Справа № 595/274/25
Провадження № 1-кп/595/78/2025
19.03.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
з участю прокурора Багрій А.Б.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025211130000038 від 03 лютого 2025 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Трибухівці, Бучацького району, Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, старшого солдата, стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема права керування транспортними засобами (ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість судового рішення, згідно зі ст.129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства. Як установлено у ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Відтак, встановлено, що 03 грудня 2024 року постановою Бучацького районного суду Тернопільської області (справа № 595/1888/24, провадження № 3/595/931/2024), яка набрала законної сили 16.12.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
В подальшому, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.
Так, 03 лютого 2025 року о 00 год 23 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався вулицею Богдана Хмельницького в м. Бучач, Чортківського району, Тернопільської області, де в ході патрулювання на підставі ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області та відповідно стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3993267 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, пояснив, що знав, що позбавлений права керування, але керував транспортним засобом, так як їхав від свого побратима. У вчиненому розкаюється, зазначив, що більше таке не повториться.
Оскільки обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав вину в скоєнні кримінального правопорушення, дав показання згідно змісту пред'явленого йому обвинувачення, погодився зі всіма доказами по справі, відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що в силу ст.349 КПК України слід обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та даними, що характеризують особу обвинуваченого, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що достовірність доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не викликає сумніву, а тому вина обвинуваченого, в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, і його дії органом досудового розслідування кваліфіковано правильно за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, обставину, яка пом'якшує покарання щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, і приходить до переконання, що йому слід призначити покарання за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності та справедливості.
Керуючись ст.ст.349,368,370,374 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді штрафу розміром 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Речовий доказ: оптичний диск DVD-R, на якому містяться відеозаписи із місця вчинення злочину - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя Р. О. Содомора