490/392/25 19.03.2025
нп 1-кс/490/1378/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/392/25
18 березня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст.89 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_4 , всупереч пункту 1 додатку № 1, пункту а) додатку № 2 до Постанови Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», пункту 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та пункту 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998.
В першому пункті додатку № 1 Постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» зазначено, що зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України без дозволу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктами 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС. Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Однак, в порушення зазначених вимог законодавства, у ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, але не пізніше 23.01.2025, виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме:
2 корпуси гранати типу «Ф-1» та два підривачі типу «УЗРГМ-2», гранату типу «М-67», підривачі типу УЗД в кількості 3-х штук, електро детонатор УДП та капсуль детонатор МД 5, набій калібру 12/7 мм, корпус мінометної міни 82 мм, які в подальшому перемістив за місцем свого мешкання, а саме: за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення працівниками поліції.
Так, 23.01.2025 в період часу з 07:25 год. по 14:32 год., в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено:
2 корпуси гранати типу «Ф-1» та два підривачі типу «УЗРГМ-2», гранату типу «М-67», підривачі типу УЗД в кількості 3-х штук, електро детонатор УДП та капсуль детонатор МД 5, набій калібру 12/7 мм, корпус мінометної міни 82мм, які ОСОБА_4 незаконно придбав, переносив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
У ході досудового розслідування вставлено, що вилучені в ході обшуку у ОСОБА_4 предмети відносяться до категорії небезпечних (два підривачі типу «УЗРГМ-2», гранату типу «М-67», підривачі типу УЗД в кількості 3-х штук, електро детонатор УДП та капсуль детонатор МД 5, набій калібру 12/7 мм,) та обмежено небезпечних (2 корпуси гранати типу «Ф-1», корпус мінометної міни 82мм).
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
23.01.2025 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
24.01.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 23.03.2025 року включно за покладення обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);
- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.
10.03.2025 р. постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000041 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України продовжено до трьох місяців, тобто до 23.04.2025.
Посилаючись на продовження існування ризиків: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , а також вказуючи на те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам, прокурор просить про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.
В судовому засідання прокурор клопотання підтримала з підстав у ньому викладених, просила про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
вислухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, підтверджується даними: протоколу допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколу проведення обшуку від 23.01.2025 у ОСОБА_4 ; протоколу затримання особи в порядку ст.208 КПК України від 23.01.2025; поясненнями підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні.
При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який неодружений, офіційно не працевлаштований, хоча і не судимий в силу ст.89 КК України, має на утриманні доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій з народження діагностовано ДЦП спастичний парапарез, затримка психомоторного та речового розвитку, непостійну східну косоокість, що потребує постійного догляду, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що дає обґрунтовані підстави вважати, що продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Строк досудового розслідування з урахуванням обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу від 24.01.2025 р., продовжено постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури до 3 місяців, до 23.04.2025 року включно.
З урахуванням продовження існування вищевказаних ризиків, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особи підозрюваного, того, що хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що саме така міра запобіжного заходу, як домашній арешт, є обґрунтованою, і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом цілодобово, у межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , у межах строку досудового розслідування, з покладенням обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);
- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.
Строк дії ухвали по 23 квітня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1