Номер провадження 1-кп/754/649/25
Справа № 754/2683/25
17 березня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12024100030002301 від 05.09.2024 р. відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Болотня Іванківського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, інваліда 2 групи, вдівця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ("Київський пансіонат ветеранів праці"), не судимого,
про застосування примусових заходів медичного характеру,
за участі сторони обвинувачення - прокурора - ОСОБА_4 ,
сторони захисту - захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника особи, відносно якої розглядається клопотання, - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 05.09.2024 р. приблизно о 05 год., перебуваючи у стані неосудності у приміщенні кімнати № 1507 «Київського пансіонату ветеранів праці», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживав спільно у приміщенні вищевказаної кімнати, взяв до рук плаский гострий колюче-ріжучий предмет типу клинка ножа, що мав з одного боку обух з добре вираженими ребрами та ріжучу кромку (лезо) з протилежного, утримуючи вищевказаний предмет у правій руці, підійшов до ОСОБА_8 , яий у цей момент перебував у положенні лежачи на правій бічній і задній поверхнях тіла, та наніс останньому зазначеним предметом шість ударів у ділянку розташування життєво-важливих органів.
У результаті своїх дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_8 одне проникаюче поранення в область грудної клітки, а саме у ліву плевральну порожнину, яке продовжується рановим каналом у напрямку справа-ліворуч, спереду-назад та дещо зверху додолу, по ходу якого було ушкоджено навколосерцеву сорочку та праве передсердя серця з повним пересіченням порожнистої вени, що призвело до масивної кровотечі у порожнину навколосерцевої сорочки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Крім того, своїми діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_8 два непроникаючі поранення у передню поверхню грудної клітки, одне непроникаюче поранення у ліве плече та одне непроникаюче поранення у задню поверхню лівої половини грудної клітки над лівою лопаткою, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я, а також одне проникаюче поранення в область черевної порожнини, а саме у ділянку лівої реберної дуги, яке найбільш вірогідно заподіяно посмертно.
Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці події від проникаючого колото-різаного (ножового) поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням серця, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та перебуває в причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 у стані неосудності вчинив суспільно небезпечне діяння, яке за об'єктом посягання та об'єктивною стороною підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
ОСОБА_3 свою вину у вчиненні суспільно небезпечного діяння за викладених вище обставин визнав повністю та показав, що приблизно тиждень проживав з ОСОБА_8 в одній кімнаті. ОСОБА_8 вимагав, щоб він приніс йому горілки. Коли він їздив з дочкою додому, то взяв там ніж, яким наніс ОСОБА_8 приблизно 6 ударів.
Вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема:
- даними рапортів працівників поліції, відповідно до яких 05.09.2024 р. о 05 год. 51 хв. було отримано виклик «Вбивство» за адресою: АДРЕСА_2, де у подальшому було виявлено та затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що в ході сварки наніс ножем декілька ударів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після цього помер;
- даними протоколу огляду від 05.09.2024 р., відповідно до якого у приміщенні кімнати 1507 «Пансіонату ветеранів праці», що за адресою: АДРЕСА_2, при вході до основної кімнати зліва на ліжку у положенні лежачи на спині та ногами по діагоналі, головою обернений до стіни, а ногами - до краю ліжка, розташовується труп чоловічої статі, на якому простирадло бежевого кольору з рясними покладами білої кристалічної речовини (зовні схожої на цукор), забруднене численними плямами темно-червоної рідини - кров'ю, а місцями підсохлої крові; на передній поверхні грудної клітки в середній третині по центру маються три косо-горизонтальні рани з гострокутними кінцями веретеноподібної форми та рівними краями, на передній поверхні грудної клітки справа в проекції реберної дуги мається рана, що розташована горизонтально, з гострокутними кінцями та рівними краями; на зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині мається косо-горизонтально розташована рана з гострокутними кінцями та рівними краями; у правій лопатковій ділянці мається горизонтально розташована рана з гострокутними кінцями та рівними краями; біля ліжка на стіні з лівого боку від входу до кімнати виявлено плями бурого кольору різного розміру; також плями бурого кольору різного розміру виявлено на стіні, яка знаходиться у ізголов'я ліжка біля вмикача світла; на ліжку між подушками та трупом виявлено предмет, зовні схожий на ніж, з пластиковою ручкою червоного кольору довжиною 9 см та лезом довжиною 19 см, з плямами бурого кольору, зовні схожими на кров;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_3 показав і