Справа №:755/16815/23
Провадження №: 2/755/1558/25
"18" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Гриценко О.І.
з участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача 2 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання відповідача 1 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про призначення експертизи в межах розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Впровадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітнього ОСОБА_3 подано клопотання про призначення експертизи посилаючись на те, що банком пред'явлено позов про стягнення боргу зі спадкоємців. Відповідальність спадкоємців за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Позивачем не встановлена вартість спадкового майна, а тому є необхідність вирішення питання призначення експертизи вартості об'єкта спадкування, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємців.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивачем на підтвердження вартості спадкового майна надано довіку про оціночну вартість об'єкта нерухомості. Щодо вирішення питання про призначення експертизи висловив думку про вирішення питання на розсуд суду, проте просить суд витрати на проведення експертизи покласти на відповідача 1.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні не заперечує щодо призначення експертизи.
Відповідач 1, відповідач,2 відповідач 3, відповідач 4 в судове засіданні не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши клопотання відповідача 1, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов'язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу для з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 904/4982/20 предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі № 916/2740/19, від 06.09.2022 у справі № 924/898/21, від 02.11.2022 у справі № 915/442/21.
У справі, що є предметом вивчення, предметом спору заборгованість спадкодавця за кредитним договором, коло спадкоємців, обсяг та вартість спадкового майна.
З матеріалів справи встановлено, що до спадкового майна входить - частина квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 122,9 кв.м., житлова площа 79,6 кв.м.
Згідно з п. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до с 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Підпунктом 5.2 пункту 5 Розділу ІІ «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, передбачено, що основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Отже, враховуючи предмет та підстави позову, а також ту обставину, що дана експертиза необхідна для з'ясування обставин справи, для чого потрібні спеціальні знання, оскільки без з'ясування вказаних обставин може бути ускладнено вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення заявленого клопотання відповідача 1.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд вважає за доцільне поставити на вирішення судового експерту питання в наступній редакції: Яка ринкова вартість частки трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 122,9 кв.м., житлова площа 79,6 кв.м.?
Суд вважає, що визначене формулювання в цілому відображає питання, без встановлення якого повно та об'єктивне з'ясування відповідної обставини у даній справі буде ускладнено. При цьому для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідачем 1 в своєму клопотанні не запропоновано експертної установи, представником позивача та представником відповідача 2 в судовому засіданні також на висловлено пропозицій щодо експертної установи.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз
Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
Отже, витрати за проведення експертизи суд покладає на відповідача 1.
Разом з тим, суд нагадує, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ст. 109 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22) зазначено, що «стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18)».
У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
У п.п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-104, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача 1 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про призначення експертизи задовольнити.
Призначити в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення боргу кредитором спадкодавця оціночно-будівельну експертизу.
На розгляд експертів поставити наступне питання:
Яка ринкова вартість частки трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 122,9 кв.м., житлова площа 79,6 кв.м.?
Проведення експертизи доручити експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок, 6).
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.
Витрати пов'язанні із виконанням цієї ухвали покласти на відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 ).
Об'єкт дослідження:
-частина квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 122,9 кв.м., житлова площа 79,6 кв.м.
Зобов'язати ОСОБА_4 за першою вимогою експерта забезпечити доступ до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та надати документи, необхідні для проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
В розпорядження експертної установи надати матеріали цивільної справи № 755/16815/23.
Роз'яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Висновок необхідно направити до Дніпровського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 40).
Провадження у справі зупинити до отримання висновку оціночно-будівельної експертизи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 19.03.2025 року.
Суддя Н.О.Яровенко