"17" березня 2025 р. Справа № 363/5032/24
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
17 березня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючої судді Шубочкіної Т.В., за участю секретаря судового засідання Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 22 715,00 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що 20 серпня 2021 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 суму у розмірі 29 000,00 грн.. Гроші були передані позивачем та прийняті відповідачем готівкою. Підтвердженням факту отримання зазначеної суми грошей відповідачем є його розписка від 20 серпня 2021 року, яка була власноручно написана відповідачем та передана позивачу. У розписці зазначено, що відповідач зобов'язується повернути борг до 30 жовтня 2021 року. Станом на 24 вересня 2024 року заборгованість відповідачем не погашена у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.10.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник подав заяву про проведення заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття в судове засідання суд не повідомив. Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Згідно розписки, складеної 20.08.2021 року відповідач ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 в борг суму у розмірі 29 000,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.) та зобов'язується повернути борг до 30.10.2021 року.
Отже, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 склалися договірні правовідносини зі взаємними правами та обов'язками на підставі договору позики грошових коштів.
Згідно статей 1046-1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своє суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Вказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07.11.2018 у справі №658/689/17, від 15.11.2018 у справі №361/5718/16-ц.
Як передбачено статтею 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Боргова розписка про отримання коштів підписана власноручно відповідачем, є документом, який виданий боржником кредитору, тобто позивачу, за договором позики, що підтверджує його укладення і умови цього договору, засвідчує отримання відповідачем від позивача певної грошової суми.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31.10.2018 в справі № 707/2606/16-ц.
Судом встановлено, що оригінал боргової розпизки від 29.08.2021 на час розгляду справи в суді знаходилась у позивача та додана до матеріалів справи, що підтверджує те, що відповідач ОСОБА_2 не повернув позивачу ОСОБА_1 як станом на 30.10.2021 року, як зазначено у розписці, так і на час прийняття рішення по справі кошти у сумі 29 000,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.).
Вищенаведене свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики.
В період з дати написання розписки (20.08.2021р.) по дату подання даної позовної заяви (24.09.2024р.) здійснювалися погашення заборгованості наступними платежами: 04.12.2021р. сплачено 35,00 грн.; 15.12.2021р. сплачено 500,00 грн.; 21.02.2022р. сплачено 500,00 грн.; 24.03.2022р. сплачено 500,00 грн.; 06.05.2022р. сплачено 1250,00 грн.; 26.05.2022р. сплачено 500,00 грн.; 01.07.2022р. сплачено 500,00 грн.; 28.07.2022р. сплачено 500,00 грн.; 19.08.2022р. сплачено 500,00 грн.; 26.09.2022р. сплачено 500,00 грн.; 30.10.2022р. сплачено 500,00 грн.
Загальна сума здійснених платежів в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем складає 6 285,00 грн. Виходячи із викладеного, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по поверненню позивачу суми боргу за договором позики у розмірі 29 000,00 грн. - 6 285,00грн. = 22 715,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять грн. 00 коп.).
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 22 715,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять грн. 00 коп.).
На підставі п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 22 715,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Шубочкіна