справа № 361/1081/25
провадження № 3/361/421/25
19.03.2025 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 , працюючого УДОУ (співробітник охорони), РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21.01.2025 серії ААД №274173, «21.12.2024 о 10 год. 30 хв. на перехресті вул. Київська та вул. Старотроїцька, гр. ОСОБА_1 керував авто Пежо 301 нз НОМЕР_2 по вул. Київській в напрямку до м. Києва, при цьому виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем КІА нз НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_2 . В результаті ДТП т.з. отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП»
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, категорично заперечив та пояснив, що він рухався по головній дорозі в м. Бровари з допустимою швидкістю приблизно до 50 км/год, проїжджав перехрестя на зелений сигнал світлофора, зненацька з лівого боку перед ним виїхав автомобіль КІА, через що ОСОБА_1 змушений був вдатися до екстренного гальмування, щоб уникнути зіткнення, однак уникнути зіткнення не вдалося. Зазначив, що дії водія транспортного засобу КІА, який рухався на заборонений для нього сигнал світлофора, спровокували ДТП, оскільки порушення правил дорожнього руху іншим водієм призвело до скоєння ДТП. Також пояснив, що разом із ним в автомобілі Пежо перебували його дружина ОСОБА_3 , яка сиділа поруч із водієм, та його батько ОСОБА_4 , який сидів позаду на пасажирському сидіння, заявив клопотання про допит цих пасажирів в якості свідків у даній справі.
Інший учасник даної ДТП ОСОБА_2 викликалася в судове засідання для з'ясування її версії обставин тієї події, однак, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду до суду не з'явилася, заяв чи клопотань від неї до суду не надходило.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила, що вона являється дружиною ОСОБА_1 , 21.01.2025 знаходилася в автомобілі Пежо на передньому сидінні з правого боку від водія, вони їхали в потоці автомобілів з м. Києва в м. Бровари по вул. Київській в середньому ряду, проїжджали перехрестя на зелений сигнал світлофора, як раптово перед ними з лівого боку вискочив автомобіль, чоловік різко загальмував, однак відбулося зіткнення. В цей час навколо знаходилося велика кількість людей, деякі знімали відео, однак ніхто не запропонував допомоги, не викликав швидку, ніхто не погодився зачекати працівників поліції, щоб дати свідчення щодо обставин цієї події.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що він разом із сином та невісткою їхав з м. Києва в м. Бровари, син ОСОБА_1 керував автомобілем Пежо, свідок знаходився на задньому пасажирському сидінні з правого боку, попереду сиділа дружина сина ОСОБА_3 . Коли вони переїжджали перехрестя з лівого боку вискочив автомобіль КІА і відбулося зіткнення автомобілів. Свідок акцентував увагу суду, що автомобіль Пежо рухався саме на зелений сигнал світлофора в середній полосі дороги, при цьому свідок чітко бачив, як автомобіль КІА виїхав з лівого боку, спочатку цей автомобіль повернув праворуч, а потім різко повернув вліво та вискочив прямо перед автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Після ДТП свідок спілкувався з водійкою автомобіля КІА, яка вибачалася та повідомила, що її засліпило сонце, а потім залишила місце події до приїзду працівників поліції, і повернулася на місце ДТП вже через пару годин.
Обидва свідка надавали суду покази будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання суду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та покази свідків, дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3. Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.4. Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 8.7.3. е) ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП судом має бути з'ясовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР особою та наслідками, які настали, а саме пошкодженням транспортних засобів.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Досліджені в судовому засіданні докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 274173 від 21.01.2022, схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.12.2024, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.12.2024, досліджені в судовому засіданні пояснення учасників ДТП, не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факту порушення ОСОБА_1 п. 8.7.3. е) ПДР та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем Пежо по вул. Київська в напрямку м. Києва, що суперечить наявним письмовим поясненням учасників, а в долученій до матеріалів справи схемі до протоколу взагалі не відображено рух транспортних засобів 1) авто КІА та 2) авто Peugeot. Враховуючи пояснення водіїв, в тому числі ОСОБА_2 , яка вказала, що вона переїжджала перехрестя на вул. Київській, стояла на вул. Гонти щоб переїхати на вул. Старотроїцька, та беручи до уваги локалізацію пошкоджень автомобіля марки КІА р.н.з. НОМЕР_3 - переднього правого крила та двері, вбачається, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем не в напрямку м. Київ, а навпаки з м. Київ в напрямку м. Чернігів, отже в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №274173 зазначені установлені обставини, які не відповідають дійсним.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона дочекалась зеленого світла щоб переїхати на вул. Старотроїцька, а коли світлофор загорівся проїхала машина, яка стояла перед автомобілем ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_2 «дочекавшись пока пройдуть пішоходи» - поїхала прямо, тобто вона пропустила пішоходів, які переходили перед нею дорогу, логічно припустити, що пішоходи рухалися на зелений сигнал світлофора, відповідно і для автомобілів, які рухалися по вул. Київській, в тому числі т.з. під керуванням ОСОБА_1 , був зелений сигнал світлофора.
Суд також звертає увагу, що згідно протоколу серії ААД №274173 ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 8.7.3. е) ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, водночас із матеріалів справи вбачається, що 22.01.2025 також складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 274180 відносно іншого учасника цієї ДТП ОСОБА_2 , якій також інкримінується порушення вимоги п. 8.7.3. е) ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, а саме 21.12.2024 о 10 год. 30 хв. на перехресті вул. Київська та вул. Старотроїцька, гр. ОСОБА_2 керувала авто КІА нз НОМЕР_3 по вул. Старотроїцькій та виїжджаючи на регульоване перехрестя здійснила виїзд на забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем Пежо під керуванням гр. ОСОБА_1 , відтак обом водіям інкримінується одне і те порушення вимог п. 8.7.3. е) ПДР, а саме рух на заборонений сигнал світлофора, отже працівниками поліції не було належним чином з'ясовано обставини даної ДТП.
У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (рішення у справах «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути та тлумачитись на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини «Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії» у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на сукупність наданих доказів, проаналізувавши дорожню обстановку та обставини, що склалися на ділянці дороги в момент, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, з урахуванням схеми ДТП та пояснень учасників, суд вважає що патрульними поліцейськими не надано переконливих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункти 8.7.3 е Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак встановлені у судовому засіданні у даній справі про адміністративне правопорушення усі її обставини в їх сукупності, дають підстави дійти висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та їх аргументація у цілому не доводять вини «поза розумним сумнівом» у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП .
Враховуючи обставини справи, керуючись ст. 7, 247, 251-252, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Н.С.Сіренко