Справа № 946/9877/24
Провадження № 2/946/156/25
Іменем України
(спрощене провадження)
11 березня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Богдан А.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
І. Суть позовної заяви
1.1. 09.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 25.10.2006 року Озернянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис №26,
Також, позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя з відповідачкою не склалося, виникли непорозуміння, оскільки у кожного свій погляд на сімейне життя, виховання дітей та ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки припинено і позивач не має наміру їх поновлювати. Він переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить їх інтересам, оскільки відповідачка покинула його разом із дітьми, веде асоціальний спосіб життя (ніде не працює, зловживає спиртними напоями, постійно міняє співмешканців, вдома не проживає). Також ОСОБА_1 повідомив, що від шлюбу з відповідачкою мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ним.
На даний час ОСОБА_2 від надання допомоги в утриманні дітей у добровільному порядку ухиляється, тому він вимушений звернутися до суду.
ІІ. Процедура та позиції сторін
2.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 09.12.2024 року, справа №946/9877/24 передана на розгляд судді Бальжик О.І.
2.2. Ухвалою судді від 10.12.2024 року справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні відповідно до ст.274 ЦПК України (а.с.11).
2.3. Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Позивач звернувся із заявою про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність. Відповідачка причини неявки не повідомила, відзив та клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не надіслала.
2.4. Під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини та докази на їх підтвердження
3.1. У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрованому 25.10.2006 року Озернянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис №26(а.с.8).
3.2. Від спільного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем, що підтверджується довідкою за вих.№23-05/2458 від 05.12.2025 року, виданою старостою Озернянського старостинського округу Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с.8).
3.3. Згідно характеристики, виданої старостою Озернянського старостинського округу Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 веде не нормальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, з дітьми не спілкується та не дбає про них. За характером неврівноважена (а.с.9).
ІV. Оцінка та висновки суду
4.1. Вирішуючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з такого.
Статтею ст.56 СК України передбачено право дружини та чоловіка на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Сторони припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, тому на даний час шлюб між ними носить виключно формальний характер.
Майновий спір та спір про місце проживання дітей у сторін на час розгляду справи відсутній.
Приймаючи до уваги, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та їх дітей, їх особисті та майнові права після розірвання шлюбу не будуть порушені, суд дійшов до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсному волевиявленню сторін і шлюб може бути розірваний.
4.2. Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Стаття 184 СК України визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частина 1 статті 191 СК України визначає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дітей, враховуючи вимоги ст.182 СК України та виходячи зі встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму, суд вважає, що заявлений позов, з урахуванням матеріального положення обох сторін, підлягає задоволенню та стягненню з відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
V. Розподіл судових витрат
5.1. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 копійок із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110 - 112, 141, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст.11-13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 (фактично проживає: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,- задовольнити.
2. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 25 жовтня 2006 року Озернянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис №26, - розірвати.
3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви, а саме з 09.12.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
5. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
7. Копії рішення направити для відома сторонам, а після набрання ним законної сили, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб, - до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.І.Бальжик