Справа № 450/680/17 Провадження № 2/450/709/24
"22" травня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Микитів Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом
про (предмет позову) з урахуванням уточнених позовних вимог:
визнати недійсним та скасувати заповіт складений від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 , посвідчений 29 грудня 1986 року секретарем виконкому Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, зареєстрований в реєстрі за № 20
визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на другий поверх житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110,2 кв. м. з яких 50,0 кв. м. житлової площі та 60,2 кв. м. допоміжної площі, що належав ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/ 4 частину першого поверху житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110,2 кв. м. з яких 50,0 кв. м. житлової площі та 60,2 кв. м. допоміжної площі, що належав ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом на 3/ 4 частин земельної ділянки, площею 0,1142 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в селі Лисиничі з кадастровим номером 4623683800:01003:0384, що належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
визнати за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/ 2 частину першого поверху житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110,2 кв. м. з яких 50,0 кв. м. житлової площі та 60,2 кв. м. допоміжної площі, що належав ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
визнати за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/ 4 частину першого поверху житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110,2 кв. м. з яких 50,0 кв. м. житлової площі та 60,2 кв. м. допоміжної площі, що належав ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
визнати за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/ 2 частину земельної ділянки, площею 0,1142 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в селі Лисиничі з кадастровим номером 4623683800:01003:0384, що належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
підстава позову (позиція позивача):
ОСОБА_8 з підстав, що не заборонені законом набула право власності на житловий будинок с. Лисиничі, Пустомитівського району, Львівської області, зареєстрованого в погосподарських книгах Лисиничівської сільської ради під №392.
Такий будинок, відповідно до договору дарування від 29.04.1974 року, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_7 (син) та ОСОБА_9 (дочка), прийняли у дар в рівних частках по кожен з обдарованих.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 , не розпорядившись своїм майном на випадок смерті в зв'язку з чим таке майно підлягає спадкуванню за законом в порядку черговості. Єдиною спадкоємицею після її смерті, була її мати ОСОБА_8 , яка прийняла спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном (батько спадкодавці ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 .
У січні-лютому 1998 року, ОСОБА_7 дізнався, що половину існуючого будинку (який був успадкований покійною ОСОБА_5 після смерті дочки), його мати заповіла дочці ОСОБА_11 . 02.09.1998 року ОСОБА_7 разом із братом ОСОБА_12 та сестрою ОСОБА_13 звернулись до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_6 про визнання заповіту, свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності на 13/50 ідеальних частин житлового будинку. Такий позов судом не розглянуто, у відповідь на запит, щодо ходу розгляду справи в суді, надано відповідь, що позовна заява надійшла до суду 23.10.1998 року та була передана на розгляд судді. Процесуальне рішення за наслідками розгляду справи не виносилось, згідно обліково-статистичної картки на цивільну справу №2-124/2001, таку справу залишено без розгляду. Справа в канцелярію суду не передавалась. За таких обставин строк позовної давності було перервано пред'явленням позову, в розумінні ст. 79 ЦК УРСР 1963 року. Відповідно спадкування частини житлового будинку, який належав ОСОБА_8 , яку вона успадкувала після смерті дочки ОСОБА_9 , повинно здійснюватися за законом в порядку черговості.
ОСОБА_7 був спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_5 , який прийняв спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Таким чином ОСОБА_7 належав цілий тоді існуючий житловий будинок.
13 лютого 1986 року виконавчий комітет Лисиничівської сільської ради народних депутатів надав дозвіл ОСОБА_7 на добудову до існуючого житлового будинку у селі Лисиничі другого поверху.
Рішенням Лисиничівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району, Львівської області від 08.09.1988 року вирішено погодитися з висновками Львівського БТІ та вважати можливим оформити право власності окремим громадянам на житлові будинки в селах Лисиничі та Підбіріці.
15 вересня 1988 року виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів ОСОБА_7 , на підставі рішення виконкому Пустомитівської районної Ради народних депутатів від 15 вересня 1988 року №332, видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок в цілому в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з вище вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
11 жовтня 2000 року ОСОБА_7 склав два заповіти, посвідчені секретарем виконкому Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Відповідно до першого спадкодавець на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: частину першого поверху житлового будинку та всі господарські будівля (стайню, гараж, пивницю, криницю, огорожу, ворота, вбиральню)та земельну ділянку, площею 0,1142 га заповів дружині поливко ОСОБА_14 ; другим заповітом на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: другий поверх житлового будинку заповів синові ОСОБА_1 .
Спадкоємці які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні.
Спадкування іншої частки першого поверху житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка не охоплена заповітом повинна здійснюватися по закону. Спадкоємцями першої черги є дружина покійного - ОСОБА_2 та сини ОСОБА_1 та ОСОБА_15 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , прийняли спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.
01 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало його батькові. Однак, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з розбіжністю у відомостях стосовно суб'єктів права власності на житловий будинок який входить до складу спадщини у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, видане 15.12.1988 року та матеріалах інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ».
Позиція відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили, свою позицію щодо пред'явленого позову суду не надали.
Процесуальні рішення у справі.
21.04.2017 року - ухвала про відкриття провадження у справі. 27.08.2018 року - витребувано докази, провадження по справі зупинено до залучення у участі в справі правонаступника. 10.06.2019 року - задоволено клопотання про залучення спадкоємців в якості відповідачів по справі. 27.10.2020 року - ухвала про витребування доказів. 29.07.2021 року - подано заяву представницею позивачів в порядку ст. 49 ЦПК України. 15.05.2023 року - подано заяву представницею позивачів в порядку ст. 49 ЦПК України.
Встановлені судом фактичні обставини справи, оцінка суду.
На наданій ОСОБА_8 земельній ділянці площею 0.11 га на підставі рішення виконкому Лисиничівської сільської ради депутатів трудящих від 05.10.1965 року, було збудовано житловий будинок до 01.05.1968 року, який складається з трьох кімнат житловою площею 40 кв. м., кухні та коридору та знаходиться в с. Лисиничі, Пустомитівського району, Львівської області. Такий будинок зареєстровано в погосподарських книгах Лисиничівської сільської ради під №392. Отже, ОСОБА_5 з підстав, що не заборонені законом набула право власності на житловий будинок.
Такий будинок, відповідно до договору дарування від 29.04.1974 року, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_7 (син) та ОСОБА_9 (дочка), прийняли у дар в рівних частках по кожен з обдарованих, що підтверджується договором дарування, посвідченим нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Дмитерко М. І. зареєстрований за реєстром №929.
Згідно свідоцтва про смерть, виданим 05.12.1985 року Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району, серія НОМЕР_1 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 , не розпорядившись своїм майном на випадок смерті.
В силу вимог ст. 524 ЦК УРСР 1963 року (який діяв на час смерті спадкодавці), за відсутності заповіту, майно покійної підлягало спадкуванню за законом в порядку черговості. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, єдиною спадкоємицею після її смерті, була її мати ОСОБА_8 , яка прийняла спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном відповідно до ст. 549 ЦК УРСР. Батько спадкодавці ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 09.06.1975 року, серія НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 - свідоцтво про смерть, видане 21 липня 2987 року серії НОМЕР_3 .
29 грудня 1985 року, ОСОБА_5 склала заповіт яким заповіла у власність своїй дочці ОСОБА_6 належного їй житлового будинку. Вказаний заповіт, підписаний заповідачкою та секретарем виконкому Лисиничівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району, Львівської області та зареєстрований в реєстрі за №20. Отже, такий заповіт складений уповноваженою законом особою та підписаний спадкодавцем, його складення відповідає приписам ст. 534 ЦК УРСР 1963 року, доказів які б свідчили про недійсність вказаного заповіту суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено. Тому відповідно до такого заповіту до спадкодавця в порядку спадкування за заповітом повинно б перейти право власності на частку житлового будинку який складається з трьох кімнат житловою площею 40 кв. м., кухні та коридору та знаходиться в АДРЕСА_1 .
Іншу частину спадкового майна, після смерті матері ОСОБА_5 , успадкував її син ОСОБА_7 як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року (довідка №495 від 03.08.1987 року) і як наслідок він став власником житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та який на той час складався з трьох кімнат житловою площею 40 кв. м., кухні та коридору.
13 лютого 1986 року виконавчий комітет Лисиничівської сільської ради народних депутатів надав дозвіл ОСОБА_7 на добудову до існуючого житлового будинку у селі Лисиничі другого поверху, що підтверджується архівною довідкою від 22.01.1998 року №П-104. Внаслідок проведення добудови, загальна площа житлового будинку значно збільшилась.
В зв'язку з завершення відповідної добудови, рішенням Лисиничівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району, Львівської області від 08.09.1988 року вирішено погодитися з висновками Львівського БТІ та вважати можливим оформити право власності окремим громадянам на житлові будинки в селах Лисиничі та Підбіріці.
15 вересня 1988 року виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів ОСОБА_7 , на підставі рішення виконкому Пустомитівської районної Ради народних депутатів від 15 вересня 1988 року №332, видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок в цілому в АДРЕСА_1 .
18 червня 1998 року, в зв'язку з надходженням заяви ОСОБА_7 , рішенням №45 виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради, було погоджено висновок Львівського БТІ про визначення ідеальних долей між співвласниками ОСОБА_7 та його сестрою ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_1 , в якому ОСОБА_7 належить 74% (що складає 37/50 частки) до всього будинку, ОСОБА_6 26% (що складає 13/50 частки) до всього будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 08.12.2000 року Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, серія НОМЕР_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з вище вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
На випадок своєї смерті, 11 жовтня 2000 року ОСОБА_7 розпорядився належним йому майном, склавши два заповіти, посвідчені секретарем виконкому Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Відповідно до першого спадкодавець на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: частину першого поверху житлового будинку та всі господарські будівля (стайню, гараж, пивницю, криницю, огорожу, ворота, вбиральню) та земельну ділянку, площею 0,1142 га заповів дружині ОСОБА_2 (заповіт зареєстрований в реєстрі за №23); другим заповітом на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: другий поверх житлового будинку заповів синові ОСОБА_1 (заповіт зареєстрований в реєстрі за №24).
Спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , прийняли спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №22 від 31.01.2017 року.
Однак, ОСОБА_1 не може оформити право власності на успадковане майно в нотаріальному порядку, оскільки на подану 01 лютого 2017 року заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало його батькові, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з розбіжністю у відомостях стосовно суб'єктів права власності на житловий будинок який входить до складу спадщини у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, видане 15.12.1988 року та матеріалах інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ». За вказаних обставин, право власності на спадкове майно не може оформити і ОСОБА_2 .
Заважаючи на викладене вище, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що спадкодавець за час свого життя на частину належного майна склав заповіт а частина майна підлягає спадкуванню за законом; те, що позивачі є спадкоємцями після смерті спадкодавця за законом першої черги спадкування так і заповітом; те, що позивачі вчинили дії, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті спадкодавця; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що ухвалення рішення на користь позивачів не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачами підставні в частині спадкування належного спадкодавцю майна та підлягають задоволенню.
В частині скасування заповіту посвідченого 29 грудня 1986 року, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки жодних доказів які б свідчили про порушення під час складення заповіту і відповідно необхідність скасування такого, позивачами суду не надано та в ході судового розгляду відповідних обставин не встановлено.
Керуючись ст. 259, 263- 265, 268, 313, 314 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 37/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110,2 кв. м. з яких 50,0 кв. м. житлової площі та 60,2 кв. м. допоміжної площі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 37/100 частин земельної ділянки, площею 0,1142 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в селі Лисиничі з кадастровим номером 4623683800:01003:0384.
Визнати за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 37/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 110,2 кв. м. з яких 50,0 кв. м. житлової площі та 60,2 кв. м. допоміжної площі.
Визнати за ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 37/100 частин земельної ділянки, площею 0,1142 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в селі Лисиничі з кадастровим номером 4623683800:01003:0384.
В задоволенні позовних вимог в іншій їх частині, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 31.05.2024 року.
Учасники справи: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , с. Бутини, Сокальський район, Львівська область; ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .
СуддяЄ. О. Данилів