Справа № 569/24486/24
1-кс/569/2186/25
19 березня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12024181010002822 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що було вилучене 11.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою, АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 13 грудня 2024 року о 11 годині 46 хвилин до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області надійшла заява від працівника ТОВ Ескада-М, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 про те, що близько 08 години 30 хвилин 09 грудня 2024 року, невідома особа, діючи умисно, шляхом обману, в умовах воєнного стану, під приводом допомоги військовим, заволоділа грошовими коштами заявника у загальній сумі 199800 гривень які були перераховані багатьма платежами на різні рахунки.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, 11.03.2025 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи необхідність відшукання, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою відшукання слідів та предметів злочину, врятуванням майна, а саме: засобів/знарядь для вчинення злочину, мобільних терміналів з приватною перепискою злочинної діяльності, флеш-носіїв, ПК, записників, грошових коштів здобутих злочинним шляхом, банківських карточок та інші документи, що підтверджують планування та реалізацію протиправних задумів, а також інші предмети та документи, що мають значення для кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області було проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 .
В ході проведення обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено:
- Мобільний телефон «Xiaomi Redmi 11» із сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , який поміщено до спец пакету НПУ CRI 1226951
- Банківські картки: № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , поміщені до спец пакету НПУ CRI 1228983.
Вилучені під час обшуку вищеперераховані речі, предмети, мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як докази у ході досудового розслідування та судового розгляду.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, вилучене 11.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою, АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об'єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024181010002822 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
11.03.2025 було проведено обшук за адресою, АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 11.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою, АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 11.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою, АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме:
-Мобільний телефон «Xiaomi Redmi 11» із сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2
-Банківські картки: № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4
Встановити заборону будь-якій особі користуватися та розпоряджатися вказаним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -