ЄУН 337/901/25
3/337/320/2025
17 березня 2025 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №289, складеним 17.02.2025 головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Хайдуковою С.В., при перевірці 07.02.2025 о 14.36 торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме, - проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при продажі 1 пляшки коньяку «Азнаурі» 3зір. 0,1л. за ціною 55,00грн, розрахунковий документ не видавався; - реалізація товарів за готівкові кошти на суму 315,00грн., по яким розрахункові операції проведені без застосування РРО, - згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі знаходились готівкові кошти в сумі 762,00грн. (в т.ч. покупка 55,00грн), але згідно з Х-звітом по РРО сума готівкових коштів склала 392,00грн.; - проведення розрахункової операції платіжними картками через платіжний термінал на суму 76,00грн. без застосування РРО; - відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) виявлено створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 48658,00грн, які повинні маркуватись марками акцизного податку (далі - МАП), без реквізитів МАП та/або відповідного МАП, у відповідні графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП; - порушено порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 19640,00грн - не були надані первинні документи на товар згідно з відомостями ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування, чим порушено п.1,2,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за що передбачена ч.1 ст.155-1 КУпАП.
В судовому засідання ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав повністю, подав письмові заперечення, в яких зазначив, що зазначені у протоколі твердження є бездоказовими. Так, проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 55,00грн. ним не вчинялось, ці дії охоплюються протиправною поведінкою продавця ОСОБА_2 , яка здійснила таку операцію і відносно якої складено окремий протокол про адміністративне правопорушення за цим фактом. Підприємець не несе відповідальності за самостійні дії продавця при проведенні розрахункових операцій. Реалізація товарів за готівкові кошти на суму 315,00грн. без застосування РРО є припущенням, оскільки не зазначено, коли саме проведені ці операції, відносно якого товару та з якими покупцями. Об'єктивна сторона правопорушення взагалі не сформульована. Проведення розрахункових операцій на суму 76,00грн. через платіжний термінал без застосування РРО, то законодавство не встановлено вимог в обов'язковому порядку з'єднувати та/або поєднувати РРО/ПРРО з платіжним POS-терміналом. В його торгівельному закладі РРО та POS-термінал не з'єднані між собою, тому Х-звіт і не міг відображати отримання коштів через картки. Такі кошти повністю обліковуються, що підтверджується доданою до протоколу роздруківкою. Щодо відсутності відомосте про МАП в базі даних ДПС при здійснення розрахункових операцій при продажу алкогольних напоїв, то акт перевірки не містить відомостей, у який спосіб в ході фактичної перевірки за місцем її проведення встановлені такі порушення. Крім того, відсутність будь-якої інформації в певній електронній базі даних є проблемою розробників та користувачів, до яких він не відноситься. В протоколі зазначено, що він порушив пп.1,2,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг», в той же час санкція за невидачу розрахункових документів передбачена ст.17 цього Закону. Недолік реквізиту розрахункового документу не прирівнюється до відсутності розрахункового документу як такого. Порушення порядку ведення обліку товарних запасів не охоплюється диспозицією ч.1 ст.155-1 КУпАП. Відповідно до п.12 ст.3 вказаного вище Закону суб'єкт господарювання повинен надати контролюючим органам на початок перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться в місці продажу. Під час перевірки були надані усі первинні документи на товар. Крім того, перевірка проводилась у його відсутність і він про нею не був завчасно повідомлений. Вказані обставини є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ями Д.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
У зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме уповноважена особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
За усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звинувачується в тому, що, будучи суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем, порушив порядок проведення розрахунків, визначений п.1,2,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Так, ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єктами вказаного правопорушення є особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
При цьому, диспозиція вказаної статті носить бланкетний характер, тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Згідно з ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про порушення якого ОСОБА_1 зазначено в протоколі, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Проаналізувавши вищевикладені норми права та оцінивши обставини справи, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням ст.256 КУпАП, оскільки суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення викладена не у відповідності до вимог п.1,2,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема, не зазначено в чому саме виявилось порушення цих норм чинного законодавства з боку ОСОБА_1 , коли і де воно було вчинено. В протоколі не зазначено, коли саме без застосування РРО і видачі розрахункового документу була проведена розрахункова операція на суму 55,00грн., а також розрахункові операції без застосування РРО за готівкові кошти в сумі 315,00грн. Крім того, не зазначено, які норми законодавства про розрахункові операції було порушено у випадку відсутності в почекових даних РРО інформації про серію та номер марки акцизного податку при продажі алкогольних напоїв, коли саме такі розрахункові операції були проведені.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено та до нього додано акт фактичної перевірки, реєстраційний №1755/08/01/07/08/ НОМЕР_1 від 17.02.2025, відповідно до якого перевірка проводилась 07.02.2025 в торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . До перевірки надано, зокрема, реєстраційне посвідчення на РРО від 04.09.2019, видане ГУ ДПС в Запорізькій області, реєстратор розрахункових операцій MINI-T 400ME, заводський №ПБ4101450096, фіскальний №3000771145, версія внутрішнього програмного забезпечення 4101-4, пломби ЕТ009015, ЕТ009016.
При цьому, суб'єкт господарювання ОСОБА_1 на момент перевірки був відсутній. Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_3 .
Виходячи із суті зазначених в протоколі порушень - проведення конкретних розрахункових операцій без застосування РРО, вони фактично належать до функціональних обов'язків продавця, а не суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 , який, в свою чергу, забезпечив наявність на належному йому об'єкті торгівлі РРО. В доданих до протоколу поясненнях ОСОБА_3 підтвердила, що здійснила розрахункову операцію на суму 55,00грн без застосування РРО.
Отже, фактично ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення зазначеного правопорушення за обставин, викладених в протоколі.
Крім того, акт фактичної перевірки, реєстраційний №1755/08/01/07/08/ НОМЕР_1 від 17.02.2025, суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 чи уповноваженій ним особі не вручений.
В той же час, за поясненнями ОСОБА_1 в суді він не згоден з результатами перевірки та фактично оспорює законність її проведення.
Також слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення фактично складений у відсутність ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить його підпису, відмітки про роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, та його пояснень.
Достовірні та достатні відомості про отримання ним запрошення для отримання акту фактичної перевірки, складання протоколу та надання пояснень в матеріалах справи відсутні.
Акт від 17.02.2025 про відмову від підписання та отримання акту перевірки, а також акт від 17.02.2025 про неявку особи для ознайомлення та підписання протоколу, які містяться в матеріалах справи, складені посадовими особами ГУ ДПС в Запорізькій області, тобто заінтересованими особами.
За таких обставин суд вважає зазначений протокол та акт фактичної перевірки недопустимими доказами.
Крім того, до протоколу не додано жодних інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених в ньому та акті перевірки.
Таким чином, відповідно до ст.7,245,252,280 КУпАП, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, належними, допустимими та достовірними доказами, передбаченими ст.251 КУпАП, поза розумним сумнівом не доведена, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.
У зв'язку з цим, провадження у цій справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Керуючись ст.7,9, ст.155-1,245,247,251,252,256,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративного правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Хортицького районного суду
м. Запоріжжя Н.А. Мурашова
17.03.2025