Номер провадження 2/754/1987/25
Справа №754/17687/24
Іменем України
19 березня 2025 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що 30.06.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 002/10687792-SP про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов Договору, Товариство встановлює клієнту кредитний ліміт строком на 365 днів з подальшою пролонгацією строку дії кредитного Договору. У подальшому 15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого АТ «Таскомбанк» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуває право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 17814,98грн, з яких: 7989,73грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 9825,25грн - загальна заборгованості за відсотками.
У зв'язку з тим, що первісний кредитор, виконав свої зобов'язання за кредитом перед відповідачем у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідач порушив свої зобов'язання за кредитними договорами, то ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» як правонаступник, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним Договором № 002/10687792-SP в розмірі 17814,98грн.
20.12.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
25.12.2024 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою його реєстрації, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА (м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 2-Б, кв. 100,). Однак, станом на 27.01.2025 повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу по справі в матеріалах справи відсутнє.
Тому, 27.01.2025 суд повторно повідомляє відповідача про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін для надання можливості надати пояснення та докази щодо справи. До суду повернулись конверти із копією ухвали про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї, адресованою для відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Станом на 19.03.2025 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та ухвалює заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їм правовідносини.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 448390.
Відповідно до п. 1 Заяви зазначено, що ОСОБА_1 цією заявою приєднується до частини 1 Публічної пропозиції, та просить АТ «Таскомбанк» надати йому електронні довірчі послуги, що включають створення його удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані Банку або третім особам (які мають право використовувати мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку.
При здійсненні взаємодії між ним та Банком погоджується на використання Банком аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та аналогу печатки Банку, зразок яких наведеного в частині 1 Публічної пропозиції, при укладанні ним будь-яких правочинів або направленні йому будь-яких документів в тому числі з використанням мобільного додатку. Використання ним удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах що адресовані Банку та формуються з використанням мобільного додатку.
Зокрема у п. 5 Заяви відповідач підтверджує, що після здійснення Банком процедури ідентифікації/варифікації його особи та отримання Банком від його імені Заяви про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції, між ним та Банком буде укладено Договір щодо надання йому банком електронних довірчих послуг та використання аналогів власноручних підписів сторін.
Будь-яких інших кредитних Договорів, зокрема Договору № 002/10687792-SP про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не мітять підтверджень про встановлення АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 кредитного ліміту, його строк та розмір.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення прав вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, положеннями ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним Договором № 002/10687792-SP, в загальному розмірі 17814,98грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що
Згідно із указаними положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом із тим, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, банківська виписка (облікова) з рахунків позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.
Суд установив, що матеріали справи не містять Договору № 002/10687792-SP про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб укладеного між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , з якого можливо було б встановити виникнення кредитних правовідносин між кредитором та позичальником.
Долучена позивачем до матеріалів справи Заява ОСОБА_1 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 448390, не містить жодного посилання на укладання між сторонами кредитного Договору № 002/10687792-SP, видачі кредитної картки та встановлення відповідного кредитного ліміту.
А зміст самої Заяви № 448390 зводиться до того, що відповідач ОСОБА_1 просив АТ «Таскомбанк» надати йому електронні довірчі послуги, що включають створення його удосконаленого електронного підпису.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду виписки з рахунку відповідача, що підтверджують надходження кредитних коштів на відкритий на його ім'я банківський рахунок.
Так, в позовній заяві позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора АТ «Таскомбанк» за кредитним Договором № 002/10687792-SP від 30.06.2021 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі Договору факторингу № НІ/11/19-Ф, який було укладено 15.05.2024.
Однак суд позбавлений можливості пересвідчитись у виникнення таких кредитних правовідносин між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 у звязку з відсутністю такого кредитного Договору в матеріалах справи.
Отже з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту виникнення між сторонами правовідносин з приводу обов'язку відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором № 002/10687792-SP від 30.06.2021 на користь позивача.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки представником позивача не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України.
Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись Конституцією України, статтями 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 265-268 ЦПК України, суд,
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2025.
Суддя В. В. Бабко