продемонстрував, що близько 1 місяця він проживав у Київському пансіонаті ветеранів праці по АДРЕСА_2 в одній кімнаті з ОСОБА_9 , з яким у нього виникли неприязні стосунки, вони постійно конфліктували та сварилися між собою. Напередодні вказаної події ОСОБА_10 образив його честь і гідність у присутності інших мешканців жіночої статі, що дуже зачепило його. 05.09.2024 р. уночі йому погано спалося, він вставав з ліжка близько трьох разів, при цьому, між ним та потерпілим уночі продовжувався словесний конфлікт. Приблизно о 04 год. у нього виник умисел на вбивство ОСОБА_11 . Він підійшов до тумбочки, де знаходився кухонний ніж з руків'ям червоного кольору, із лезом приблизно 20 см, який узяв спочатку у ліву руку, а потім переклав до правої руки, та підійшов до ліжка, де на правому боці лежав ОСОБА_10 , який був укритий ковдрою до шиї. Бажаючи настання смерті ОСОБА_12 , утримуючи ніж у правій руці, він наніс ОСОБА_13 перший удар ножем зверху вниз в область шиї, при цьому, майже вся довжина ножа зайшла у тіло ОСОБА_11 . Після цього потерпілий перевернувся на спину, опираючись головою об стіну, і він наніс йому правою рукою наступний удар у грудну клітку зліва зверху вниз, так як хотів влучити в серце. Таким же чином він наніс третій удар у грудну клітку. Аналогічним способом наніс четвертий удар в область живота. Не пам'ятає, чи наносив ще удари потерпілому, добре запам'ятав механізм перших чотирьох ударів. Ніж, яким він завдавав тілесні ушкодження, поклав біля ОСОБА_11 . Коли він побачив, що потерпілий не подає ознак життя, одразу повідомив персонал закладу про те, що скоїв вбивство;
- даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-24/52089-БД від 27.12.2024 р., відповідно до якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 ;
- даними висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 091-294-2024, відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні клинка та рукоятки ножа на обох об'єктах виявлено кров людини, статева належність якої не визначена через непридатність ядер лейкоцитів для дослідження, при серологічному дослідженні крові з клинка та рукоятки ножа встановлено, що її походження на обох об'єктах від ОСОБА_12 не виключається; на рукоятці ножа виявлено піт, походження якого від ОСОБА_3 не виключається;
- даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 081-432/2024, відповідно до якого в наданих на дослідження змивах речовини бурого кольору з поверхні стіни та з поверхні стіни у голів'я ліжка виявлена кров людини, при визначенні групової належності крові виявлений антиген В, що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_8
- даними висновку судово-медичної експертизи № 022-219-2085-2024, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 було виявлено шість ідентичних колото-різаних ран: три на передній поверхні грудної клітки над мечоподібним відростком груднини, одна з яких проникала у ліву плевральну порожнину, продовжуючись раневим каналом напрямком справа ліворуч, спереду назад та дещо зверху додолу, по ходу якого було ушкоджено навколосерцеву сорочку та праве передсердя серця з повним пересіченням верхньої порожнистої вени, що призвело до масивної кровотечі у порожнину навколосерцевої сорочки та тампонади її кров'ю, а також до масивної гострої кровотечі у ліву плевральну порожнину, що стало причиною масовної гострої загальної крововтрати, а дві інші непроникаючі; одну у ділянці лівої реберної дуги, проникаючу у черевну порожнину без наявності ознак внутрішньочеревної кровотечі; одну на лівому плечі з раневим каналом у межах м'яких тканин (непроникаюча) та одну на задній поверхні лівої половини грудної клітки над лівою лопаткою теж у межах м'яких тканин (непроникаюча); смерть ОСОБА_8 настала від проникаючого колото-різаного (ножового) поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням серця; механізм утворення виявлених ушкоджень полягає у нанесенні множинних ударів пласким гострим колюче-ріжучим предметом типу клинка ножа, що мав з одного боку обух з добре вираженими ребрами та ріжучу кромку (лезо) з протилежного; заподіяне ОСОБА_8 проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця за критерієм небезпеки для життя є тяжким тілесним ушкодженням, що перебуває у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого; ступінь прояву трупних явищ на час дослідження трупа може свідчити про настання смерті ОСОБА_8 05.09.2024 р.; виявлені непроникаючі поранення щодо живої людини можуть бути віднесені до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткостроковий розлад здоров'я; рана у ділянці лівої реберної дуги найбільш вірогідно заподіяна посмертно; ушкоджень, які могли б достовірно виникнути при чиненні потерпілим спротиву під час заподіяння йому тілесних ушкоджень, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено не було; однотипність ушкоджень, що були заподіяні ОСОБА_8 може свідчити, що вони виникли від неодноразової дії одного травмуючого предмету; етилового алкоголю в крові та сечі трупа ОСОБА_8 при судово-токсикологічному дослідженні знайдено не було; дослідження на наявність в тканинах трупа наркотичних речовин не проводилося; з урахуванням локалізації виявлених ушкоджень гадаю, що всі вони були заподіяні потерпілому, коли той перебував у положенні лежачи на правій бічній і задній поверхнях тіла; тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 , безумовно могли бути заподіяні йому при обставинах, які відображені у протоколі слідчого експерименту від 05.09.2024 р.;
