справа № 361/6070/23
провадження № 2/361/1199/24
27.02.2025
Іменем України
27 лютого 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
24 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначала, що з травня 2020 року вона і ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Із листопада 2020 року, до народження дитини, сімейні відносини між сторонами були припинені. Їхній син ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю та перебуває на повному її утриманні. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового та духовного, морального і соціального розвитку, який у будь-якому разі не повинен бути меншим за визначений законом прожитковий мінімум. Такий рівень дитині, позивач одна забезпечити не зможе, тому батько, який є здоровим та працездатним, проте не має регулярного доходу, повинен та може сплачувати аліменти на свою єдину дитину у заявленому нею (позивачем) розмірі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності та задовольнити позов повністю.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та будь-яких заперечень проти позову до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , який проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання дитини батьком, який проживає окремо.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки чи інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ч. 2 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 180 СК України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX установлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком до 6 років - 2563 грн.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3, 4 п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач у справі ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та будь-яких заперечень проти позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину до суду він не подавав.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що малолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю, позивачем ОСОБА_1 та перебуває на повному її утриманні, відповідач ОСОБА_3 будь-якої матеріальної допомоги малолітньому синові добровільно не надає, чим ухиляється від виконання належним чином встановлених законом обов'язків щодо утримання своєї дитини, відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню у межах заявлених вимог та на підставі наданих позивачем доказів.
При визначенні розміру аліментів на дитину у твердій грошовій сумі, суд враховує, що встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» у справах про стягнення аліментів позивачі від сплати судового збору звільняються.
Виходячи з наведеного, згідно із ст. 141 ЦПК України із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.