Справа № 367/6532/23
Провадження по справі № 1-кп/367/360/2025
19 березня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
представника цивільного відповідача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12023111050002495 від 20 червня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Поташня Бородянського району Київської області, українки, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої,раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,
1. Суть обвинувачення.
20 червня 2023 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_7 керуючи технічно справним автомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху проїзною частиною вулиці Бориса Гмирі, в районі будинку №9 в м. Буча Бучанського району Київської області, в смузі для руху в бік автодороги сполученням Київ-Ковель, в порушення вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та п. 2.3 (д) ПДР України, відповідно до якого «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» не була уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху та в порушення вимог п. 18.1 ПДР України, згідно з яким «водій транспортного засобу, що наближається до пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам для яких може бути створена перешкода чи небезпека», маючи можливість заздалегідь виявити небезпеку для руху, яку їй становили пішоходи ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які перетинали проїзну частину вулиці Бориса Гмирі зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, в межах дорожньої розмітки «пішохідний перехід», не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустила наїзд керованого нею транспортного засобу на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток тазу (правої лонної та правої сідничної), перелом латеральної кісточки лівої гомілки, множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, голови, струс головного мозку. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого/их предмету/тів, відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, так як для зрощення переломів необхідний термін більше 21-го дня.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3 (б), (д), 18.1 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
2. Цивільний позов потерпілої.
Потерпіла, ОСОБА_9 подала до суду цивільний позов,в якому просила суд стягнути з:
ТДВ «СГ «Оберіг» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 24 776,41 грн та моральну шкоду у розмірі 1 238,82 грн;
ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 498 761,18 грн.
В обґрунтування позову вказує, що у результаті ДТП , яка сталася з вини ОСОБА_7 вона отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток тазу( правої лонної та правої сідничної), перелому латеральної кісточки лівої гомілки, множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, голови, струсу головного мозку. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень їй було відмовлено у можливості народжувати дитину природнім шляхом, то ІНФОРМАЦІЯ_2 її дитини відбулося неприроднім способом, а саме шляхом кесаревого розтину. Після зазначених подій та отриманих тілесних ушкоджень вона тривалий час відчувала дуже сильний фізичний біль, не могла рухатися, встати в туалет чи здійснити інші дії першої необхідності без сторонньої допомоги. У зв'язку з ДТП ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, гематоми лівої орбітальної ділянки, ушкодження верхньої вуздечки губи, множинні садна обличчя, тулуба, верхніх та ніжних кінцівок, забою грудинної клітки та живота. Довгий період часу психологічний стан ОСОБА_11 був важким, у дитини спостерігалась заляканість, плач під час сну, в неї відсутність сну та тривожність.
У зв'язку з ДТП вона понесла матеріальні витрати на своє лікування, лікування своєї доньки ОСОБА_12 , а також внаслідок пошкодження майна, яке постраждало під час ДТП на загальну суму 24 776,41 грн, з яких:
- шкода заподіяна майну (пошкоджений самокат Соломії та пошкоджений її рюкзак під час ДТП) - 6 924,34 грн;
- шкода заподіяна життю та здоров'ю потерпілих (витрати на лікування) - 17 852,07 грн. Моральну шкоду завдану їй ДТП вона оцінює в розмірі 500 000,00 грн, суму вважає цілком розумною та справедливою, враховуючи характер злочину, моральні страждання та переживання за себе, її плід та доньку ОСОБА_13 .
У матеріалах досудового розслідування відсутні відомості щодо наявності фактів страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 . Але при здійсненні перевірки електронного реєстру Моторного ( транспортного) страхового бюро України, доступного на офіційному сайті за посиланням: https://www.mtsbu.ua, встановлено, що станом на 26.06.2023 року транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , застраховано у страховій компанії ТДВ «СГ «Оберіг», страховий поліс № 210996732.3. Позиція сторони обвинувачення, сторони захисту.
Прокурор просив визнати обвинувачену винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, призначити покарання у вигляді 1 ( одного) року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 ( два) роки,відповідно до статті 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком. Задовольнити цивільний позов потерпілої.
Потерпіла просила не враховувати обставину, що пом'якшує покарання, задовольнити цивільний позов у повному обсязі, звернути майно обвинуваченої на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Обвинувачена вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, визнала, вказала, що не ухилялася від факту ДТП, постійно намагалася допомагати потерпілій. Цивільний позов не визнала в повному обсязі, зазначає, що не може його виплатити через брак коштів.
Захисник просив суд визначити розмір моральної шкоди з урахуванням розумності та справедливості, не застосовувати до обвинуваченої додаткове покарання.
Цивільний відповідач, представник ТДВ «СГ «Оберіг», просив відмовити в задоволенні позовних вимог до нього в повному обсязі, у зв'язку з безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю цих вимог.
4. Дослідження доказів та мотиви суду щодо прийнятого рішення.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачена, її захисник, потерпіла, її представник, представник цивільного відповідача та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Визначено, що в межах судового розгляду буде допитано обвинувачену та потерпілу, досліджено відеодокази дорожнього - транспортної пригоди та документи, що стосуються процесуальних питань, особистості обвинуваченої, а також досліджено цивільний позов потерпілої.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 дату, час, обставини, які зазначені в обвинувальному акті визнала, так само як і свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, зазначила що вона виїжджала з її житлового комплексу, де вона проживає, та повертала праворуч, проїхала якусь частину дороги, якою швидкістю рухалася в момент ДТП не пам'ятає, але приблизно 30-40 км/год, оскільки зазвичай там часто бігають діти, перед наїздом вона побачила потерпілу з дитиною, але вчинила наїзд, після чого вона вибігла з машини та підбігла до дитини. Потім викликала карету швидкої допомоги, побігла в магазин, купила води та підбігла до потерпілої запитати як вона себе почуває. Потерпіла відповідала їй, що вона вагітна, вона дуже сильно злякалася. Поруч з нею був знайомий потерпілої ОСОБА_14 , який погодився їхати у кареті швидкої допомоги, надав свій номер телефону, щоб тримати її в курсі всього що відбувається. В цей же день вона здала аналізи на вживання алкоголю та наркотичних засобів, після здачі аналізів вона написала ОСОБА_14 , він сказав що потерпілі в лікарні та він знаходиться з ними.
25 червня 2023 року в неї не було доступу до інтернету, та її сторінку в інтервенте вела її знайома дівчинка, яка виставляла там усі фото. Дівчина не знала про цей випадок. Вона не знала як себе вести в цій ситуації, бо дуже була налякана, доступу до інтернету не було, а після вона зателефонувала до дівчини та заставила її видалити всі фото.
Потім вона дізналася номер телефону чоловіка потерпілої та зателефонувала йому спитати, як себе почувають потерпілі. Чоловік повідомив, що вони перебувають у лікарні у тяжкому стані, а вона в цей час виставляє світлини в інтернеті.
Вона вибачилась, повідомила, що це не вона зробила, їй дуже прикро що все так сталося.
Попросила вибачення та дозволу приїхати до лікарні, на що чоловік відповів, що цього не треба робити.
Попри всі заперечення потерпілої та її чоловіка вона все ж таки приїхала до лікарні, бо дуже переживала, бачила що накоїла, вважає себе в цьому винною і намагалась якимось чином допомоги, але як правильно вести себе в цій ситуації вона не розуміла.
Приїжджала також в лікарню до дитини. Підходила до потерпілої та намагалася найти з нею спільну мову, але її чоловік попросив залишити їх в спокої. Через деякий час вона зустрілася з потерпілої її чоловіком та дітьми з приводу налагодження відносин та запропонувати певну суму коштів та попросити за права.
Шкоду не відшкодувала, а привозила до лікарні фрукти та овочі. Цивільній позов не визнає в частині моральної шкоди в повному обсязі, вона не працевлаштована, займається наданням косметологічних процедур, розмір моральної шкоди є надвисоким, матеріальну шкоду визнає.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що події відбувалися 20 червня 2023 року, вона була на 25 тижні вагітності. Відвела старшу доньку у садок «Перлинка» на навчання (підготовка до школи) і вони з меншою донькою ОСОБА_12 верталися через дорогу. Вона побачила, що з шлагбаума виїжджає машина і повертає направо. Вони перейшли одну полосу руху і майже вже доходили до кінця пішохідного переходу, та прийшли до тями на землі. Обвинувачена збила їх на своїй же полосі руху. Нічого не заважало обвинуваченій їх побачити. Потім, коли вона прийшла до тями, вона була на землі, донька лежала далі від неї на землі, нерухома. ОСОБА_15 сиділа на бордюрі і в неї була опущена голова. Їй допомогла якась жінка, вона почала кричати, що хоче почути як дихає її дитина, їй сказали, що дитина дихає. В неї почалася кровотеча. Приїхало дві карети швидкої допомоги. Дитини забрали до дитячої лікарні, а її повезли у жіночу консультацію у смт. Ворзель. Після огляду, встановили, що дитина всередині дихає, просто відкрилася кровотеча. Їй вкололи, якісь препарати та відправили до обласної лікарні. В лікарні вона пробула два тижні. Їй зробили МРТ та рентген, на яких видно, що в неї перелом правої лонної та правої сідничної кісток. Перші дні вона взагалі не могла обходитися без сторонньої допомоги, яку їй надавав її чоловік. Місяць потому вона ще пролежала вдома і тільки в серпні місяці вийшла на вулицю. Соломія перші три дні перебувала в реанімації у неї був сильний струс головного мозку, дуже сильно була побита. Внаслідок отриманих травм вона не могла сама народжувати та їй робили кесарев розтин. Автомобіль бачила коли він виїжджав із шлагбаума. Це мабуть десь метрів триста від них було. Внаслідок отриманих неї тілесних ушкоджень в результаті ДТП плід погано набирав вагу та кесарів розтин робили завчасно, оскільки у плода був поганий кровообіг. Лікування проводила власними коштами. В результаті ДТП був пошкоджений самокат доньки та спортивна сумка (рюкзак). ДТП трапилось у понеділок, і лише в п'ятницю ввечері до чоловіка зателефонувала обвинувачена. Та, 25 червня 2023 року, обвинувачена знаючи, що збила вагітну жінку з дитиною виставила в Інстаграмі пост, в якому привітала себе з днем народження. Обвинувачена приходила у лікарню, але вона її не прийняла. Обвинувачена передала їй пакунок з продуктами, який вона віддала жінці у палаті. Також обвинувачена просила її щоб вона не позбавляла її права керування транспортними засобами, на що вона відмовила, оскільки за свої помилки треба відповідати. Вона думає що обвинувачена зрозуміла свої помилки, як людину вона її розуміє, але на поступки не піде, навіть якщо вона чесно покаялась перед собою. Зі сторони обвинуваченої шкода не відшкодовувалась. Дитина отримала великий стрес. Перший місяць після ДТП був важкий, як для неї так і для її сім'ї. Хотіла б що обвинувачену позбавили права керування транспортними засобами строком на три роки, для того щоб вона усвідомила всі свої помилки на рахунок керування транспортними засобами. Обвинувачена зустрічалася з нею та пропонувала якусь суму грошей (не пам'ятає яку), але з умовою, що вона не буде позбавляти її права керування транспортними засобами, ні вона, ні її чоловік цю умову не прийняли. Та кошти які пропонувала обвинувачена в цій ситуації були дуже мізерні. На цей період вона ще проходить реабілітацію та використовує препарати які прибирають шрами. У вересні останній раз були призначені препарати лікарем. Чи зверталися до страхової компанії з заявою про пошкодження майна вона не пам'ятає. Самоката вже не має, а рюкзак знаходиться вдома. Дослідження щодо вартості даного пошкодженого майна не проводилось. Чи їхала ОСОБА_12 на самокаті, чи йшла пішки, а самокат котила, вона не пам'ятає.
5.Письмові докази:
- паспорт ОСОБА_7 (том 2 а.с.29-32);
- посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 (том 2 а.с.33-34);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , згідно якого транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 (том 2 а.с.33-34);
- довідка лікаря психіатра КНП « Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області від 26.06.2023 року відповідно до якої ОСОБА_7 за допомогою до лікаря психіатра не зверталася ( том 2 а.с.36);
- довідка лікаря нарколога КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області від 26.06.2023 року відповідно до якої ОСОБА_7 за допомогою до лікаря нарколога не зверталася (том 2 а.с.37);
- характеристика, видана директором ТОВ «Нова Сервісна Компанія», де ОСОБА_7 характеризується з позитивної сторони, має добрі відносини з сусідами та односельчанами, врівноважена, ввічлива, доброзичлива, культурна, відповідальна. До людей завжди ставиться з повагою. Зловживань, порушень та антигромадських проявів з її боку не було ( том 2 а.с.38);
- вимога СІТ бутанського РУП ГУНП в Київській області, згідно якої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судима (том 2 а.с.39);
- постанова про визнання речовим доказом автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 (том 25 а.с.40,41);
- ухвала Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року про накладення арешту на автомобіль марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (том 2 а.с.42-45);
- довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, висновок експерта № СЕ-19/111-23/33943-ІТ від 10.07.2023 року, витрати на проведення експертизи складають 1 434,00 грн ( том 2 а.с.46);
- довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, висновок експерта № СЕ-19/111-23/31838-ІТ від 03.07.2023 року, витрати на проведення експертизи складають 1 434,00 грн ( том 2 а.с.47);
- довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, висновок експерта № СЕ-19/111-23/31828-ІТ від 10.07.2023 року, витрати на проведення експертизи складають 2 390,00 грн ( том 2 а.с.48);
- довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, висновок експерта № СЕ-19/111-23/33093-ФП від 29.06.2023 року, витрати на проведення експертизи складають 2 868, 00 грн ( том 2 а.с.49);
- лист на ім'я старшого слідчого Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_16 про надання диску DVD із записами відеофайлів події ДТП, яка сталася 20 червня 2023 року в м. Буча по вул. Б. Гмирі,9 ( том 2 а.с.51);
- постанова про визнання речовим доказом двох DVD дисків з відеозаписами обставин ДТП, надані головою правління ОСББ « Буча квартал 2» громадянином ОСОБА_17 (том 2 а.с.52,53);
- постанова про призначення судової фототехнічної експертизи ( том 2 а.с.54-55);
- висновок експерта № СЕ-19/111-23/33093-ФП від 29.06.2023 року, згідно якого виходячи з даних відео файлів «Video 2023-06-20 at 13.57.mp4», «Бориса Гмирі ДТП. mp4», «Бориса Гмирі ДТП 2.MOV» та вихідних даних, наданих для проведення експертизи, швидкість руху автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 , перед наїздом на пішоходів становить 42,84 км/год +/-2,57 км/год. Виходячи з відео файлу «Video 2023-06-20 at 13.57.mp4» з моменту виходу пішоходів на проїзну частину до моменту наїзду на них автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 проходить не менше ніж 4 с +/-0,24 с ( том 2 а.с.58-67).
Судом досліджено відеозапис - додаток до висновку експерта № СЕ-19/111-23/33093-ФП від 29.06.2023 року (том.2 а.с.68).
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченої, яка не заперечувала провину, потерпілу, письмові та відео докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію її дій згідно ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне:
ОСОБА_7 не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не судима, характеризується за місцем проживання позитивно, про що свідчать досліджені вище письмові докази.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до нетяжкого злочину.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 - щире каяття.
Суд не вважає, що обвинувачена не розкаялася у вчиненому з огляду на її поведінку як після ДТП, так і в подальшому, вона вибачалася перед потерпілою, намагалася надати матеріальну допомогу їй та її дитині.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до нетяжкого злочину, особу винної, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочину у вигляді обмеження волі, ближче до мінімальної санкції частини статті.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винної, яка характеризується позитивно у соціальному статусі та у правовому статусі - відсутні судимості, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_7 можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити основне покарання з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає як основні покарання, так і додаткове покарання, як позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Суд враховує всі обставини справи, зокрема, щире каяття, особу обвинуваченої, відсутність судимості, визнання нею своєї вини, однак обвинуваченою порушено одразу три пункти Правил дорожнього руху України, в результаті чого і сталася дорожньо-транспортна пригода, при якій була нанесена травми особам, які рухалися по пішохідному переході, і тому слід призначити також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Дослідивши заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з відзивом ТзДВ «Страхова група «Оберіг» цивільний позов ОСОБА_9 не визнає повністю, оскільки відсутні правові підстави для задоволення цивільного позову, не було подано заяву про страхове відшкодування та відсутнє право вирішувати у кримінальному провадженні цивільно - правовий спір. Також наведено розмір відшкодування, на яке може претендувати потерпіла якщо б не передчасність подачі позову.
ОСОБА_7 проти задоволення цивільного позову ОСОБА_9 заперечувала в повному обсязі, пояснюючи це тим, що сума моральної шкоди для неї дуже велика, визнає цивільний позов в частині матеріальної шкоди.
Захисник заперечив проти цивільного позову, оскільки не доведено заподіяну шкоду, в тому числі моральна шкода не підтверджена жодними доказами, правових підстав для задоволення позову немає.
Прокурор просив задовольнити позов у повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статями 23, 1167 ЦК України.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В разі доведеності моральна шкода, як зазначено в статті 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала.
Встановивши, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_9 зазнала значної емоційної напруги та стресу, фізичного болю і ушкодження здоров'я, які кваліфіковані судово-медичним експертом як ушкодження середнього ступеня тяжкості, про існування правових підстав для відшкодування моральної шкоди.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави для висновку, що в результаті отримання тілесних ушкоджень, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, ОСОБА_9 та її малолітній доньці Софії, заподіяно моральні та душевні травми, пов'язані з перенесеними фізичними стражданнями, а також це потягло зміни, що призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від ОСОБА_9 додаткових зусиль для організації свого життя, судом враховується і вид тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла, що зумовлює додаткові умови для відновлення її стану, який був до події ДТП, а тому суд дійшов висновку про доведеність факту заподіяння ОСОБА_9 моральної шкоди.
При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди опираючись на п. 9 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з вимог розумності, виваженості та справедливості та враховує обставини, викладені вище. Розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд оцінює в сумі 200 000,00 грн., яку слід стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої.
Підстав для звернення стягнення на майно обвинуваченої в рахунок відшкодування моральної шкоди суд не вбачає, зважаючи на те, що це питання знаходиться в компетенції державного виконавця, який може здійснювати виконавчі дії, в тому числі звертати стягнення на майно обвинуваченої у разі недостатності коштів для сплати заборгованості.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 8-9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка їх завдала за наявності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Що стосується доводів представника цивільного відповідача щодо передчасності звернення до суду з цивільним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року в справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-IV, не є обов'язковим.
Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Обов'язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини.
З урахуванням наведеного доводи представника цивільного відповідача в цій частині є безпідставними.
Аналогічний висновок зроблено, наприклад, у постанові ККС ВС по справі №552/1525/22 від 17.10.2024р.
Дослідивши надані потерпілою фіскальні чеки, суд зазначає, що тільки в фіскальних чеках №MDqNG6owiNU від 04.08.2023р., №TXZYPDJ9QHE від 04.08.2023р., №CzCeOnMnwvU від 30.07.2023р. (частково на суму 875,13 грн.), №FMBg-a8q2IA від 01.07.2023р., №q8TztGKC6ve від 18.07.2023р., №fDvth9Cnjuo від 23.07.2023р. (частково на суму 760,00 грн.), №1070000936 від 03.07.2023р., №2N130mT5-I від 02.07.203р., №5283 від 27.06.2023р. (частково на суму 267,70 грн.), №14247 від 27.06.2023р.,№б/н від 09.07.2023р., №OAHSNVAOXG від 28.06.2023р. (частково на суму 185,44 грн.) та акті наданих послуг від 12.10.2023р. наведені послуги, медикаменти, медичні препарати та засоби, які співпадають назвою та кількістю з тим переліком, що є у вищенаведених виписках з історії хвороби, з урахуванням чого суд задовольняє в цій частині вимоги потерпілого в сумі 8347,38 грн., в решті вимог в сумі 9504,69 грн. з урахуванням ст. 10,60 ЦК України слід відмовити, оскільки потерпілим не підтверджено документально будь - якими іншими довідками закладів охорони здоров'я щодо придбання медичних препаратів та інших предметів, заявлених в цивільному позові та додатках до нього (том 1,а.с. 10-16).
Окрім того, позивачем і його представником не надано у кримінальному провадженні доказів того, що в момент ДТП у потерпілої при собі знаходився рюкзак і речі були пошкоджені чи знищені під час вчинення на потерпілу наїзду автомобілем, під керуванням обвинуваченої. Тобто позивачем не доведено передбаченими засобами доказування наявність причинного зв'язку між пошкодженням/знищенням його речей і ДТП, а також навіть сам факт їх пошкодження/знищення. Не надала потерпіла сторона й належних доказів на підтвердження вартості даного майна, зокрема, з урахуванням факту перебування його у вжитку, через це заявлені в цивільному позові вимоги з приводу компенсації шкоди внаслідок знищення самокату та рюкзаку на загальну суму 6924,34 гривень не підлягали до задоволення.
Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
За таких обставин, суд, встановивши розмір загальної шкоди, заподіяної здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП (8347,38 гривень), дійшов висновку про стягнення на користь потерпілої із ТОВ "Страхова група "Оберіг"" моральної шкоди в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілого, а саме в сумі 417 гривні 37 копійок.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_7 не обирати.
Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Арешт, накладений згідно ухвали Києво - святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року по справі №369/9592/23 у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_7 .
Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 1 статті 286 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 368-370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та призначити основне покарання у вигляді 1 (ОДНОГО) року обмеження волі із застосуванням додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк - 2 (ДВА) роки.
Застосувати до ОСОБА_7 вимоги статті 75 КК України і звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 1 (ОДИН) рік.
На підставі статті 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_7 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 200 000,00 (ДВІСТІ ТИСЯЧ) грн.
Стягнути з ТзДВ «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 8 347,38 грн та моральну шкоду у розмірі 417,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судових експертиз:
- №СЕ-19/111-23/33943-ІТ від 10.07.2023 року в розмірі 1 434 гривні 00 копійок;
- №СЕ-19/111-23/31838-ІТ від 03.07.2023 року в розмірі 1 434 гривні 00 копійок;
- №СЕ-19/111-23/31828-ІТ від 03.07.2023 року в розмірі 2 390 гривні 00 копійок;
- №СЕ-19/111-23/33093-ФП від 29.06.2023 року в розмірі 2 868 гривні 00 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22.06.2023 року по справі №369/9592/23, номер провадження №1-кс/369/2103/23 на автомобіль марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Речові докази - автомобіль марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_3 ,повернути обвинуваченій ОСОБА_7 ; DVD - диски з відеозаписом ДТП - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій, потерпілій та прокурору.
Направити не пізніше наступного дня копію вироку учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1