- даними висновку судово-психіатричного експерта № 1795 від 24.12.2024 р., відповідно до якого на період часу, до якого відноситься діяння, у скоєнні якого ОСОБА_3 підозрюється та на час проведення експертизи, він виявляв ознаки «Органічного ураження головного мозку поєднаного ґенезу з психоорганічним синдромом, вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю та параноїчними включеннями» (згідно МКХ-10 F07.9). На період часу, до якого відноситься діяння, у скоєнні якого ОСОБА_3 підозрюється, та на час проведення експертизи він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки ОСОБА_3 потребує поміщення до спеціального лікувального закладу з метою обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь. ОСОБА_3 не виявляє ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин з формуванням залежності.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв'язаними між собою та приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме, вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині. доведено повністю.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки його обґрунтованість повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
За змістом ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення, які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК України) - висновку судово-медичної експертизи.
У ч. 1, ч. 2 ст. 513 КПК України визначено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
За правилами ч. 4 ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
На час розгляду клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, відсутні правові підстави для закриття кримінального провадження, відповідно до ч. 5 ст. 513 КПК України. Згідно з вимогами діючого законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 і 5 ст. 513 КПК України - у разі, якщо особа видужала, або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба у застосуванні цих заходів.
ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, будучи у стані неосудності, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи на період інкримінованого діяння він виявляв і на даний час виявляє ознаки «Органічного ураження головного мозку поєднаного ґенезу з психоорганічним синдромом, вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю та параноїчними включеннями» (згідно МКХ-10 F07.9) та не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки ОСОБА_3 потребує поміщення до спеціального лікувального закладу з метою обов"язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь (відповідно до ст. 92, ч.5 ст. 94 КК України).
ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, пов"язане з посяганням на життя іншої особи, за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду, а тому суд дійшов висновку про необхідність застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 7891 грн. 33 коп. слід віднести на рахунок держави.
Речові докази - предмет, зовні схожий на складний ніж, з пластиковою рукояткою чорного кольору; частина (злам) дерев'яної палиці довжиною приблизно 20 см; предмет, зовні схожий на ніж, з пластиковою рукояткою червоного кольору; штани темного кольору, футболка темного кольору, взуття - підлягають знищенню, а накладений на них відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва арешт, - підлягає скасуванню; змиви речовини бурого кольору зі стіни у голів'я ліжка, зі стіни, яка знаходиться ліворуч від входу, що біля ліжка з трупом, зразок букального епітелію ОСОБА_3 , зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук ОСОБА_3 , змиви з долонь лівої та правої рук ОСОБА_3 - підлягають знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94 КК України, ст.ст. 369, 372, 376, 503, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Витрати на залучення експертів в сумі 7891 грн. 33 коп. - віднести на рахунок держави.
Речові докази - предмет, зовні схожий на складний ніж, з пластиковою рукояткою чорного кольору; частину (злам) дерев'яної палиці довжиною приблизно 20 см; предмет, зовні схожий на ніж, з пластиковою рукояткою червоного кольору; штани темного кольору, футболку темного кольору, взуття - знищити, а накладений на них відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва арешт, - скасувати; змиви речовини бурого кольору зі стіни у голів'я ліжка, зі стіни, яка знаходиться ліворуч від входу, що біля ліжка з трупом, зразок букального епітелію ОСОБА_3 , зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук ОСОБА_3 , змиви з долонь лівої та правої рук ОСОБА_3 - знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_14 до набрання ухвалою законної сили залишити у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, а саме до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» (КНП «Психіатрія»), що за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Головуючий -