Справа № 372/1255/25
Провадження 1-кс-259/25
ухвала
Іменем України
12 березня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Обухів, Київської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
Згідно поданого клопотання ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Так, за змістом пред'явленої підозри проведеним досудовим розслідуванням встановлено наступне, що ОСОБА_6 мешкає в одному будинку разом зі своєю співмешканкою - ОСОБА_5 , тобто останні спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, але не перебувають у шлюбі.
Разом з тим, ОСОБА_6 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, у період з 30 травня 2024 року по 13 лютого 2025 року, систематично вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні її честі і гідності, застосуванні фізичної сили, за наступних обставин:
Так, 30 травня 2024 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою своїй співмешканці - ОСОБА_5 , чим вчинив психологічне насильство та у подальшому притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних дій за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, 17 червня 2024 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив конфлікт відносно співмешканки, в ході якого погрожував та штовхнув останню, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру та у подальшому притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних дій за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 22 червня 2024 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного характеру, а саме штовхав її та хапав за горло, чим міг завдати шкоди її фізичному здоров'ю та у подальшому притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних дій за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 22 червня 2024 року близько 23 години 45 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного характеру, а саме намагався вичинити бійку з останньою та у подальшому притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних дій за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, ОСОБА_6 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки - ОСОБА_5 , діючи систематично, умисно, вчинив відносно останньої психологічне та фізичне насильство, за наступних обставин:
Так, 02 січня 2025 року, близько 18 години 30 хвилин, точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем проживання, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлювався грубою нецензурною лайкою відносно останньої, тим самим принизив її честь та гідність, що полягало в принизливих словах, залякуванні та нездатності потерпілої захистити себе від психологічного насильства.
Крім того, 07 січня 2025 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на грунті довготривалої особистої неприязні, вчинив сварку зі своєю співмешканкою - ОСОБА_5 , переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння систематичного домашнього насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність ОСОБА_5 , чим вчинив систематичне психологічне насильство над останньою, а також наніс останній не менше одного удару кулаками правої та лівої рук по обличчю ОСОБА_5 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді периорбітальних гематом, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, чим вчинив систематичне фізичне насильство над ОСОБА_5 .
Разом з тим, 06 лютого 2025 року, близько 02 години 00 хвилин, точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по вул. Грушка в с. Слобідка Обухівського району Київської області, схопив свою співмешканку - ОСОБА_5 за волосся, та почав тягнути її за собою, в напрямку будинку, в якому проживають останні, внаслідок чого остання впала на асфальтне покриття дороги, а ОСОБА_6 продовжив тягнути її за волосся по асфальтному покриттю. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_5 завдано тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, та саден на нижніх кінцівках, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Так, внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (дій ОСОБА_6 ), у ОСОБА_5 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров?я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та істотного зниження загальної якості життя.
Дії ОСОБА_6 призводять до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
04 березня 2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту потерпілої ОСОБА_5 від 09.01.2025, 13.02.2025; постановою Обухівського районного суду Київської області (справа № 372/4467/24, провадження № 3-11407/24); постановою Обухівського районного суду Київської області (справа № 372/4466/24, провадження № 3-11406/24); постановою Обухівського районного суду Київської області (справа № 372/4469/24, провадження № 3-11408/24); постановою Обухівського районного суду Київської області (справа № 372/3035/24, провадження № 3-957/24); протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 09.01.2025; висновком експерта № 157 від 03.02.2025 за результатами проведення судово-психологічної експертизи; висновком судово-медичної експертизи № 16 від 28.01.2025; висновком судово-медичної експертизи № 32 від 20.02.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, у разі визнання його винним підозрюваний може ухилитись від слідства та суду, переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та те, що на даний час у кримінальному провадженні не виконані всі необхідні слідчі дії, не допитані всі можливі свідки кримінального правопорушення, існують підстави вважати, що ОСОБА_6 буде вживати заходів для того, щоб незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність.
Матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2025 року за № 12025111230000118.
Слідчий Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з посиланням на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідча клопоче про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Вимоги клопотання про застосування відносно підозрюваного обмежувальних заходів, передбачених ч. 6 ст. 194 КПК України не підтримала.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала в повному обсязі, просила обрати відносно ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на обставини викладені в клопотанні слідчого. Вимоги клопотання про застосування відносно підозрюваного обмежувальних заходів, передбачених ч. 6 ст. 194 КПК України не підтримала.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила не застосовувати відносно ОСОБА_6 обмежувальні заходи, передбачені ч. 6 ст. 194 КПК України, оскільки на даний час вони примирилися та проживають разом, про що подала до суду відповідну заяву.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні проти клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не заперечив, просив не застосовувати відносно нього обмежувальні заходи.
Заслухавши виступ прокурора, яка просила задовольнити клопотання та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, про існування визначених ст.177 КПК України ризиків, думку потерпілої, яка просила не застосовувати відносно ОСОБА_6 обмежувальні заходи, підозрюваного, який не заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання виникнення ризиків, передбачених у цій статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, а також зібрані на даному етапі досудового розслідування докази, є ряд обставин, які дають підстави об'єктивно вважати, що в даному випадку наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризики, передбачені п. п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи те, що за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , яке передбачене ст. 126-1 КК України, передбачається покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років, це може спонукати підозрюваного приховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання. Тому, враховуючи зазначені обставини, останні можуть спонукати ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та перешкоджати забезпеченню виконання процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - Вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, а тому це прямо вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, щодо протиправної поведінки останнього. Тому, у разі не покладення на ОСОБА_6 жодних обов'язків, наявні передумови для вчинення останнім інших кримінальних правопорушень. Також підозрюваний ОСОБА_6 може відчути безвідповідальність за вчинене злочинне діяння і скоїти нове правопорушення.
Так, з точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Вищевикладені обставини також дають підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання дасть можливість запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, а саме те, він раніше не судимий, 17.02.2025 року до Обухівського районного суду Київської області скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність слідчим та прокурором наявності всіх обставин, передбачених ст. 194 ч. 1 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання загалом знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Поряд з тим, слідчий в своєму клопотанні також просила застосувати відносно підозрюваного обмежувальні заходи, передбачені ч. 6 ст. 194 КПК України, однак під час судового розгляду не підтримала зазначені вимоги клопотання, що унеможливлює їх задоволення.
В судовому засіданні потерпіла просила не застосовувати до підозрюваного обмежувальні заходи через примирення із ним, посилалась на те, що бажає спільно проживати із підозрюваним, станом на це час будь-яких загроз для неї з його боку немає, проведена психологом та уповноваженими органами роз'яснювальна робота дала позитивні результати, а заборона їм спільно проживати у одному помешканні всупереч її волі порушуватиме її право на приватне життя та суперечитиме її інтересам.
Підозрюваний посилався на аналогічні обставини, заперечивши проти застосування обмежувальних заходів.
Прокурор у відповідній частині клопотання не підтримала.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів.
Зважаючи, що всі учасники процесу заперечили проти застосування обмежувальних заходів, за результатами опитування в судовому засіданні потерпілої та підозрюваного не вбачається достатніх правових та фактичних підстав та потреби застосування цих заходів, оскільки їх застосування всупереч волі потерпілої суперечитиме її інтересам.
З урахуванням викладеного, в задоволенні вимоги клопотання в частині застосування обмежувальних заходів слід відмовити.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню в межах тих вимог, які підтримані слідчим в судовому засіданні та відповідають закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 184, 186, 193, 194 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк два місяці обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час, місце, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із села Красна Слобідка Обухівського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця навчання, місця роботи.
В задоволенні вимог клопотання у частині застосування обмежувальних заходів відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити на строк дії ухвали - до 11 травня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, якому доручено розслідування цього кримінального правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1