Справа № 523/1175/25
Провадження №2-с/523/43/25
"18" березня 2025 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Далеко К.О., розглянувши заяву божника ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №523/1175/25 від 30.01.2025р, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» про видачу судового наказу про стягнення суми заборгованості за спожитий природній газ з ОСОБА_1 ,
12 березня 2025р заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі вищевказаною заявою про скасування судового наказу.
14 березня 2025р суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статей 14, 33 ЦПК України.
В обґрунтування своєї заяви, ОСОБА_1 посилається на безпідставність та необґрунтованість вимог стягувача, оскільки за адресою, за якою заявлена вимога про стягнення боргу: АДРЕСА_1 , відсутній будь-який борг за спожитий природний газ, що підтверджується актами демонтажу/монтажу побутового лічильника від 11.11.2024 року та обстеження лічильника від 25.02.2025, складеними представниками АТ «Одесагаз». Згідно вказаних актів показники лічильника дорівнюють нулю. За даною адресою ніхто не проживає, стан квартири «від будівельників». Зазначені акти наявні в електронному кабінеті споживача за посиланням https ://mv. gas.ua/home до якого у заявника (ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України ») є вільний доступ. Розрахунок заборгованості, складений заявником, є не вірним. Крім того, заява про видачу судового наказу подана заявником до суду у порушення ст. 162 ЦПК України, оскільки адреса проживання боржника є АДРЕСА_2 , що відноситься до Київського району міста Одеси, та не підсудна Суворовському районного суду м. Одеси.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що строк для подачі заяви про скасування судового наказу боржником не пропущений, оскільки судовий наказ отримано 01.03.2025р, а 12.03.2025 боржник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.
Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстави для повернення заяви відсутні.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Судовий наказ видано відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, а тому його може бути скасовано.
Так, з поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу, посилаючись на необґрунтованість вимог стягувача.
Вказані обставини свідчать про наявність спору, а зазначені в заяві ОСОБА_1 доводи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність скасування судового наказу та роз'яснення заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом із тим, суд вважає за потрібне роз'яснити заявнику (боржнику) ОСОБА_1 , що заява ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» про видачу судового наказу підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зазначається про те, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Тому, заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на думку суду повинні подаватися за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.170,171,260-265 ЦПК України, суддя
Скасувати судовий наказ Суворовського районного суду міста Одеси по справі №523/1175/25 від 30.01.2025р, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» про видачу судового наказу про стягнення суми заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 3766,70 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн. з ОСОБА_1 .
Роз'яснити ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18.03.2025р.
Суддя: