справа № 361/9709/24
провадження № 2/361/5326/24
25.02.2025
Іменем України
25 лютого 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати шлюб між ним і ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 68.
В обґрунтування позову зазначав, що 08 серпня 2015 року він та ОСОБА_2 уклали шлюб. Від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки із відповідачем розладилися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен із них живе своїм життям та своїми інтересами. Фактично їхня сім'я припинила своє існування. Із липня 2024 року вони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам. Після розірвання шлюбу син ОСОБА_4 залишиться проживати разом із матір'ю.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримую, просив суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов визнає повністю, проти його задоволення не заперечує.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Суд встановив, що 08 серпня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 68. Від цього шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. ч. 6, 10 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18 зазначив, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Суд встановив, що з липня 2024 року сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, примиритися не бажають. Позивач наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, позов визнав повністю. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони подружніх відносин не підтримують, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 68.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.