Справа № 523/1488/23
Номер провадження 3/523/358/24
"04" січня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Дяченко В.Г. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №358637 від 13 грудня 2022 року, ОСОБА_1 13 грудня 2022 року о 19 год.35 хв. керував по вулиці Агрономічна, буд.27, м. Одеса, транспортним засобом марки «Ауді», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. № 1306, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», що підтверджується тестом від 13.12.2022 року, кількісний показник склав 2,57 проміле, тест №1038.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Будь-яких клопотань, заяв чи доказів на спростування своєї вини у скоєному правопорушенні суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (Постанова Верховного Суду справі № 686/11314/17).
За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, доказами у даній справі є протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 358637 від 13.12.2022 року, тест №1038, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд воді транспортного засобу від 13.12.2022 року, та письмові пояснення ОСОБА_2 .
При цьому, жодного доказу на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 13 грудня 2022 року о 19 год.35 хв. автомобілем, матеріали справи не містять.
З огляду на наведене суддя дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. В свою чергу, за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено, що він є суб'єктом вчинення цього адміністративного правопорушення, а тому за таке правопорушення не може нести відповідальність.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р.№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у тому числі і закріпленої у статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. У справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутності у діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .
Керуючись ст.ст.130,247,251,284 КУпАП суддя,-
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя