Справа № 159/6264/24 Головуючий у 1 інстанції: Шишилін О. Г.
Провадження № 22-ц/802/342/25 Доповідач: Федонюк С. Ю.
13 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
з участю :
секретаря судового засідання - Губарик К. А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
третьої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 , про визнання протиправним та скасування рішення Ковельської міської ради, за апеляційною скаргою третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 , поданою його представником ОСОБА_6 , на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2025 року про призначення експертизи,
У вересні 2024 року ОСОБА_7 звернулась до суду із позовом до Ковельської міської ради, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення Ковельської міської ради.
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 у підготовчому засіданні заявила письмове клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 , просила повторно витребувати у відповідача Ковельської міської ради інформацію та рішення про поділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, позивач подала клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2025 року клопотання позивача про залучення третьої особи на стороні відповідача та призначення земельно-технічної експертизи задоволено.
Ухвалено залучити до участі у справі третю особу на стороні відповідача ОСОБА_5 .
Витребувано повторно у відповідача Ковельської міської ради інформацію та рішення про поділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Призначено у даній справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі запропоновані позивачкою питання:
- Чи проходять через земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , землі загального користування для проїзду та проходу, які облаштовані згідно з рішенням Ковельської міської ради № 42/81 від 26.10.2023р. «Про затвердження протоколів узгоджувальної комісії» та протоколом № 29 від 05.10.2023 року та схеми до нього?
- Чи відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова території» землі загального користування для проїзду та проходу, який облаштований згідно з рішенням Ковелької міської ради № 42/81від 26.10.2023 р. «Про затвердження протоколів узгоджувальної комісії» та протокол № 29 від 05.10.2023 року та схеми до нього?
- Які є технічно можливі варіанти влаштування проїзду (доїзду) до земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 .?
Проведення експертизи доручено судовому експерту Самулевичу В. М.
Провадження у справі зупинено.
Не погодившись із даною ухвалою суду в частині визначених судом питань, поставлених на вирішення судової експертизи, та судового експерта, Терлецький О. М. в інтересах третьої особи ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив цю ухвалу змінити в частині поставлених питань та визначення експерта.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції було прийнято ухвалу про призначення земельно-технічної експертизи та залучення ОСОБА_5 як третьої особи на стороні відповідача. Разом з тим, рішення у даній справі в повній мірі впливає на права та обов'язки ОСОБА_5 , якого до справи було залучено одночасно з призначенням експертизи, що у повній мірі порушує його право на захист, порушує принцип змагальності сторін та законності судового процесу. Вказує, що дану ухвалу суд постановив без заслуховування думки ОСОБА_5 .
Водночас зазначає, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції на вирішення експерта поставив питання, які не можуть ставитись у рамках земельно-технічної експертизи. Частина поставлених судом питань не можуть ставитися на вирішення експерту, оскільки він не може давати відповідь на нього, так як це є компетенцією державних або землевпорядних органів, проте аж ніяк не судового експерта. Вважає, що насамперед позивачу слід було звернутися до Ковельської міської ради, котра ухвалювала оскаржуване рішення № 42/81 від 26.10.2023 року «Про затвердження протоколів узгоджувальної комісії» та протоколу №29 від 05.10.2023 року, для з'ясування вказаного питання. Відтак, дане питання є передчасним та адресованим до не відповідного суб'єкта , та відповідно не може бути включене в перелік питань для вирішення експерта в судовій експертизі.
Також вказує, що визначення експерта, що проводитиме експертизу, теж відбувалося без третьої особи - ОСОБА_5 . Водночас, апелянт має глибокі сумніви щодо незаангажованості та незацікавленості даного експерта. На думку третьої особи, враховуючи, що відповідачем у справі є Ковельська міська рада, дану експертизу слід доручити незалежному державному органу, наприклад Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
У зв'язку з наведеним, вважає за доцільне в даному випадку на вирішення земельно-технічної експертизи поставити наступні питання:
1. Які є технічно можливі варіанти влаштування проїзду (доїзду) землями комунальної власності до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0710400000:02:014:0003, що належить ОСОБА_5 ?
