Справа № 564/358/25
про повернення справи
19 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.
розглянувши справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу,
23 січня 2025 року до Костопільського районного суду Рівненської області звернулося ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заяою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу з боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою від 3 лютого 2025 року Костопільський районний суд Рівненської області на підставі ч.8 ст.165 ЦПК України передав справу за заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області у зв'язку з реєстрацією місця проживання боржника ОСОБА_1 в м.Рівне.
14 березня 2025 року справа № 564/358/25 надійшла до Рівненського міського суду Рівненської області та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2025 року передана 17 березня 2025 року судді Бучко Т.М.
Проте, зазначена справа не може бути прийнята до розгляду Рівненським міським судом Рівненської області з огляду на таке.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що послуги ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розподілу природного газу надаються боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим кодексом.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в ч.1 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України). У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, які надаються ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до об'єкту нерухомого майна, безпосередньо стосується нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а отже, підсудна суду за місцезнаходженням майна - Костопільському районному суду Рівненської області - за правилами виключної підсудності
Відповідно до п.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч.2 ст.31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Відповідності до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Враховуючи, що справа за заявою про видачу судового наказу не підсудна Рівненському міському суду Рівненської області, справу належить повернути до Костопільського районного суду Рівненської області (за місцезнаходження нерухомого майна).
На підставі наведеного та керуючись ст.31, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Цивільну справу № 564/358/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу повернути до Костопільського районного суду Рівненської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя