Справа № 724/4500/24
Провадження № 2/724/160/25
13 березня 2025 року м.Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: Ахмедова Р.А.,
за участю секретаря судового засідання Сенік М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», в особі директора Гедзь О.В., 27.12.2024 через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за договором позики №75822374 від 01.07.2021, у загальному розмірі 37492,40 грн. Також просить стягнути понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено Договір позики №75822374, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець наддав позичальнику грошові кошти всумі 12250,00 грн. на 30днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована), а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що до моменту підписання договору позичальник вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті товариства, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначену в Правилах процедуру і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації.
Таким чином, у договорі позики встановлений строк позики 30 днів. Однак, у договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Відповідно до умов, що передбачені Правилами, строк пролонгації обмежений 90 календарними днями (п. 6.5 Правил).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання виконало та надало відповідачу кредит у визначеному договором розмірі 12 250,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на вказану в договорі платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою № КД-000002375/ТНПП від 18.11.2024 року ТОВ «ФК Фінекспрес», відповідно до якої прийнято до виконання платіжну інструкцію надану за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», про завершення 01.07.2021 року платіжної операції по перерахуванню коштів у розмірі 12250,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу dc795f96-313d-48a4-b59e-295b19bc55c8.
Враховуючи викладені умови Договору позики №75822374 від 01.07.2021 року та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 2000,00 грн. заборгованість ОСОБА_1 за договором позики складає 37492,40 грн., з яких: 11158,08 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 26334,32 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 01.07.2021 року по 21.12.2024 року.
19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» був укладений договір факторингу №1911 від.19.11.2021 року, згідно якого відступлено останньому право грошової вимоги фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року.
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу 030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року, що підтверджено Реєстром прав вимог від 03.04.2023 року.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 31 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31.12.2024 року за клопотанням представника позивача- директора ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ґедзь О.В., витребувано з Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01.07.2021 року до 04.07.2021 року.
На виконання ухвали суду від 31.12.2024 року судом одержано від АТ «Універсал Банк» інформацію, в якій зазначено, що банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 та виписку по зазначеній банківській картці за період з 01 липня 2021 року по 04 липня 2021 року.
Представник позивача - директор ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ґедзь О.В у судове засідання не з'явилася, надіслала заяву через систему «Електронний суд», в якій зазначила, що згідно відповіді АТ «Універсал Банк» вбачається, що картковий рахунок належить відповідачу та 01.07.2021 року на картку відповідача здійснено перерахунок коштів в розмірі 12250,00 грн. В матеріалах справи міститься довідка згідно якої вбачається, що відповідач здійснив акцепт/підписання договору позики №75822374 від 01.07.2021 року одноразовий ідентифікатор - 01липня 2021 року о 12 годині 30 хвилин 31 секунд. Дані факти підтверджують, що 01.07.2021 року о 12 годині 30 хвилин 31 секунд - відповідач підписав одноразовим ідентифікатором договір позики №75822374 від 01.07.2021 року, 01.07.2021 року о 12 годині 31 хвилин 27 секунд - на картковий рахунок відповідача зараховані кошти в розмірі 12250,00 грн, які перерахував позикодавець на виконання п.1 договору позики №75822374 від 01.07.2021 року. Просить розглянути позовну заяву у відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак його представник - адвокат Салтан Р.В. подав відзив на позов. Представником відповідача зазначено, що позивач не погоджується із позовною заявою та вимогами викладеними в ній та вважає, що вона є необґрунтованою та безпідставною, що є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі. Позивач зазначає, що ним 03.04.2023 року набуто право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №75822374 від 01.07.2021 року за договором факторингу №030423-ФК, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
01.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено Договір позики №75822374. Відповідно до п.2.2. Договору позики №75822374 строк позики складає 30 днів. Пунктом 2.3 Договору позики №75822374 визначено наступне: дата позики 01.07.2021, дата повернення позики 31.07.2021.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Таким чином позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення з ОСОБА_1 грошовиї коштів за Договором позики №75822374 від 01.07.2021 року.
ОСОБА_1 не отримував від ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги за Договором позики №75822374 від 01.07.2021 року.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу вважає, що з урахуванням малозначності справи, розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю скарги та виконаним адвокатом обсягом роботи (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
18.02.2025 представник позивача - директор товариства Гедзь О.В. через систему «Електронний суд» подала до суду відповідь на відзив, який вважає безпідставним та необґрунтованим. Зазначила, що відповідно до п.12, п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України загальний строк позовної давності продовжено та позивачем не пропущено, так як позивачем заявлено позовні вимоги в грудні 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, а останній за договором позики платіж здійснено 05.07.2021 року. Таким чином строк позовної давності не пропущений. З перехідних положень ЦК України вбачається, що протягом особливого періоду (дії каратнитну, військового стану) строки позовної давності зупиняються та не обраховуються на період зупинення загального строку позовної давності, кредитороам забороняється нараховувати 3% річних, інфляцію та будь-які штрафні санкції за порушення будь-яких зобов'язнь. Тому звертаючись до суду з позовом, Позивачем нараховані проценти по договору позики за базовою процентною ставкою в розмірі 1,99%, а не процентну ставку за понадстрокове користування позикою в розмірі 2,77%, що у свою чергу передбачено договором позики.
Крім того, щодо не повідомлення Відповідача про відступлення права грошової вимоги за Договором позики зазначаємо наступне: доказів про визнання договору факторингу - не дійсним та/або виконня своїх Відповідачем перед первісним/попереднім кредитором - не надано та матеріали справи не містять.
Відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги шляхом звернення з даним позовом д суду, так як в матеріалах справи наявні докази переходу права грошової вимоги від Позикодавця до Позивача.
У зв'язку з вищезезначеним просить цивільну справу розглянути у відсутності представника позивача; не застосовувати наслідки пропущення строку позовної давності; позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, по наявним в справі матеріалам.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню доданих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено Договір позики №75822374, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець наддав позичальнику грошові кошти всумі 12250,00 грн. на 30днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована), а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
Згідно з п.п. 2.1. договору, сума (загальний розмір) позики становить 12250 грн.
Відповідно до п.п. 2.2. договору, позика надається строком на 30 днів з 01.07.2021 року до 31.07.2021 року.
Згідно з п.п. 2.3 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування позикою становить 1.99 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом № 14/05/2021 від 14.05.2021 року, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасно повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною) починається з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» був укладений договір факторингу №1911 від.19.11.2021 року, згідно якого відступлено останньому право грошової вимоги фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року (а.с.29, зворот-35).
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №1911 від 19.11.2021 року, за №10563 значиться ОСОБА_1 (а.с.37,зворот-39).
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу 030423-ФК, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року (а.с.40-44).
Згідно реєстру боржників до договору №030423-ФК від 03.04.2023 року, який є додатком № 1 до вказаного договору, за №10104 значиться ОСОБА_1 (а.с.48-49).
У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості за договорм позики №75822374 від 01.07.2021 рок за період з 01.07.2021 року по 21.12.2024 року зазначено, що у відповідача наявний борг на суму 37492,40 грн., з яких: 11158,08 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 26334,32 грн. заборгованість за відсотками (а.с.5-7).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Норми права, які застосував суд та мотивована оцінка аргументів сторін. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Договори були укладені шляхом їх безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний кредитний договір №75822374 від 01.07.2021 року, та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користуваня кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами довору та розміром відсоткової ставки, тому зобов'язаний його виконувати в повному обсязі. Жодних порушень нарахувань чи неправильності вказаного розміру заборгованості щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, судом не встановлено.
Відповідачем не спростовано, що 01.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ним, укладено Договір позики №75822374, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець наддав позичальнику грошові кошти всумі 12250,00 грн. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована), а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
За клопотанням представника позивача судом на підставі ухвали суду витребувані докази від АТ "Універсал Банк", відповідно до яких на ім'я ОСОБА_1 . Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , 01.07.2021 року (дата відповідає даті укладення договору позики), на вказану картку перераховані грошові кошти в сумі 12250 грн., що свідчить про отримання відповідачем грошових коштів на підставі договору позики №75822374 від 01.07.2021 року. Натомість доказів належного виконання зобов'язань за вказаним договором позики зі сторони відповідача суду не надано.
Отже, як слідує з доказів наданих суду заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року становить 37492,40 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу 11158,08 грн., заборгованості за відсотками у сумі 26334,32 грн.
Крім того, суд не приймає до уваги позицію представника відповідача про те, що факт не отримання відповідачем повідомлення від ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором позики №75822374 від 01.07.2021 може бути підставою невиконання своїх зобов'язань перед новим кредитором, враховуючи наступне.
Так, 19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» був укладений договір факторингу №1911 від.19.11.2021 року, згідно якого відступлено останньому право грошової вимоги фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року.
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу 030423-ФК, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт можевідступити факторовісвою грошовувимогу доборжника зметою забезпеченнявиконання зобов'язанняклієнта передфактором. Зобов'язання фактора за договоромфакторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст.1078 ЦК України слідує, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно частини другої статті 517 ЦК боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України у справі №761/1543/20 від 23.02.2022 року, справа №639/86/17 від 19.01.2022, справа №554/8549/15-4 від 14.07.2021 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Тобто, за змістом цього положення несприятливі умови для нового кредитора пов'язуються із виконанням боржником обов'язку первісному кредитору, а не у звільненні від такого обов'язку в цілому.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за договором позики первісному кредитору, суду не надано.
Тому доводи представника відповідача про те, що відповідача не було повідомлено про відступлення права вимоги за договом позики, не можуть бути взяті судом до уваги для відмови у задоволені позову.
Щодо твердження представника відповідача щодо строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, слід зазначити, що відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи є порушеним право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, відмова в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 207/1892/18 констатував, що згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Разом з тим дії, що свідчать про переривання позовної давності повинні бути вчинені до спливу позовної давності. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 686/23170/19.
Суд враховує, що пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який набрав чинності з 02 квітня 2020 року, визначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, який скасовано на всій території України з 01 липня 2023 року.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і на час вирішення цього спору.
Законом України № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року,розділ ЦК України «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.
Зазначену обставину підтвердив Верховний суд у справі № 212/10834/21 від 06.12.2023. Відповідно до позиції касаційного суду, у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, за матеріалами справи підтверджено, що договір позики укладено 01.07.2021 року, строк позики складає 30 днів, тому останнім днем повернення відповідачем позики 31.07.2021 року. Позивач звернувся з цим позовом 27.12.2024 року, отже строк позовної давності не пропустив, оскільки у період з 02 квітня 2020 року по 30 червня 2023 року (до моменту скасування карантину на території України), строк позовної давності законодавцем продовжено на час дії карантину, а з 17 березня 2022 року цей строк продовжено на строк дії воєнного стану, який наразі триває.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач звернувся до суду з правом грошової вимоги до відповідача в межах строку позовної давності.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, беручи до уваги те, що відповідачем в добровільному порядку заборгованість не погашено, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн, згідно платіжної інструкції від 24.12.2024 року.
При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.
За умовами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024; Витяг з акту №3-П від 10 грудня 2024 приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 3500,00 грн, де вказані наступні надані послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви (500,00 грн); підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі (3000,00 грн), та рахунок на оплату замовлення, на підставі яких вартість надання правової допомоги склала 3500 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 6, 15, 16, 509, 526, 610, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст.4, 5, 12, 13, 80, 133, 137, 141 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75822374 від 01.07.2021 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДПРОУ 43311346, місце знаходження за адресою: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) суму заборгованості за Договором позики №75822374 від 01 липня 2021 року в розмірі 37492 (тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 40 копійок, з яких: 11158,08 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26334,32 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДПРОУ 43311346, місце знаходження за адресою: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДПРОУ 43311346, місце знаходження за адресою: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) понесені вирати на правову допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДПРОУ 43311346, адреса місця знаходження: 08200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 204).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 19 березня 2025 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