ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6966/24
провадження № 2-о/753/829/24
"17" березня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
представника заінтересованих осіб ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ,
08 квітня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва в порядку окремого провадження надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
У своїй заяві заявниця просить суд встановити факт проживання її однією сім'єю з ОСОБА_5 у період з літа 2006 року і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/6966/24 між суддями від 09 квітня 2024 року матеріали справи передані до провадження судді Гусак О.С.
Ухвалою суду від 01 травня 2024 року заяву було залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11 червня 2024 року заяву було повернуто заявнику.
12 червня 2024 року від заявника надійшла заява у новій редакції, де заінтересованою особою у справі зазначено ОСОБА_4 .
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року було скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
05 листопада 2024 року справа надійшла до зазначеного суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2024 року справу було передано до провадження судді Шаповалової К.В.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 09 грудня 2024 року.
Ухвалами суду від 09 грудня 2024 року було витребувано відвід приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончар Г.В. належним чином завірену копію спадкової справи за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а також витребувано від Овідіопольської районної державної нотаріальної контори належним чином завіреної копії спадкової справи за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . Окрім того витребувано від Дарницького районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ):повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, за параметрами пошуку "батько" " ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
26 грудня 2024 року до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончар Г.В. надійшла інформація, у якій вона зазначила, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , нею не заводилася та у її провадженні не перебуває.
16 січня 2025 року до суду від Дарницького районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли відомості, з яких вбачається, що 19 серпня 2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, про що виконавчим комітетом Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області було складено актовий запис № 28. Вбачається,що 17 жовтня 2006 року шлюб між подружжям було розірвано, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції у Чернігівській області було складено актовий запис № 145.
Окрім того, до суду надійшли відомості, з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві було складено актовий запис № 229. Батьками дитини зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 . Також вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Шатурської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області було складено актовий запис № 1. Батьками дитини зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9
Ухвалою суду від 24 січня 2025 року до участі у справі було залучено заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 . Судове засідання у справі було відкладено на 21 лютого 2025 року на 10:00 год.
17 лютого 2025 року до суду від представника заінтересованих осіб надійшло клопотання про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.
Судове засідання призначене на 21 лютого 2025 року було відкладено за клопотанням представника заінтересованих осіб.
У судове засідання призначене на 17 березня 2025 року з'явилися заявниця, заінтересована особа - ОСОБА_2 та у режимі відеоконференцз'язку з'явилася адвокат Рейх Л.М. - представник заінтересованих осіб. Представник заінтересованих осіб підтримала подану раніше заяву про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, оскільки із матеріалів справи вбачається, що в межах даної справи наявний спір про право. Заявниця у судовому засіданні не заперечувала щодо залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, із підстав, зазначених адвокатом. Інші учасники справи, які були присутні у судовому засіданні, не заперечували щодо залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.
Враховуючи викладене, суд доходить наступного висновку.
За змістом частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51 сво 18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.
Наявність спору про право передбачає, що суд встановлює юридичний факт, який має юридичне значення та одночасно вирішує позовні вимоги, які становлять предмет позову, і для вирішення яких необхідно встановити юридичний факт.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
У даному випадку, встановлення факту, що має юридичне значення безпосередньо пов'язано з виникненням у заявника, права на отримання та оформлення спадщини, а тому саме виникнення такого права, за наявності інших спадкоємців, в тому числі першої черги, передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого за місцем знаходження спадкового майна. У зв'язку з наведеним вище, в даному випадку вбачається спір про право, що свою чергу виключає розгляд вказаної заяви в порядку окремого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, зважаючи на заяву представника заінтересованих осіб про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляту, проти задоволення якої не заперечувала і сама заявниця, суд дійшов висновку, що вказаний факт не може бути встановлений в порядку окремого провадження, оскільки не є безспірними і пов'язані із вирішенням спору про право, а тому заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, слід залишити без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 315 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Шаповалова К.В.