Справа № 334/1176/25
Номер провадження № 1-кп/334/447/25
11 березня 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014080060005396 від 05.12.2014 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
11.02.2025 до суду надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014080060005396 від 05.12.2014 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що 23.11.2014 приблизно о 20:00 годині, невідомий, знаходячись біля гаражу АДРЕСА_1 , шляхом злому замка, таємно, проник до нього та таємно викрав майно яке належить ОСОБА_4 , 1979 р.н., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2850 гривень. Відомості за даним фактом було внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2014 за № 12014080060005396за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 185 КК України. Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що у володінні ОСОБА_5 є власний гараж № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: вул. Верхня, 4-а. Пояснив, що останній раз був в гаражі у жовтні місяці, та коли залишав приміщення гаражу то двері гаражу закривав на замок. Так, 23.11.2014 року до останнього приблизно о 20:00 на мобільний телефон зателефонував сторож, та повідомив про те, що замок гаражу ОСОБА_4 зламали, а самі двері гаражу знаходяться у зачиненому положенні, але при цьому в середині горить світло. В подальшому потерпілий 24.11.2014 направився до свого гаражу, де сторож почепив на двері гаражу інший замок, аби в подальшому ніхто не викрав майно потерпілого. Коли ОСОБА_5 зайшов до приміщення гаражу, то виявив що речі які знаходяться в середині лежать хаотично по всьому гаражі. Після чого ОСОБА_4 виявив відсутність каструль для соління, в кількості 2 (двох) штук. Характерні ознаки які мають його каструлі це на одній каструлі була кришка зверху, мають нержавіючу сталь та об'єм по 50 літрів, вартістю 500 гривень за одну; відсутність 2 (двох) нержавіючих каністр, висотою 20 см., шириною 40 см., об'ємом по 20 літрів, також мали кришки вартістю по 300 гривень за кожну; електричну дриль марки якої потерпілий вже не пам'ятає, вартістю 250 гривень; одну ручну дриль, марки якої не пам'ятає, вартістю 100 гривень; електрорубанок моделі на пам'ятає, вартістю 500 гривень; скляні бутилі об'ємом приблизно 20-25 літрів, в кількості 3 штук, вартістю 150 гривень; алюмінієву каністру об'ємом 10 літрів, вартістю 150 гривень; 2 (дві) подушки, розмірами 1 м. х 1 м., вартістю 50 гривень за кожну. Після чого потерпілий замінив замок на дверях гаражу, та в подальшому не звертався до поліції. 30.11.2014 останній зайшов до веб-сайту «ОЛХ», та побачив, що раніше викрадені каструлі з нержавіючої сталі виставлені на продаж на даному сайті. Впізнав дане майно за відмінними рисами.
Таким чином потерпілому ОСОБА_4 діями невстановленої особи спричинено матеріальний збиток у розмірі 2 850 гривень.
04.12.2014 проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_2 , де розташований гараж № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 . В ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено: механічний замок від гаражу та належним чином упаковано.
05.12.2014 допитано в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пояснили, що про дану подію дізналися від співробітників поліції. Хто міг вчинити дане правопорушення останнім невідомо.
17.10.2019 набрав чинності Закон України від 04.10.2019 № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (далі - Закон), яким частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 3-1, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Таким чином, з моменту вчинення кримінального правопорушення до теперішнього часу минуло більше, десяти років, у зв'язку з чим закінчився відповідний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що в ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не встановлена, а також той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше, 2 років, і, таким чином, закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення не тяжкого злочину, на теперішній час є достатні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Враховуючи закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановлення особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, прокурор просить у відповідності до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити дане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому, посилалася на те, що у кримінальному провадженні здійснені всі дії, спрямовані на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, проте встановити таку особу не вдалось.
В судовому засіданні потерпіли проти закриття кримінального провадження не заперечував.
Вивчивши клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з долученими до нього додатками, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за №12014080060005396, слідує, що 05.12.2024 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 23.11.2014 приблизно о 20:00 годині, невідомий, знаходячись біля гаражу АДРЕСА_1 , шляхом злому замка, таємно, проник до нього та таємно викрав майно яке належить ОСОБА_4 , 1979 р.н., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2850 гривень..
У відповідності до клопотання прокурором констатовано, що під час досудового розслідування проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення не надалось можливим.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років..
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Як слідує з п. 4) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР, та інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12014080060005396 від 05.12.2014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню №12014080060005396, внесеному до ЄРДР 05.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 185 КК України, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та станом на день розгляду клопотання закінчився строк давності, передбачений п. 4) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014080060005396 від 05.12.2014 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження №12014080060005396 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1