Справа № 1-кп/593/78/2025
"19" березня 2025 р. Бережанський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого - судді Крамара В.М.
секретаря судового засідання - Осадци М.Ю.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211050000044 від 06 лютого 2025 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта фахова передвища, не одруженого, не працюючого, не депутата, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
за участю прокурорки - Яськів М.Ю.
обвинуваченого - ОСОБА_1
захисника - Репехи Б.Г.,-
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 здійснив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року у справі №607/25230/24, провадження № 3/607/10362/2024, яка набрала законної сили 06 січня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
19 січня 2025 року, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 21 год. 30 хв, за невстановлених обставин, у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне невиконання вказаної постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в частині накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на невиконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року у справі № 607/25230/24, провадження № 3/607/10362/2024, яка набрала законної сили 06 січня 2025 року, в частині накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік, ОСОБА_1 , будучи ознайомлений із змістом вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 1291 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 19 січня 2025 року продовжив керування транспортним засобом за наступних обставин.
Так, 19 січня 2025 року близько 21 години 35 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, всупереч ч. 1 ст. 1291 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами (без посвідчення водія), керував транспортним засобом ВАЗ 2109 із державним номерним знаком НОМЕР_1 по вул. Тернопільській у м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області під час виконання ними своїх службових обов'язків.
Такі умисні дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
28 лютого 2025 року в м. Бережани згідно вимог ст.472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості між прокуроркою з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Репехи Б.Г. - з другої сторони, відповідно до якої дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.382 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у інкримінованому йому діянні, а також узгоджено покарання, яке повинен нести ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки їх невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, шкода внаслідок вчинення якого завдана лише державним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, згідний на призначення покарання визначеного в угоді про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні укладену угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2025 року підтримує, просить її затвердити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним підтримує, просить її затвердити.
Прокурорка укладену угоду про визнання винуватості між нею та підозрюваним підтримує, вважає, що її слід затвердити.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що за умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокуроркою та ОСОБА_1 в присутності захисника, міра покарання визначена з врахуванням обставин визначених ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, і обставину, що пом'якшує покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між: прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 в присутності захисника Репехи Бориса Григоровича, - і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 28 лютого 2025 року між прокуроркою та підозрюваним ОСОБА_1 в присутності захисника Репехи Бориса Григоровича.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок).
На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурорці.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.
Роз'яснити засудженому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: