Справа № 569/4173/25
1-кс/569/2222/25
17 березня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий слідчого відділення відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт на майно, вилучене 07.03.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, зокрема: грошові кошти в загальній сумі 362750 грн., 3400 доларів США; ноутбук марки «ACER» з зарядним пристроєм; мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max».
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024180000000707 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючий: АДРЕСА_1 , в порушення вимоги законодавства України про обіг підакцизних товарів, до яких, відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, відносяться тютюнові вироби, зокрема, ст. ст. 2, 10, 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» п. 7 ч. 1 ст. 7, ч. 9 ст. 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», організував незаконну діяльність, спрямовану на реалізацію населенню незаконно виготовлених електронних цигарок та рідин до них, які не відповідають вимогам та стандартам, що затверджені і зареєстровані у встановленому законодавством порядку, нормативних документів, що діють в Україні, без сплати акцизного податку, в порушення п. 221.7 ст. 221, п. 226.1, п. 226.2, п. 226.9, п. 226.11 ст. 226, п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України, які передбачають обов'язки сплати акцизного податку суб'єктами господарювання при роздрібній торгівлі підакцизними товарами, забезпечення маркування рідин, що використовуються в електронних сигаретах марками акцизного податку встановленого зразка, що є умовою продажу таких товарів та встановлюють відповідальність продавців таких товарів,
ОСОБА_5 до своєї протиправної діяльності залучив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , яких з метою прикриття та надання їхнім діям ознак легальності зареєстрував як фізичних осіб - підприємців.
Окрім того, з метою здійснення збуту незаконно виготовлених електронних цигарок, наповнених рідинами та самих рідин, останні залучили на точках реалізації фальсифікованої продукції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: Рівненська область, Гощанський район, с. Чудниця та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , які займаються безпосередньо збутом фальсифікованої продукції в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з метою незаконного збагачення налагодили «схему» з реалізації одноразових та багаторазових електронних цигарок і рідин для їх заправки з підробленими марками акцизного податку та без них.
Під час перевірки інформації встановлено, що ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та який координує діяльність мережі магазинів «Smoke_Hub» де здійснюється реалізація фальсифікованої продукції, а саме одноразових та багаторазових електронних цигарок та рідин для їх заправки, які розташовані за наступними адресами: магазин у АДРЕСА_3 , магазин у смт. Гоща, вул. Незалежності, 11 (ТЦ Універмаг), м. Корець, пров. Старомонастирський, 1 (приміщення АТБ), магазин у м. Радивилів, вул. О.Невського, 18/14. Окрім того оперативним шляхом встановлено, що ОСОБА_5 може зберігати фальсифіковану продукцію за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходяться фальсифіковані підакцизні товари та інші речі та документи, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, встановлено, житловий будинок, що адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 . Окрім того, у вказаному житловому будинку проживають, окрім ОСОБА_5 , залучені ним до противоправної діяльності особи: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Під час проведення досудового розслідування, на виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій надійшли матеріали УСР в Рівненській області ДСР НПУ про те, що ОСОБА_5 в будівлях та спорудах, що знаходять на території домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває у власності ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , зберігається незаконно виготовлені підакцизні товари, в тому числі електронні сигарети наповнених рідинами, що використовуються в них, рідини для використання в електронних сигаретах та їх компоненти, а також обладнання для їх виготовлення, мобільні телефони, комп'ютерну оргтехніку, магнітні, електронні та цифрові носії інформації на яких зберігається інформація або електронні документи щодо незаконного придбання, зберігання, транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, первинні фінансово-господарські документ СГД задіяних у вчиненні злочину, що свідчить про незаконне придбання, зберігання, транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, а також грошові кошти здобуті злочинним шляхом та інші речі, які мають значення для кримінального провадження.
07.03.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: грошові кошти в загальній сумі 362750 грн., 3400 доларів США; ноутбук марки «ACER» з зарядним пристроєм; мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max».
Вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий слідчого відділення відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (відряджений до СУ ГУНП в Рівненській області) капітан поліції ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити.
Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 подав заперечення, в яких зазначив, що вилучений мобільний телефон та грошові кошти у кімнаті ОСОБА_7 , зокрема повідомлено під час проведення обшуку законність походження грошових коштів, зокрема від продажу житлового будинку, земельної ділянки та транспортного засобу, вказане виключає можливість визнання їх речовими доказами.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Так, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону. Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України регламентовано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим у клопотанні, жодним чином не обґрунтовано за яким ознаками 07.03.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, зокрема: грошові кошти в загальній сумі 362750 грн., 3400 доларів США; ноутбук марки «ACER» з зарядним пристроєм; мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» визнано речовими доказами, та які обставини можуть бути доведені у кримінальному провадженні, що підлягають доказуванню.
Крім того, слідчому було повідомлено походження вказаних грошових коштів та належність ноутбук марки «ACER» з зарядним пристроєм; мобільний телефон марки «IPhone 16 Pro Max» - ОСОБА_7 .
Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Стаття 321 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що у кожній справі, в якій ідеться про порушення права власності, суд перевіряє дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та збереженням фундаментальних прав особи. Насамперед, спираючись на те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Лонрот проти Швеції»).
Враховуючи, вищевикладене слідчим не наведено правових підстав для арешту майна, у зв'язку з чим слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_12