Справа № 761/10528/25
Провадження № 1-кс/761/7561/2025
18 березня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 12 березня 2025 року (вх. № 831зкп від 12.03.2025)
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 12 березня 2025 року (вх.№ 831зкп від 12.03.2025).
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що 12.03.2025 до ДБР було подана заяву щодо вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України. Оскільки відомості до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, заявник просить зобов'язати уповноважену особу ДБР внести відомості до ЄДРД відомості за заявою від 12.03.2025 (вх.№ 831зкп від 12.03.2025).
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити. Посилаючись на матеріали, які додатні до скарги, пояснив, що в провадженні судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 знаходиться цивільна справа №757/57590/23-ц за позовом ОСОБА_4 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та за іншими вимогами, під час судового розгляду якої суддею винесені завідомо неправдиві відомості до ухвал у справі, чим вчинено службове підроблення. Зазначив, що внесення відомостей до ЄРДР, в подальшому може бути підставою для відводу вказаного судді від розгляду зазначеної цивільної справи.
Уповноважена особа ДБР у судове засідання не з'явилась, про розгляд повідомлена.
Згідно з Листом Державного бюро розслідувань від 14.03.2025 адвокату ОСОБА_3 повідомлено, що його заява щодо можливих протиправних дій судді Печерського районного суду міста Києва та з інших питань розглянута в межах компетенції та направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві для організації розгляду.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п.1 ч.1 ст.303 КПК України).
За змістом ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя доходить висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст.2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст.383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Так, зі змісту скарги, поданої до слідчого судді вбачається, що у заяві від 12.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення, викладені обставини про ймовірне вчинення кримінального правопорушення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 , передбаченого ст.366 КК України.
На думку слідчого судді, викладені у скарзі обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається із тексту скарги (інших документів суду не надано), у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 .
При цьому, заявник не наводить у скарзі будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення суддею кримінального правопорушення ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності його дій під час здійснення професійної діяльності та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб ДБР виконати вимоги ст.214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою від 12.02.2025 - відсутні, а тому в задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у скарзі повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами, на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Слідчий суддя зауважує, що на час розгляду скарги, заява ОСОБА_3 передана для розгляду до іншого правоохоронного органу.
Керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 12 березня 2025 року (вх. № 831зкп від 12.03.2025).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1