19.03.2025 Провадження по справі № 1-кп/940/85/25
Справа № 940/314/25
19 березня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.
прокурора Шевченка В.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Тетієві кримінальне провадження № 120251110300000043 від 25.01.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. П'ятигори Тетіївського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, військовозобов'язаного, не працюючого, розлученого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
За змістом обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у наступному.
Так, відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість судового рішення, згідно із ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства. Як установлено у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Встановлено, що 11.08.2022 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 292032 від 18.07.2022 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, винесено постанову у справі № 357/6156/22, провадження № 3/357/3829/22, яка набрала законної сили 22.08.2022, та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Однак ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ним, з метою невиконання рішення суду 28.10.2022 о 00 год 34 хв. керував транспортним засобом «Ford GBC», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по вул. Гагаріна в с. П'ятигори Білоцерківського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та відповідно стосовно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 28.10.2022 серія БАД № 712127 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Проте, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішень суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ними, з метою невиконання рішень суду, 11.11.2022 о 10 год 59 хв. керував автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по вул. Ватутіна в с. П'ятигори Білоцерківського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та відповідно щодо ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рухувід 11.11.2022 серія БАД № 712167 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішень суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ними з метою невиконання рішень суду 29.06.2024 о 20 год 28 хв. керував транспортним засобом «SEAT-E», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухався автодорогою М-05 Київ-Одеса 121 км, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та відповідно щодо ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 29.06.2024 серія БАВ № 266167 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Однак, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішень суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ними з метою невиконання рішень суду 12.08.2024 о 21 год 40 хв. керував транспортним засобом «SEAT-E», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухався автодорогою АД 10-14, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, та відповідно щодо ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 12.08.2024 серія ЕНА № 2817976 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Проте, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ним, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 12.08.2024 о 20 год 10 хв. керував транспортним засобом та рухався на автодорозі Т-10-14, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та відповідно стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2024 серія ЕПР1 № 111317 за ч.5 ст. 126 КУпАП та направлено на розгляд до Тетіївського районного суду Київської області. 06.08.2024 Тетіївським районним судом Київської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 111317 від 12.08.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, винесено постанову у справі № 940/1148/24, провадження № 3/940/489/24, яка набрала законної сили 05.11.2024, та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ним, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 12.08.2024 о 20 год 10 хв. керував транспортним засобом та рухався на автодорозі Т-10-14, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та відповідно стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2024 серія ААД № 563408 за ч.1 ст. 130 КУпАП та направлено на розгляд до Тетіївського районного суду. 06.08.2024 Тетіївським районним судом Київської області, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 563408 від 12.08.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, винесено постанову у справі № 940/1149/24, провадження № 3/940/490/24, яка набрала законної сили 05.11.2024, та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано виннним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.
Також, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи ознайомленими з ним, з метою невиконання рішення суду, 24.01.2025 о 17 год 48 хв. керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та рухався по вул. Горького в с. П'ятигори Білоцерківського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 p. № 1306, та відповідно стосовно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 25.01.2025 серії, ББА № 601606, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження надали суду угоду про визнання винуватості, укладену 19.03.2025 між начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Шевченком В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника адвоката Марущака Я.В.
За умовами цієї угоди начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Шевченко В.О. та обвинувачений ОСОБА_1 за участю захисника адвоката Марущака Я.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Також сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які в присутності захисника роз'яснені обвинуваченому.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Марущак Я.В. у підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості. ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,беззастережно визнав, зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований до нього в разі затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглянувши угоду про визнання винуватості, перевіривши її на відповідність вимогам КПК України, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, отже вона може бути затверджена судом, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Суд встановив, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі статті 67 КК України, суд не встановив.
Разом з тим, враховано особу обвинуваченого, який не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
Виходячи з вищевикладеного, судвважає, що зазначена угода про визнання винуватості між начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Шевченком В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Марущака Я.В.підлягає затвердженню з призначенням обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженого в ній покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 314, 373, 374, 376, 394, 395, 468, 469, 472-476 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні №120251110300000043 від 25.01.2025, укладену 19 березня 2025 року між начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Шевченком Вадимом Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Марущака Ярослава Вікторовича.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України, ОСОБА_1 зобов'язати: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.
Документ, a саме файли із присвоєними назвами: 00000_ 00000020250124174 742_0002A, 00000_00000020250124180243_0003A, 00000_00000020250124182050_0004А, які містяться на оптичному DVD диску, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя С.В. МАНДЗЮК