отримали відповідні пільги для поступлення, інші переваги, щоб могли виїхати закордон без її дозволу.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином.
Представник відповідача адвокат Сідоров В.М. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 спілкується із дітьми через месенджер. Вона бажає з ними спілкуватись та бути їхньою мамою. Заборгованість по аліментах виникла через її фінансову неспроможність, але згодом вона її оплатила. В Україну вона не приїжджає, оскільки працює в Польщі. Позов відповідача спрямований на вирішення меркантильних питань. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник служби у справах дітей Кременецької міської ради в судовому засіданні підтримує заявленні позовні вимоги та просить їх задоволити.
Суд , заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини:
15 жовтня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2020 року у справі № 601/859/20.
В шлюбі у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.01.2010 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.12.2011.
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 17 липня 2021 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.07.2021.
У данному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 в позивача народилась дочка ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 15.10.2024.
ОСОБА_1 є багатодітним батьком, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 07.04.2025.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , користуються пільгами, передбачені законодавством України для дітей з багатодітної сім'ї, що підтверджується посвідченнями сері НОМЕР_6 , серії НОМЕР_7 , серії НОМЕР_8 , серії НОМЕР_9 .
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно акту обстеження від 08.04.2024 року, складеного старостою Великоборежецького старостинського округу встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1 разом із дітьми від першого шлюбу: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та її дітьми від першого шлюбу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . При обстеженні встановлено, що сім'я проживає разом та виховує чотирьох дітей.
З письмових пояснень ОСОБА_6 встановлено, що вона є бабусею ОСОБА_3 та ОСОБА_10 . Її син ОСОБА_11 з 2018 року та по даний час виховує та утримує дітей самостійно. У 2018 році ОСОБА_12 приїхав з робот із-за кордону дізнався, що у його дружини ОСОБА_13 новий співмешканець, до якого вона переїхала, залишивши дітей ОСОБА_12 на утримання. Останні 4 роки матір дітей перебуває за межами України . На весні цього року приїжджала, але до дітей не приходила, діти проти зустрічей з нею, оскільки вона проявляє до них агресію.
З письмових пояснень ОСОБА_14 , який є сусідом ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_2 не проживає з дітьми та не займається їх вихованням. На протязі кількох років її не помічали за місцем проживання дітей. ОСОБА_1 самостійно займається повним забезпеченням та вихованням своїх дітей.
З письмових пояснень ОСОБА_15 , яка є сестрою ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_2 не проживає з дітьми, не бере участі у їх вихованні, не цікавиться їх здоров'ям, особистим життям дітей. Вихованням та піклуванням дітей займається ОСОБА_1 .
Згідно довідки №14064 від 25.04.2024 виданої Кременецьким відділом державної виконавчої служби у Кременецькому районні Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та розрахунку заборгованості по аліментах від 25.04.2024 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 25.04.2024 року відсутня. В квітні 2024 року сплачено 132 2737,59 грн. боргу.
Відповідно до довідки №1512 від 13.01.2025 ОСОБА_3 навчається на І курсі Кременецького лісотехнічного фахового коледжу. Зарахована студентом денної форми навчання з 02.09.2024 по 30.06.2028 на бюджетній основі.
Згідно характеристики виданої Кременецьким лісотехнічним фаховим коледжом ОСОБА_3 навчається у Кременецькому лісотехнічному фаховому коледжі з 01.09.2024 за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». За час навчання ОСОБА_16 проявила себе як дисциплінована студентка. За характером ОСОБА_16 спокійна, стримана і врівноважена. За весь період навчання мати не цікавилася станом справ дитини. Батько підтримує зв'язок з куратором, цікавиться оцінками дитини, поведінкою на заняттях і в гуртожитку.
Згідно психолого-педагогічної характеристики студентки 18 групи спеціальності ОСОБА_17 та землеустрій Кременецького лісотехнічного фахового коледжу ОСОБА_3 під час навчання ОСОБА_16 проживає в гуртожитку. Дівчинка характеризується емоційною стійкістю. За час навчання порушень дисципліни та навчального порядку не було.
Згідно характеритики Великобережецької гімназії ОСОБА_4 навчається у Великобережецькій гімназії з 5 класу. Зарекомендував себе як відповідальний, працелюбний учень. Батько цікавиться навчанням дитини, завжди готовий до спілкування з вчителями та класним керівником. За час навчання ОСОБА_18 у школі від 01.08.2022 року мати ОСОБА_2 , жодного разу до школи не приходила, навчанням та вихованням дитини не цікавилася і не займалася.
Згідно психолого-педагогічної характеристики учня 7 класу Великобережецької гімназії ОСОБА_4 . Дитина проживає за адресою АДРЕСА_1 . З учнем проживають батько ОСОБА_1 , дружина батька ОСОБА_5 , сестра ОСОБА_19 , 2009 р.н., діти дружини ОСОБА_20 , 2011 р.н., ОСОБА_21 , 2014 р.н., спільна сестра ОСОБА_22 , 2024 р.н. Сім'я проживає у власному будинку, житлово-побутові умови хороші. Всі діти забезпечені засобами навчання, завжди охайні. Батько та його дружина цікавляться навчанням дитини, відвідують батьківські збори. За час навчання ОСОБА_18 у школі від 2022 року, мати ОСОБА_2 , навчанням та вихованням дитини не цікавилася і не займалася.
Згідно довідки №01-15/10 від 14.01.2025 ОСОБА_4 , 2011 р.н. є учнем комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитячо-юнацька спортивна школа із зимових видів спорту» та тренерується на відділенні лижного двоборства.
Згідно письмових поясень ОСОБА_23 , тренера з лижного двоборства де займається ОСОБА_24 , 2011 р.н., мати ОСОБА_2 за весь період занять сина і по теперішній час не з'являлась на заняття та змагання, де брав участь її син, успіхами сина не цікавилась, збори батьківського комітету не відвідувала.
Відповідно до довідки про доходи №171 від 10.01.2025, ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_25 , займає посаду пекаря. Загальна сума доходу за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 року становить 19 809,52 грн.
Згідно довідки характеристики від 16.01.2025 скарг на ОСОБА_2 в Кременецьку міську раду не надходило. До адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно довідки характеристики від 16.01.2025 скарг на ОСОБА_1 в Кременецьку міську раду не надходило. До адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно довідки №2 від 13.01.2025, виданої амбулаторією загальної практики сімейної медицини, ОСОБА_4 , 2011 р.н., ОСОБА_3 , 2010 р.н. перебувають під опікою новоствореної сім'ї з ОСОБА_5 з 17.07.2021 по даний час.
Згідно довідки Кременецької опорної лікарні від 13.01.2025 ОСОБА_1 на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться.
Згідно висновку органу опіки та піклування Кременецької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 19.09.2024 №2029, орган опіки і піклування Кременецької міської раді вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ОСОБА_2 09.09.2024 засобами поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, про виклик на комісію з питань захисту прав дитини, яке відбудеться 16.09.2024 о 14.30 год. Лист повернувся до Служби у справах дітей Кременецької міської ради з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 19.02.2025 ОСОБА_2 перетинала державний кордон України: 04.06.2020 виїзд 01.09.2020 в'їзд, 18.10.2020 виїзд 25.04.2021 в'їзд, 01.08.2021 виїзд 05.03.2024 в'їзд, 05.04.2024 виїзд.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 21.02.2025, вбачається, що відносно ОСОБА_2 була винесена постанова про обмеження боржника у праві виїзду за межі України у зв'язку із наявною заборгованістюпо аліментах. 16.06.2022 зазначена постанова була внесена до бази даних Державної прикордонної служби України. 05.04.2024 на підставі постанови виконавця про скасування тимчасового обмеженні №65533237 від 05.04.2024 відносно ОСОБА_2 інформація буда вилучена з відповідної бази. Станом на 21.02.2025 у Державній прикордонній службі України судові рішення (постанови державного виконавця) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно зазначеної особи на виконанні не перебуває.
Згідно долучених скриншотів вбачається переписка відповідачки з дочкою ОСОБА_26 .
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява№ 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц (провадження № 61-4022св19); від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18); від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19); від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19); від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20 та інших).
Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462 св 20).
В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Як на підставу пред'явлення даного позову, позивач посилається на те, що з 2019 року відповідач залишила дітей проживати з батьком, а останні чотири роки перебуває за кордоном. Відповідач не приймає участі у вихованні дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, здоров'я та матеріальний достаток.
Водночас, при розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та достатніми доказами.
У справі відсутні докази застосування до ОСОБА_2 заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
Висновком органу опіки та піклування Кременецької міської ради зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як таку, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та догляду своєїх дітей.
У частинах п'ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Досліджуючи висновок органу опіки та піклування, суд встановив, що бесіда з ОСОБА_2 не проводилась, доводи щодо позбавлення її батьківських прав не наведені. Не встановлювались причини, які стали підставою для її виїзду за кордон. Крім того, ОСОБА_2 не з'явилася на засідання комісії, яке було призачене на 16.09.2024, оскільки не знала і не могла знати про дане засідання, так як рекомендований лист повернувся з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
Висновок органу опіки і піклування має рекомендаційний характер, не містить обґрунтованих підстав щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , суперечить інтересам дітей, а тому суд не погоджується з наданим висновком та не бере його до уваги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять доказів саме злісного ухилення матері від участі у вихованні своєїх дітей.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, адже такі заходи допускаються лише тоді, коли змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в її діях. При цьому, позивачем не доведено, які дії чи бездіяльність відповідача свідчать про ухилення нею від виконання свого обов'язку по вихованню дитини, які фактичні обставини впливають на виконання матір'ю своїх обов'язків відносно дитини, з одночасним урахуванням поведінки обох батьків та їх ставлення до дитини, в матеріалах справи відсутні докази для встановлення чи буде застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відповідати якнайкращим інтересам дитини.
Фізична неможливість спілкування матері з дітьми через проживання на відстані один від одного не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв'язку між ними.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 755/17233/16 від 25.09.2023.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками та наявність в її діях вини.
Те, що матір не може піклуватися про дітей через перебування за межами України, без надання доказів її винної поведінки та свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками, не є підставою для позбавлення батьківських прав.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не забезпечуватиме інтересів самих дітей.
Таким чином, позивач не довів та не надав суду доказів того, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дітей.
Однак, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд приймає аргументи позивача, оскільки з письмових доказів судом встановлено, що участь ОСОБА_27 є недостатньо належною у вихованні та спілкуванні з дітьми, а тому її слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
За таких підстав, суд вважає, що за найменшого шансу, завжди слід надавати можливість зберегти родинні відносини матері та дитини, приймаючи до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які не виконують батьківських обов'язків, суд приходить до висновку про передчасність прийняття такого рішення і про необхідність надання матері можливості змінити ставлення до виховання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв'язку з чим попередити ОСОБА_2 про необхідність цієї зміни і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею своїх батьківських обов'язків.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи та те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 142, 223, 263, 265, 284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, ст. 154, п.2 ч.1 ст.164, ст.165 Сімейного Кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поклавши на службу у справах дітей Кременецької міської ради контроль за виконанням нею своїх батьківських обов'язків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Служба у справах дітей Кременецької міської ради, ЄДРПОУ: 41239525, місцезнаходження: м.Кременець вул.Словацького,6 Тернопільської області.
Повний текст рішення складено 19 березня 2025 року
Головуючий: