Номер провадження 22-ц/821/68/25 Справа № 705/363/17
18 березня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Івануса А.Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ;
представник позивача - адвокат Мельник Олег Федорович;
відповідач - ОСОБА_3 ;
представник відповідача - адвокат Прудивус Микола Анатолійович;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_3 про призначення повторної посмертної психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Заповіт, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 25 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Імбері Я.С., зареєстрований в реєстрі за № 605 - визнано недійсним.
Стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 960 грн., витрати за проведення експертизи у розмірі 43035 грн. 20 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Разом з апеляційною скаргу скаржник подала до суду клопотання про призначення повторної посмертної психіатричної експертизи у даній справі.
Клопотання мотивувала тим, що існує суперечливість висновків, що зроблені судовими експертами психіатрами з іншими матеріалами справи. Очевидна неповнота судового експертного висновку, на якому побудоване судове рішення суду першої інстанції.
Вказує, що зважаючи на принцип диспозитивності цивільного процесу, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи та ефективного вирішення спору між сторонами слід задовольнити клопотання відповідача, призначивши у справі повторну посмертну судове психіатричну експертизу. Перелік питань який необхідно поставити експерту для проведення експертизи у клопотанні скаржником не вказано.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з п. 6, 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, клопотання особи, яка подала скаргу.
Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2023 року за клопотанням ОСОБА_1 та її представника адвоката Мельника О.Ф. було призначено судом посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи міг ОСОБА_4 на час складання ним заповіту, а саме 25 липня 2016 року усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними (т1. а.с.234).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 368 від 17.07.2023 року, експертна комісія прийшла до висновку про наявність у ОСОБА_4 на час складання ним заповіту, а саме 25.07.2016 року, проявів психічного розладу у формі психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з проявами алкогольної деградації особистості, алкогольної енцефалопатії, алкогольного цирозу печінки, декомпенсації соматичного захворювання тяжкого ступеня з порушеннями свідомості, симптомами оглушення (F-06.8 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), через що ОСОБА_4 не міг усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними (т.1, а.с.242-245).
Висновок експертизи підписаний всіма членами експертної комісії судових експертів, що мають вищу медичну освіту, за спеціальністю «судово-психіатричний експерти», з першим та другим кваліфікаційним класом, зі стажем експертної роботи 20 та 36 років (т.1, а.с.245).
Колегія суддів зазначає, що призначення повторної експертизи допускається лише у разі доведення факту наявності об'єктивних підстав для сумніву у висновках первинної експертизи.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок експертизи є повним, ясним, містить чіткі та конкретні відповіді на поставлені експертам питання, не містить будь-яких положень, які б викликали сумніви в його правильності чи суперечили матеріалам справи. У висновку експертизи експертами зазначений докладний опис проведених досліджень, в тому числі зроблені в результаті його висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі подачі клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (ст. 105 ч.1 п.2 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз) (п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮУ 08.10.1998 року №53/5, у редакції Наказу МЮУ від 26.12.2012 року №1950/5).
Отже, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Заявляючи клопотання про проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, скаржником фактично висловлена не згода з висновками проведеної по справі експертизи.
Разом з тим, скаржником у клопотанні не наведено достатніх та переконливих підстав для визнання таких висновків необґрунтованими, суперечливими та такими що не відповідають іншим доказам по справі.
Наведені в клопотанні підстави більше відносяться до формальних процедур та обґрунтовані власним правовим аналізом висновку експертизи як доказу по справі.
Враховуючи, що ОСОБА_3 не доведено існування підстав, визначених положеннями ст. 113 ЦПК України для проведення по справи повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Сама по собі незгода відповідача із висновком експертизи, за відсутності передбачених ст. 113 ЦПК України критеріїв, не може слугувати підставою для призначення повторної експертизи.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання висновку № 368 від 17.07.2023 року таким, що є необґрунтованим. Вищевказаний висновок експертів не суперечить матеріалам справи і не викликає сумнівів щодо його правильності та об'єктивності.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відтак, заявлене клопотання про призначення повторної експертизи не містить таких підстав, які зобов'язували б суд її призначити. Зважаючи на те, що експертиза у справі проведена, експертами дані відповіді на поставлені запитання, повторне її проведення є недоцільним та призведе до безпідставного затягування розгляду справи.
Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (див., серед інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).
Крім цього, в силу ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, клопотання про призначення у справі повторної судово-психіатричної експертизи задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 103, 104, 113, 367, 368, 381 ЦПК України, апеляційний суд , -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення повторної посмертної психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 ЦПК України.
Судді