Справа № 168/1284/24 Провадження №33/802/225/25 Головуючий у 1 інстанції:Хаврона О. Й.
Доповідач: Клок О. М.
19 березня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Вінцюк Ю.Б. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, на постанови судді Старовижівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130, ст.185 КУпАП, та застосувати до нього адміністративні стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 21.11.2024 о 08.54 год. повторно протягом року керував автомобілем марки «Nissan Navara», по вул. Шевченка, 6 в селищі Стара Вижівка будучи позбавленим права керування транспортними засобами будучи підданим адміністративному стягненню за ч.4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
30.11.2024 о 23.35 год. ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Nissan Navara», по вул. Незалежності в с. Дубечне будучи підданим адміністративній відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода) та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
30.11.2024 о 23.35 год. ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем марки «Nissan Navara», по вул. Незалежності в с. Дубечне будучи позбавленим права керування транспортними засобами Жовтневим райсудом м. Кривий Ріг, будучи підданим адміністративному стягненню за ч.4 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
Крім того, 30.11.2024 о 23.53 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Navara», по вул. Незалежності в с. Дубечне, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків червоного кольору, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України.
Він же 30.11.2024 о 23.55 год. в с. Дубечне по вул. Незалежності на законну вимогу інспектора РПП лейтенанта поліції Артемука М. припинити виражатись нецензурною лайкою та виражатись у грубій формі на адресу поліцейських не відреагував при цьому в подальшому висловлювався у грубій формі, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.
21.11.2024 року ОСОБА_1 , о 08.54 год. повторно протягом року керував автомобілем марки «Nissan Navara», по вул. Шевченка, 6 в селищі Стара Вижівка будучи позбавленим права керування транспортними засобами будучи підданим адміністративному стягненню за ч.4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
Постановою судді від 20.02.2025 справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130, ст.185 КУпАП, об'єднано в одне провадження.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій, в апеляційній скарзі зазначає про призначення надто суворого покарання, з огляду на те, що постановою Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік, відтак на момент вчинення правопорушення 30.11.2024 останній відповідно до ПДР України, не був водієм, адже не був наділений правом керування транспортним засобом, посилається на п. 28 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23 грудня 2005 року. Також, просить розстрочити штраф, з виплатою по 3400 грн., щомісячно. Вказує про безпідставність об'єднання справ, оскільки правопорушення вчинені в різні дні, та неповне з'ясування обставин, адже в мотивувальній частині постанови згадано лише про одне правопорушення вчинене за ч. 4 ст. 126 КУпАП. З вищезазначених підстав просить постанову змінити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130, ст.185 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130, ст.185 КУпАП, є вірною.
Разом з цим, такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами на ОСОБА_1 накладений обґрунтовано, з огляду на таке.
Згідно постанови об"єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20 позбавити права керування транспортними засобами, можна і особу, яка такого права не отримувала взагалі
Окрім того, статтею 30 КУпАП передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, в т.ч. права керування транспортними засобами.
Зі змісту вказаної статті та практики Верховного Суду убачається, що позбавити права керування транспортними засобами можна особу, якій таке право було надане, відтак, з огляду на те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 , суд вправі застосувати щодо нього позбавлення права керування транспортними засобами.
Разом з тим, з урахуванням обставин вчинення адміністративних правопорушень та особи правопорушника, судом обґрунтовано розстрочено ОСОБА_1 сплату штрафу саме на чотири місяці.
Не заслуговують на увагу твердження захисника щодо безпідставності об'єднання справ в одне провадження, з урахування положень ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Тому підстав для зміни постанови судді першої інстанції, на що вказує скаржник у своїй апеляції, немає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Вінцюк Ю.Б. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Старовижівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2025 року стосовно останнього, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду О.М.Клок