Справа №:755/3929/25
Провадження №: 1-кс/755/842/25
"17" березня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_2, при секретарі ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.03.2025,
встановив:
11 березня 2025 року в провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.03.2025.
Скарга обґрунтована тим, що в Київському апеляційному суді здійснювався апеляційний перегляд справи № 760/11969/24 (апеляційне провадження № 33/824/4459/2024) про військове адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП (суддя ОСОБА_4), про притягнення його до адміністративної відповідальності.
29.01.2025 ним було подано заяву про видачу копії технічного запису судового засідання від 30.09.2024, у тому числі, надання доступу до нього в електронному кабінеті ЄСІТС «Електронний суд», а також, після відмови, повторно подано заяву 26.02.2025, на яку 07.03.2025 йому надійшов повторний лист № 05-02/488/2025 від 04.03.2025.
Зокрема, відповіді були мотивовані тим, що нормами КупАП не передбачено ведення журналу (протоколу) судових засідань та здійснення звукозапису судового засідання. А також, було двічі невірно зазначено про те, що постанову прийнято 30.09.2024, про те, її було прийнято 07.10.2024.
Крім того, не було додано до додаткових відомостей про учасника справи ДП «Інформаційні судові системи» його РНОКПП.
05.03.2025 року він звернувся до канцелярії Київського апеляційного суду з метою отримання копії технічного запису судового засідання (з використанням способу отримання на оптичному диску), проте, інформації йому не було надано.
Вважає, що в діях посадових осіб Київського апеляційного суду вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України, тобто незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.
Зазначені дії завдали йому моральної шкоди, оскільки не дали в повній мірі забезпечити права доступності до правосуддя, а також створили перешкоди для реалізації їй прав як потерпілого.
07.03.2025, з використанням адреси електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ним було подано заяву про кримінальне правопорушення до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса електронної поштової скриньки «dniprovskyi_pd@kyiv.police.gov.ua»). В заяві ним було висловлене прохання повідомити його за результатами розгляду його заяви на електронну пошту.
Однак, протягом доби не було внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочате досудове розслідування.
У зв'язку із чим ОСОБА_1 просить зобов'язати уповноважену особу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги.
Суб'єкт оскарження в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, також не прибув та не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 26 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені КПК України, та ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя розглядає скаргу у відсутність зазначених осіб.
Дослідивши матеріали судового провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
У відповідності з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою від 07.03.2025 про наявність у діях посадових осіб Київського апеляційного суду ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України, які полягали у ненаданні за його зверненням копії технічного запису судового засідання від 30.09.2024 у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі не наданні доступу в електронному кабінеті ЄСІТС «Електронний суд».
Стаття 376-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, іншої автоматизованої системи, що функціонує в суді, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Державній судовій адміністрації України, їх органах, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в таких системах, чи інше втручання в роботу таких систем, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, або іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до таких систем.
Частина друга передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Автоматизована система це сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів судів та Державної судової адміністрації України, що забезпечує функціонування документообігу суду, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізацій, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист від несанкціонованого доступу тощо.
Відомостями, що вносяться до автоматизованої системи документообігу суду, може бути: вхідна кореспонденція, зокрема процесуальні документи, листування щодо судових справ та інші документи.
Інформацією, що містить автоматизована система документообігу суду, може бути: реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа; дата реєстрації та вхідний номер документа; номер справи; номер провадження справи; наявність у судді допуску до державної таємниці або дозволу на розгляд судових справ з грифом «Для службового користування»; інформація про стан розгляду справ тощо.
Основним безпосереднім об'єктом злочину за ст. 376-1 КК України є порядок роботи автоматизованої системи документообігу суду, а також безпека роботи такої системи, що забезпечує збереження інформації, яка в ній містяться. Додатковий об'єкт злочину - суспільні відносини у сфері забезпечення незалежності суддів при відправленні правосуддя.
Предметом злочину є: 1) відомості, що вносяться до автоматизованої системи документообігу суду; 2) інформація, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду; 3) автоматизована система документообігу суду.
Відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено здійснення фіксування судового процесу. Фіксація судового провадження передбачена положеннями Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, детально вивчивши та надавши оцінку заяві ОСОБА_1 щодо вчинення посадовими особами Київського апеляційного суду кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України, слідчий суддя вважає, що заява скаржника, не містить відомостей, які б вказували на вчинення посадовими особами, кримінального правопорушення, а посилання заявника на ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України, є лише суб'єктивним викладом обставин та припущеннями скаржника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_1 від 07.03.2025 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а викладених у заяві обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.03.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_2