Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №501/399/25
Провадження по справі № 2-а/514/13/25
11 березня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравченко П.А.,
за участю секретаря судового засідання - Мельниченко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Бессарабське в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
29.01.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Станіславська А.В., звернулась до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 11 жовтня 2024 року№1386, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн та провадження по справі закрити.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 13.11.2024 року старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1386.
14.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 №1386 від 14.11.2024 року винесено постанову №1386, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. У постанові вказано, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1386 від 13.11.2024 року, складеного старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_1 в період з 19.05.2024 по 16.07.2024 вчасно не повідомив про зміну своїх персональних даних та не здійснив їх звірку з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 4 п.п. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» відповідно до якого, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти ( за наявності електронної пошти ) та інші персональні дані, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Позивача вважає, шо постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 28 лютого 2025 року поновлено пропущений процесуальний строк на оскарження в судовому порядку постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі
Вказану ухвалу, копію позовної заяви з доданими до неї документами, надіслано відповідачу та третій особі разом з судовими повістками до електронного кабінету через систему «Електронний суд».
В судове засідання представник позивач та позивач не з'явилась. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Норми КАСУ визначають певні особливості розгляду термінових адміністративних справ, до категорії яких відноситься і ця справа.
Відповідно до норм статті 268 КАСУ неприбуття у судове засідання учасника справи повідомленого шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ураховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленні про її розгляд в суді, а також встановлені процесуальним нормами обмежені строки розгляду такої категорії справ ( ч.1 статті 286 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі позивача, відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі з огляду на наступне.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 14 листопада 2024 року прийнято постанову якою притягнуто гр-на ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживання (перебування) по АДРЕСА_1 , ТОВ «Черноморський рибний порт» механізатор, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області 12.07.1996 р.
За змістом вказаної постанови її прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №1386 від 14 листопада 2024 року, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 , яким зафіксоване порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, вчинене в особливий період, яке полягало у тому, що він вчасно не повідомив про зміну своїх персональних даних та не здійснив їх звірку з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 4 п.п. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» відповідно до якого, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти ( за наявності електронної пошти ) та інші персональні дані, до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КУпАП) передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно ст. 245, ч. 1 ст. 249 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частинами 6-8 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 280, ч. 1 ст. 283 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до вимог п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
В контексті наведеного суд зазначає, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Так, згідно пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, тобто, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у тому що в період з 19.05.2024 по 16.07.2024 вчасно не повідомив про зміну своїх персональних даних та не здійснив їх звірку з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З матеріалів справи слідує, що позивач в період з 19.05.2024 по 16.07.2024 мав повідомити про зміну своїх персональних даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто, днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня, а саме останнім днем 16.07.2024 р.
Таким чином, датою вчинення правопорушення є 16.07.2024 року, коли позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних.
Отже, враховуючи сплив тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, суд констатує, що вказана постанова від 17 листопада 2024 року, була складена поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме після спливу трьох місяців з дати його вчинення, а тому вказана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне про адміністративне правопорушення саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №1386 від 14 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнятті постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.03.2025 року.
Суддя П.А. Кравченко