2. Які є технічно можливі варіанти встановлення сервітуту щодо сусідніх земельних ділянок, наданих у приватну власність чи користування, для влаштування проїзду (доїзду) до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0710400000:02:014:0003, що належить ОСОБА_5 ?
3. Який із запропонованих варіантів влаштування проїзду (доїзду) землями комунальної власності чи землями, наданими у приватну власність/ користування, чи встановлення сервітуту до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0710400000:02:014:0003, є найменш обтяжливим?
Проведення судової експертизи просить доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
В іншій частині ухвалу суду просить залишити без змін.
Третя особа ОСОБА_5 та його представник адвокат Терлецький О.М., будучи повідомленими апеляційним судом через електронний суд про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Також не з'явилися інші учасники - представник відповідача Ковельської міської ради (повідомлено через електронний суд) та третя особа ОСОБА_4 (вважається повідомленим згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Відзив на апеляційну скаргу до суду не було подано.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із вимогами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про призначення судової експертизи, суд першої інстанції виходив із доцільності її призначення у даній справі, враховуючи доводи сторони щодо забезпечення сприяння судом у наданні нею належних та допустимих доказів у даній справі, тому з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, клопотання задовольнив.
Такий висновок зроблений з додержанням норм процесуального права.
Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є визнання протиправним та скасування рішення Ковельської міської ради №42/81 від 26.10.2023 року «Про затвердження протоколів узгоджувальної комісії» та протоколу № 29 від 05.10.2023 року. Оскаржуване рішення і протокол стосуються вирішення спірного питання щодо проїзду (проходу) до будинку АДРЕСА_2 та до будинку АДРЕСА_1 .
Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Пунктом 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що основними видами інженерно-технічної експертизи, крім інших, є земельно-технічна експертиза.
Відповідно до п. 6.1. Розділу ІІ зазначених Науково-методичних рекомендацій, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
З викладеного вище вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення земельно-технічної експертизи у цій справі, діяв у межах діючого законодавства, що регулює порядок призначення та проведення експертиз.
Під час вирішення клопотання про призначення судової експертизи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з'ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань у іншій сфері, ніж право.
За приписами ст.ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто для надання висновку про законність оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування необхідні спеціальні знання в галузі земельно-технічної діяльності. Такий висновок може бути зроблений саме за результатом проведення відповідної земельно-технічної експертизи.
Щодо доводів апеляційної скарги третьої особи на стороні відповідача в частині незгоди із питаннями, поставленими на вирішення експерта, то колегія суддів не бере їх до уваги і зазначає, що відповідно до норм ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Зі змісту питань, які судом поставлені для вирішення в оскаржуваній ухвалі, апеляційний суд не вбачає таких, що не стосуються предмета доказування у даній справі.
Разом з тим, питання, які просить включити до переліку представник третьої особи в апеляційній скарзі, стосуються вирішення його спору з іншими суміжними землекористувачами щодо права проїзду до його земельної ділянки та встановлення земельного сервітуту, однак позов стосується захисту прав позивача ОСОБА_1 шляхом оскарження рішення міської ради. Крім того, третя особа не позбавлена надати суду висновок експерта, виконаний на його замовлення та з тими питаннями, які він вважає за необхідне дослідити в межах розгляду даної справи.
Також колегія суддів вважає безпідставним вимогу апеляційної скарги щодо незгоди із судовим експертом, якому призначено проведення земельно-технічної експертизи, оскільки як встановлено ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, експерта чи експертну установу визначає суд. Отже, такого права третя особа у справі не має. Разом з тим, третьою особою не заявлялось відводу експерту, визначеному судом, з підстав, передбачених ст. 38,36 ЦПК України, та в апеляційній скарзі не наведено таких обставин.
У разі відсутності в експерта необхідних знань або необхідності залучення інших експертів, призначений судом експерт повинен невідкладно повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи, відповідно до норм ч.7 ст.103 ЦПК України, або ж мотивовано відмовитись від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків, як це передбачено ч. 8 ст. 72 ЦПК України.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_5 , подану його представником ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді